21

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ

1. Сутність, роль та призначення Державного бюджету України

Державний бюджет є однією з провідних ланок фінансової системи, яка як економічна категорія, відображає грошові відносини,що виникають між державою і підприємствами,організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами з приводу утворення централізованого фонду коштів держави та його використання на розширення соціальних потреб.

Згідно з Бюджетним кодексом України, бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [4].

Розкриття суті, змісту та ролі Державного бюджету передбачає пізнання його економічної природи, чіткого визначення цієї особливої сфери фінансових відносин.

Економічне значення бюджету полягає передусім у тому, що він може активно впливати на суспільне відтворення залежно від методів мобілізації фінансових ресурсів та напрямки їх використання. У цілому бюджет держави як економічна категорія є дуже складним явищем, яке відіграє важливу роль у суспільстві. Він урівноважує фінансові інтереси суб'єктів розподільних відносин, забезпечує збалансований розвиток країни. Через бюджет фінан­суються основні державні видатки. Велика роль бюджету виявля­ється й у ставленні до нього. В усіх країнах світу бюджетні від­носини регулюються в законодавчому порядку, що дає підстави розглядати бюджет і як правову категорію.

Правова характеристика бюджету пов'язана з розглядом його як фінансового плану, що являє собою розпис доходів і видатків основного централізованого фонду грошових коштів держави. Правове регламентування бюджету здійснюється у загальних ри­сах головним законом — Конституцією і деталізується у бюджет­ному законодавстві, яке охоплює три рівні. Перший — це зако­нодавчий акт, що здійснює загальне регламентування бюджету і бюджетних відносин. До 2001 р. в Україні таку роль виконував Закон «Про бюджетну систему України», а нині — «Бюджетний кодекс України». Він визначає засади формування бюджету і принципи побудови бюджетної системи, її склад, розмежування доходів і видатків між бюджетами, регламентує бюджетний про­цес та міжбюджетні відносини [9, с. 19-20].

Сутність бюджету реалізується через його функції. В економічній літературі нема єдиної думки щодо кількості функцій бюджету. Одні економісти, як схиляються до існування двох чітко структурованих функцій - розподільчої та контрольної, інші вказують на три функції бюджету: акумулятивної, розподільчої та контрольної. Але найбільш наявні та структуровані дві функції -- розподільча та контрольна, але не можна не вказати регулюючу та стимулюючу роль бюджету та обминути питання фінансового забезпечення соціальної політики за рахунок коштів бюджету. Основні функції бюджету подані на рисунку 1.1. Зміст функцій та характер їх реалізації залежить від рівня розвитку економічних процесів в країні.

Функції бюджету:

Розподільча

Контрольна

Забезпечення існування держави

Рис. 1.1. Функції Державного бюджету

Завдяки розподільчій функції бюджету держава концентрує грошові кошти у своїх руках і використовує їх з метою задоволення загальнодержавних потреб. Сфера дії розподільчої функції визначається тим, що у стосунки з бюджетом виступають майже всі учасники суспільного виробництва. Розподільчі відносини за своєю сутністю різноманітні і охоплюють всі рівні державного управління.

Контрольна функція дозволяє визначити результати управління фінансами, своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, а також як фактично складаються пропорції з розподілом бюджетних коштів, наскільки ефективно вони використовуються.

Функція забезпечення існування держави ставить за мету створити матеріально-фінансову базу існування держави [15, с.34-35].

Згідно з Бюджетним кодексом Державний бюджет складається з двох фондів: загального та спеціального ( рис. 1.2).

Загальний фонд бюджету включає:

-всі доходи бюджету, крім тих, що призначені до зарахування до спеціального фонду;

-всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

-фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд включає:

-бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретного призначення джерел надходження;

-гранти або дарунки (у вартісному обчисленні), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

-різницю між доходами та видатками спеціального фонду.

Рис. 1.2. Склад загального та спеціального фонду Державного бюджету

Сукупність грошових відносин держави з підприємствами, організаціями, населенням, а також між органами державної влади щодо створення та використання на суспільні потреби основного централізованого фонду формує економічний зміст бюджетних відносин. Суспільне призначення бюджетних відносин полягає в:

• формуванні головного загальнодержавного фонду грошових ресурсів (у процесі реалізації цієї функції забезпечується концентрація фінансових ресурсів у бюджетній системі держави);

• використанні засобів загальнодержавного грошового фонду (ця функція реалізується в процесі цільового використання бюджетних засобів);

• здійсненні контролю за рухом бюджетних ресурсів. Централізація засобів має важливе економічне й політичне значення, оскільки мобілізовані доходи є одним із основних знарядь втілення в життя державних програм. Це дає змогу маневрувати ресурсами, концентрувати їх на вирішальних ділянках економічного й соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території країни [5, с.78-79].

Важлива роль державного бюджету не обмежується фінансуванням матеріальної сфери виробництва. Бюджетні ресурси направляються також і на невиробничу сферу (освіту, охорону здоров'я, культуру та ін.). За рахунок бюджетних та позабюджетних фондів фінансуються підприємства та організації соціально-культурного призначення. Ці видатки мають велике значення, оскільки дають змогу державі розвивати освіту, культуру, охорону здоров' я, соціальний захист населення.

Державний бюджет є головним фінансовим планом держави на поточний рік. З цієї точки зору, він є розписом доходів та видатків держави, який затверджується у вигляді закону Верховною Радою України.

Плановість бюджету є однією з його основних ознак. В Україні, яка трансформує свою соціально-економічну систему, здійснює перехід до ринкових умов господарювання, бюджет (як загальнодержавний, так і його місцеві частини) виконує роль основного регулятора цих про­цесів. Як фінансовий план він має передбачати виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевих рівнях — еко­номічної, соціальної, управлінської, військової, міжетнічної, судової, міжнародної тощо [28, с.90].

Головне призначення бюджету -- регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між галузями, регіонами, соціальними верствами населення.

Державний бюджет виступає засобом впливу на економічні, соціальні, національні і регіональні процеси, економічним важелем регулюючого впливу органів державної влади на соціально-еко­номічний розвиток суспільства. Він відіграє важливу роль у забезпе­ченні перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливої соціальної атмосфери у державі, здійснення соціального захисту насе­лення та соціального забезпечення найбільш вразливих верств насе­лення [25, с.125].

За допомогою Державного бюджету відбувається мобілізація гро­шових коштів не лише для фінансування загальносуспільних заходів, але і для здійснення перерозподілу визначеної частини ВВП з метою забезпечення соціальної справедливості у суспільстві.

Державний бюджет виступає як Закон України, який щороку за­тверджується вищим органом влади — Верховною Радою України.

Багатогранність економічного, політичного і соціального значен­ня Державного бюджету та відображення їх повноти зумовлюють не­обхідність його розгляду з таких сторін:

• по-перше, як економічну категорію, що відображає економічні відносини, які складаються у процесі формування і використання централізованого фонду фінансових ресурсів держави;

• по-друге, як правову категорію, оскільки формування і викорис­тання централізованого фонду фінансових ресурсів держави здій­снюється на основі закону, який затверджується вищим органом вла­ди — Верховною Радою України;

• по-третє, як основний фінансовий план утворення і використан­ня загальнодержавного фонду фінансових ресурсів. На його основі формуються і використовуються фінансові ресурси держави за відповідним цільовим спрямуванням [26, с.65].

Багатогранні характеристики сутності бюджету показують, що од­ним і тим самим терміном «державний бюджет» представлено різні за своєю природою поняття, одне з яких є об´єктивною економічною ка­тегорією, що відображає сферу економічних відносин, інші — висту­пають як продукт функціонування держави у формі закону та суб´єк­тивної діяльності людей, як фінансовий план [17, с.44].

Отже, Державний бюджет є центральною лан­кою фінансової системи України. З його допомогою забезпечується розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між окреми­ми ланками бюджетної системи та окремими суб´єктами суспільства. Бюджет України є активним чинником господарських перетворень і дійовим інструментом регулювання економічних, соціальних, демографічних, екологічних процесів як на макро так і на мікрорівні. Бюджет є також знаряддям впливу держави на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси, економічним важелем здійснення державної влади.

За допомогою Державного бюджету держава виконує свою регуляторну функцію. В ринкових умовах державне регулювання реальної економіки спрямовується насамперед на створення сприятливих умов для юридичних та фізичних осіб в інтересах суспільства в цілому, але не у власних інтересах окремих верств населення та осіб, з використанням таких потужних важелів, як податки та бюджетні витрати.

Бюджет, як особлива і специфічна форма фінансових відносин, історично виникає і діє там, де існує держава з товарно-грошовими відносинами певного рівня.