Суб'єкти підприємницької діяльності

Державне регулювання

Функції

Інструменти

Органи

Антициклічне регулювання

Податки бюд­жетної системи

Центральні органи виконавчої влади

Підтримка та роз­виток конкуренції

Цінове регулювання

Міські органи виконавчої влади

Перерозподіл доходів

Кредитно- гро ш о ве регулювання

Місцеві органи самоврядування

Зовнішньоекономічне регулювання

Рис. 2.7. Чинники, що впливають на суб'єкти підприємницької

діяльності

Основні функції державного регулювання підприємництва зводяться до:

1. підтримки пропорційності виробництва та споживання, антициклічного регулювання;

2. підтримки та розвитку конкуренції, антимонопольних заходів;

3. перерозподілу доходів та соціального захисту під­приємців і споживачів.

До інструментів або методів державного регулювання підприємництва належать:

• податково-бюджетна система (фіскальна);

• цінове регулювання;

• кредитно-грошове регулювання;

• зовнішньоекономічне регулювання (митні збори, ліцензії, квоти).

Органами державного регулювання підприємництва є центральні органи виконавчої влади, а також місцеві органи виконавчої влади і органи самоврядування, які реалізують державну політику щодо регулювання, підтримки та розвитку підприємництва. Зокрема, основним центральним органом влади стосовно здійснення державного регулювання і підтримки підприємництва та лі­цензування підприємницької діяльності є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Існують й інші центральні органи влади, які здійснюють державне регулювання підприємництва. Зокрема, функції координатора макроекономічної політики держави в Україні виконує Мі­ністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, функції контролю за дотриманням антимонопольного законо­давства, захисту суб'єктів підприємництва й споживачів від його порушень — Антимонопольний комітет України тощо.

За засобами впливу механізми регулювання підприємництва можуть бути прямими, тобто такими, що здійснюються за допомогою прийняття Верховною Радою України законодавчих актів, на яких грунтуються дії виконавчої влади, та непрямими, котрі грунтуються на використанні різних економічних, фінансових важелів (цін, податків, кредитів, відсотків, пільг тощо).

Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи:

- податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи

встаношіення ставок податків і процентів за державними кредитами;

- податкові пільги, ціни і правила ціноутворення, цільові

дотації;

• валютний курс, розміри економічних санкцій;

• державне мито і систему резервів, ліцензій, концесії, лізинг,

соціальні, економічні та інші норми та нормативи;

- науково-технічні, економічні та соціальні загально-

державні й регіональні програми;

- договори на виконання робіт і постачань для державних

потреб.

Державне регулювання діяльності підприємств в умовах ринкових відносин здійснюється у формі розробки та прийняття відповідного законодавства, яке регламентує окремі аспекти діяльності підприємств.

Вплив держави на економіку підприємства здійснюється:

- у формі прямого державного регулювання діяльності підприємств;

- через непрямі (економічні) форми впливу (рис. 2.8). Форми прямого державного регулювання реалізуються через

визначені законом вимоги до діяльності підприємств, обов'язкові для виконання всіма підприємствами.

Пряме державне регулювання діяльності підприємств здійснюється через механізм:

— державної реєстрації створених підприємств, основною метою якої є контроль державних органів за дотриманням порядку створення підприємства, відповідністю засновницьких документів вимогам законодавства;

— державного контролю за якістю продукції;

— обов'язкового дотримання підприємством трудового законодавства України в питаннях забезпечення реальної Рівноправності при наймі на роботу та оплаті праці незалежно від статі, раси, релігії, місця проживання; тривалості робочого Дня (тижня), мінімального розміру оплати праці; мінімальної тривалості та оплати щорічної відпустки; оплати понаднормової Роботи, роботи в нічний час та святкові дні; створення умов Роботи та оплати праці вагітних жінок, жінок з дітьми, не­повнолітніх громадян та інше;

Державне регулювання діяльності підприємств

Пряме

Непряме (економічне)

Державна реєстрація

Розміщення державного замовлення з гарантованим матеріально-технічним забезпеченням

Контроль за розміщенням та будівництвом

Державне регулювання розміщення фондів споживання

Трудове та соціальне законодавство

Введення системи прогресивного оподаткування трудових доходів

Антимонопольний контроль

Контроль за цінами та порядком ціноутворення

Диференціація умов оподаткування за окремими видами діяльності

Контроль за екологічною безпекою підприємства

Стимулювання розвитку малих підприємств

Стимулювання інвестиційної та науково-дослідної діяльності

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності

Регулювання експортно-імпортних та бартерних операцій

Рис. 2.8. Вплив держави на економіку підприємств

— обов'язкового виконання умов соціального законо­давства, шо передбачає обов'язковий порядок та розміри соціального страхування робітників підприємств, відрахувань до фонду зайнятості населення (для підтримки безробітних та створення системи їх перепідготовки, виділення визначеної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, підлітків, інших верств населення, шо потребують соціального захисту; створення безпечних та нешкідливих умов праці 94 робітникам підприємства, надання пільг молоді, що навчається тошо;

• антимонопольного контролю за діяльністю підприємств, що визначає систему державних заходів проти концентрації виробництва, змови виробників, розформування існуючих та недопущення створення нових монопольних структур, ви­лучення до бюджету монопольного понадприбутку та інше;

• державного контролю за цінами на товари, що визначають масштаб цін в економіці та соціальну захищеність населення України, а також на продукцію підприємств-монополістів.

