10. Сіамські близнюки
Двох учасників пов'язують такий спосіб: Вони встають боком один до одного. Ліва нога одного гравця прив'язується до правої іншого гравця, тулуба зв'язуються ременями. Виходять "сіамські близнюки". Роблять кілька таких пар і далі всі завдання робити на швидкість. Мета конкурсу - пара, діючи двома різними руками, мовчки повинна виконати різні завдання. Наприклад, зав'язати шнурки, заточити олівець, відкрити пляшку, станцювати. Переможцем конкурсу стане та пара, яка найшвидше справиться із завданням.
Виховний захід
Сценарій казки «Лисичка і журавель»
Казкарка
Було так… Колись Лисиця
стріла в полі Журавля,
привіталась молодиця.
трохи згодом промовля:
З обох кінців сцени назустріч одне одному виходять Журавель і Лисичка. Вони вітаються і домовляються про зустріч.
Лисичка
«Ми з тобою, бачу, схожі,
ось що я тобі скажу:
ти один, а це негоже,
хоч і я одна ходжу.
І тому я запросити
тебе хочу на обід:
приготую їсти, пити,
бо гостинний маю рід».
Казкарка
Журавлю те до вподоби,
бо без друзів – просто край,
і сказав Лисиці:
Журавель
«Добре.
Завтра вранці – зустрічай».
Відкривається завіса. Кімната в Лисиччиній хаті. Посеред кімнати стіл. Лисичка, вбрана в яскравий фартушок, метушиться й хазяйнує.
Казкарка
Ніч пройшла. Лисичка встала,
Чепурнулась. В казанці
до обіду готувала
щось смачне на молоці.
Все готово, і до столу
подає вона хліб, сіль,
кашу, трохи охололу,
виливає у таріль.
Гість прийшов. Лисиця просить:
Лисичка привітно і гостинно зустрічає Журавля, запрошує його сідати і починає пригощати.
Лисичка
«Не соромся, покуштуй!
Я додам, якщо не досить,
Призволяйся та смакуй».
Казкарка
Ох, нелегка, мабуть, справа
Рідку кашу дзьобом брать,
а Лисичка тую страву
заходилася лизать.
Кашу всю сама злизала,
вже й тарілочка пуста,
рушничком, що вишивала,
чемно витерла вуста.
Зирк на гостя оком чистим,
каже:
Лисичка
Пробачай, мій куме,
Що страви так мало.
Чим багата, тим і рада,
Більше ніде взяти.
Нічим тебе, кумасику,
Більше пригощати.
Журавель
«За обід я дуже вдячний, -
Журавель їй відповів, -
Ти готуєш дуже смачно,
добре в тебе попоїв!
Чи не можеш ти, Лисичко,
бути в мене на обід?
Ти ж для мене – як сестричка,
пригощу тебе як слід».
Лисичка
«Ой, лебедику мій ясний, -
посміхнулася вона, -
я прийду до тебе вчасно,
виглядай мене з вікна!»
Завіса розкривається. В своїй затишній кімнаті господарює Журавель.
Казкарка
Час прийшов, і вже Лисиця
стука в двері Журавлю.
Наварив він м’яса птиці,
і картоплі, і щавлю.
Замість горщика взяв глечик,
що вузеньку шийку мав,
страву взяв готову з печі
та її у глечик склав.
А лисичка біля нього,
наче дзиґа, так і сяк,
побажали їй смачного,
але ж як дістати смак?
Голова не лізе в горщик,
лапа теж не проліза…
От тобі й зелений борщик,
аж в очах її сльоза!
Журавель же потихеньку
їжу дзьобом дістає,
тож поїв собі гарненько
з апетитом все, що є.
Як поїв, всміхнувся мило,
та в очах його печаль: