Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Інститут психології, історії та соціології

Кафедра практичної психології

Шебанова С.Г.,

Шебанова В.І.

Навчально-методичний посібник

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання

Інституту психології, історії та соціології

Херсон – 2009

УДК 159.9:61+616.89

ББК 88.4

Навчально-методичний посібник обговорено на засіданні навчально-методичної комісії Інституту психології, історії та соціології (Протокол № 11 від 01.07.2008)

Схвалено навчально-методичною радою університету (Протокол № 4 від 25.12.2008)

Рекомендовано до видання Вченою радою Херсонського державного університету (Протокол № 7 від 02.02.2009)

УКЛАДАЧІ: Шебанова С.Г. – канд. психол. наук, доцент кафедри практичної психології;

Шебанова В.І. – канд. психол. наук, доцент кафедри практичної психології.

Рецензент: Клименко В.В. – доктор психологічних наук, професор.

Шебанова С.Г., Шебанова В.І.

Навчально-методичний посібник «КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ»: Клінічні описання та діагностичні критерії окремих груп психічних розладів здоров'я (для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання інституту психології, історії та соціології). – Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. – 192 с.

© Шебанова С.Г., 2009

© Шебанова В.І., 2009

© ХДУ, 2009

Передмова

На сьогоднішній день в Україні актуальність психічного здоров’я зумовлена реаліями життя. Сучасна ситуація і хід життя ставлять високі вимоги до індивідуально-психологічних властивостей і психічних функцій організму.

Різнобічна і тривала дія несприятливих соціальних, психологічних, економічних та інших чинників зумовлюють високу нервово-психічну напругу і викликають зріст кількості невротичних та стресових розладів. За даними багатьох фахівців розповсюдженість невротичних та стресових розладів становить від 20 до 40 % населення. Якщо ж врахувати, що ці розлади можуть зумовлювати аномалії у міжособистісних стосунках, підвищувати конфліктність, викликати небажані зміни у поведінці – включно до асоціальних вчинків, а також спричиняти погіршення або втрату працездатності, то зрозуміло, що раннє виявлення та лікування невротичних та стресових розладів мають суттєве соціально-економічне значення і є актуальною проблемою сучасної психології. У зв'язку з цим психолог, психіатр та психотерапевт повинний добре знати не тільки особливості нормального психофізичного розвитку людини, але і різні форми психічних розладів, що дасть можливість краще виявляти дані порушення, давати необхідні рекомендації про консультування у необхідних фахівців.

Крім того, загальновідомі труднощі систематизації та рубріфікації психологічного і психіатричного матеріалу: багато термінів і поняття досить обширні та неоднозначні, перетинаються і частково накладаються один на одний.

Усе це послужило підставою для даних навчально-методичних рекомендацій, які побудовані на класифікації МКХ-10, і доповнені матеріалом по визначенню розладів: визначенням розладу, клінікою, епідеміологією та етіологією, діагностичними вказівками, дослідницькими критеріями, диференціальному діагнозу від інших подібних станів.

F2 – Шизофренія, шизотипичні та маячні порушення

Зміст лекційного матеріалу:

1. Перелік діагностичних рубрик групи F2 «Шизофренія, шизотипичні та маяченні порушення» за МКХ-10.

2. Загальні відомості про шизофренію. Соціальна адаптація. Шизофренія у світовій культурі.

3. Структура дефекту. Патогенез: продромальна, активна та резидуальна фази розвитку Ш.

4. Діагноз. Симптоми Блейлера. Симптоми Шнайдера. Діагностичні критерії шизофренії (згідно DSM-IV-R). Три групи симптомів Ш.: позитивні, негативні та психомоторні.

5. Теорії виникнення шизофренії: біологічні (генетичні, біохімічні, структурні та вірусні причини), психологічні та соціокультуральні.

6. Прогноз та профілактика шизофренії.

7. Форми та типи шизофренії за різними класифікаціями та підходами. Систематика форм Ш. за К.Леонгардом та О.В.Снежневським.

Література:

1. Каган В.Е. Практическая психология для психологов и врачей. – М.: Смысл, 1999. – С.490 – 505.

2. Комер Р. Нарушения и патологии психики: Психологическая энциклопедия. – С-Пб.: Прайм-Еврознак, 2002. – С.390 – 425.

3. Международная классификация болезней (10 пересмотр): Классификация психических и поведенческих расстройств. – С-Пб.: Адис, 1994. – С.87 – 108.

4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: Медпресс, 1998. – С.163.