Держава може визначати лімітний рівень (або розмір підвищення) рентабельності, лімітний розмір торгових та оптово-збутових надбавок.

Держава визначає порядок регламентації розрахунків споживачами (без електронно-касового апарата та з ним, за національну або іноземну валюту, без декларування джерел доходу або з ним).

Держава регулює правила продажу окремих видів товарів, умов і термінів зберігання та реалізації, маркування, обміну тощо.

Держава контролює:

• збереження спеціалізації торговельного підприємства після його приватизації;

• дотримання вимог та норм з охорони праці, техніки безпеки, санітарних норм тощо;

• обов'язкове дотримання державного порядку ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності; обчислення і сплату встановлених законодавством податків до бюджету, відрахувань до позабюджетних фондів.

За невиконання вимог держави з перерахованих вище питань підприємство несе відповідальність у вигляді економічних санкцій (штрафів) або шляхом відшкодування заподіяної шкоди. В окремих випадках може бути прийнято рішення про часткове, тимчасове або повне припинення діяльності підприємства, посадові особи підприємства несуть встановлену законо­давством дисциплінарну, матеріальну та карну відповідальність.

Форми непрямого регулювання діяльності підприємств °б єднують законодавчі рішення, які економічно стимулюють підприємство здійснювати свою діяльність у відповідності з ""ересами держави.

Непряме регулювання діяльності підприємств може здійсню­ватися у таких формах:

• розміщення на підприємствах державної та іншої форм власності замовлення на виробництво (реалізацію) важливих видів продукції та споживчих товарів з гарантованим фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням, що стимулює під­приємство здійснювати виробництво саме цієї продукції (робіт, послуг);

• введення системи прогресивного оподаткування трудових доходів працівників підприємства з метою створення ма­теріальних умов для дотримання необхідного рівня добробуту соціально незахищених верств населення;

• введення системи державного регулювання розмірів фонду оплати праці, спрямованої на підтримку суспільно необхідних пропорцій між продуктивністю праці та її оплатою;

• диференціація ставок податків за окремими видами діяльності підприємств та введення системи податкових пільг для стимулювання виробничої діяльності, створення нових та малих підприємств, розвитку соціальної інфраструктури підприємств (установ охорони здоров'я, освіти, культури, спорту, житлового фонду, що перебувають на балансі підприємства), благодійної, екологічної, оздоровчої діяльності підприємств, використання праці інвалідів та виробництво спеціальних товарів для них. Шляхом встановлення вищої ставки оподаткування бірж, брокерських контор, інших підприємств, що займаються посередницькою діяльністю, а також доходів від казино, прокату аудіо- та відеокасет, ігрових автоматів забезпечується поповнення бюджету, необхідне для прискорення розвитку виробничого сектора України - основи її економіки та добробуту;

• встановлення можливості прискореної амортизації основних фондів підприємств з метою стимулювання їх інвести­ційної діяльності, активнішого використання досягнень науково-технічного прогресу;

• стимулювання розвитку малих підприємств шляхом надання пільг при оподаткуванні, отриманні державних кредитів, створенні фондів сприяння розвитку малих підприємств;

- регулювання експортно-імпортних та бартерних операцій підприємств через механізм ліцензування, квотування, митного та валютного законодавства з метою захисту споживчого ринку України та його підприємств або стимулювання попиту на продукти національного виробництва.

Регулювання діяльності підприємств в умовах ринку докорінно відрізняється від втручання держави в економіку підприємств, як це мало місце в умовах командної економіки. Відсутність директивних вказівок державних органів під­приємствам, застосування переважно економічних методів впливу, відсутність суб'єктивного підходу до умов роботи окремих підприємств, захист судом інтересів підприємств від посягань державних чиновників, захист комерційної таємниці підприємства — це характерні особливості взаємодії під­приємства та держави в ринковому середовищі, які повинні бути створені в Україні.

Регламентуючи окремі аспекти діяльності підприємств, держава водночас зацікавлена в активному розвитку як ринкової економіки в цілому, так і кожного конкретного підприємства України.