5. Пушкина Т.П. Медицинская психология: Методический указания. – Новосибирск: НУ цент психологии НГУ, 1966. – С. 15- 16.

6. Рустанович А.В., Шамрей В.К. Клиническая психиатрия в схемах: Справочное пособие. – С-Пб.:ЭЛБИ-СПб, 2006. – С. 92 – 101.

7. Шувалов А.В. Справочник практического врача: Психиатрия, наркология, сексопатология. – М.: Советский спорт, 2001. – С. 106 – 138.

Завдання та питання для самостійного опрацювання:

1. Скласти за МКХ-10 письмовий конспект груп: /F21/ Шизотипичні порушення; /F22/ Хронічні маяченні порушення; /F23/ Гострі та транзиторні психотичні порушення; /F24/ Індуковані маяченні порушення; /F25/ Шизоафективні розлади.

2. Письмово відповісти на питання до тестового тематичного контролю знань з групи F2 (1 – 66), що наведені наприкінці даного розділу.

3. Вивчити термінологічний апарат, що наводиться у підрозділі даної лекції «Ключові терміни та словник до теми».

4. Критерії нозологічної форми Грізингера.

5. У лекційному матеріалі симптоми Ш. згруповані на 3 категорії: позитивні, негативні та психомоторні. Розгляньте (письмово) інший принцип угрупування симптомів Ш. – за порушеннями у різних психічних сферах та процесах, зокрема: у пізнавальній сфері (порушення уваги, сприймання, уявлення, пам’яті, мислення, мовлення, уяви); у мотиваційній, вольовій та емоційній; в особистісній.

6. Пояснить чому конкордатність прояву Ш. за лінією батьки–діти значно менша (до 6%) ніж у однояйцевих близнюків (у яких вона може бути на рівні 48-65%).

7. Які категорії розладів входять до шизофренічного спектру?

8. Особливості мислення у хворих на шизофренію за експериментальними даними Ю.Ф.Полякова.

9. Поясніть (з позицій біологічного підходу) чому хворі на шизофренію мають дуже погані результати при виконанні тестів, які вимагають концентрації уваги на завданні?

10. Е. Блейлер, виокремив групу основних симптомів Ш., які клініцистам відомі під назвою «чотири А» та відображуються фразою (пам’яткою): «асоціації, афект, амбівалентність, аутизм». Дайте розгорнуте пояснення цієї фрази.

11. «Симптоми першого рангу» за К.Шнайдером (для діагностики шизофренії).

12. Систематика форм шизофренії за К.Леонгардом та О.В.Снежневським.

13. Відмінності між галюцинаціями та псевдогалюцинаціями.

План семінарського заняття (№1 за темою) – (2 год):

1. Загальні відомості про шизофренію. Соціальна адаптація. Прогноз та профілактика шизофренії.

2. Структура дефекту.

3. Патогенез розвитку Ш.: продромальна, активна та резидуальна фази.

4. Діагноз. Симптоми Блейлера. Симптоми Шнайдера. Діагностичні критерії шизофренії (згідно DSM-IV-R).

План семінарського заняття – (№2 за темою) – (2 год):

1. Позитивні симптоми шизофренії.

2. Негативні симптоми шизофренії.

3. Психомоторні симптоми шизофренії.

План семінарського заняття (№3 за темою) – (2 год):

1. Теорії виникнення шизофренії: біологічні (генетичні, біохімічні, структурні та вірусні причини), психологічні та соціокультуральні.

2. Розгляньте інший принцип угрупування симптомів Ш. (виконати письмово) за порушеннями у різних психічних сферах та процесах, зокрема: у пізнавальній сфері (порушення уваги, сприймання, уявлення, пам’яті, мислення, мовлення, уяви); у мотиваційній, вольовій та емоційній; в особистісній.

3. Клінічні форми Ш.: (Параноїдна, Гебефренічна, Кататонічна, Недиференційована, Резидуальна, Проста).

4. І та ІІ типи шизофренії.

5. Систематика форм Ш. за К.Леонгардом та О.В.Снежневським.

План семінарського заняття (№4 за темою) – (2 год):

1. Загальна характеристика групи – F21 – Шизотипичні порушення

2. Загальна характеристика групи – F22 – Хронічні маяченні порушення

3. Загальна характеристика групи – F23 – Гострі та транзиторні психотичні порушення .

4. Загальна характеристика групи – F24- Індуковані маяченні порушення

5. Загальна характеристика групи – F25 – Шизоафективні розлади