Прослухайте запитання і виберіть правильний варіант відповіді.

Тестове завдання. 1) Яка частина вулиці призначена для пішохода? а)дорога; б)тротуар; в) велосипедна доріжка. 2) Як пішоходи повинні ходити по тротуару? а) дотримуватися середини; б) з лівої сторони; в) з правої сторони. 3) На який сигнал світлофора можна переходити вулицю? а) червоний; б) жовтий; в) зелений. 4) Якщо на дорозі немає «зебри», то дорогу треба переходити: а) в будь-якому місці; б) через підземний перехід; в) почекати, поки на дорозі не буде транспорту, і перебігти дорогу.

— Діти, послухайте, яка історія трапилася з одним  хлопчиком. Василько отримав на уроці математики аж 12 балів, поспішав додому похвалитися мамі гарною оцінкою. Так поспішав, що не дивився, куди він біжить. А по тротуару йшла старенька бабуся з паличкою. Василько її не помітив, збив з ніг. Старенька впала, зламала ногу. Потрапила до лікарні, довго лікувалася. бо зламані кістки в старих людей дуже погано зростаються.— Діти, що стало причиною цього випадку? — Як потрібно рухатися по тротуару?

— А якщо потрібно обігнати пішохода, то як це потрібно зробити? — Як потрібно переходити дорогу?

 Фізкультхвилинка «Світлофор».

— Зараз проведемо гру на уважність. Називається вона «Світлофор». Правила гри: коли я вам показую прапорець червоного кольору – ви стоїте. На жовтий колір — плескаєте в долоні, а на зелений – крокуєте на місці. В кожному ряду, учень, який припустився помилки, сідає. Виграє та команда, що допустить найменше помилок.

Продовження бесіди.

— Уявіть таку ситуацію. Хлопчик рухається на велосипеді тротуаром, не перевищуючи швидкість. Доїжджає до перехрестя і не звертає уваги на світлофор,  виїжджає на проїжджу частину дороги, коли горіло червоне світло. — Які можуть бути наслідки?

— А як потрібно переходити вулицю, коли ви рухаєтеся на велосипеді?

Підсумок бесіди — То про що ми сьогодні говорили ? — Де це нам пригодиться? — Чому ми маємо знати це?

Світлофор

Як переходиш вулицю,

На розі зупинись

І перш за все уважно

На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,

Де небезпек нема.

Трикольорове око

Я маю недарма.

Нехай воно і мружиться,

Ніколи я не сплю,

З малими дітьми в хованки

Я гратись не люблю.

В роботі я суворий

І стриманий завжди.

Тролейбуси, машини

Біжать сюди й туди.

Дивлюсь червоним оком —

Велю спинитись я,

Одне мені потрібно —

Це витримка твоя.

А блисне жовте око,

Іти не поспішай,

Бо жовтий — не зелений:

Потрапиш під трамвай.

Увага — і зелений

Привітно замигтів.

Він колір найдобріший,

Щасливої путі!

Підземний перехід

Я проспект перетинаю,

Зовсім я не поспішаю.

І машини всі мені

Абсолютно не страшні.

Переходом довгим йду я,

Так поважно я крокую.

Можна йти сміливо тут —

Вільний шлях, безпечна путь.

Не турбуйтеся даремно,

Я — зразковий пішохід.

Знаю я, найкращий, певно, -

Цей підземний перехід.

Дорожні знаки

Руху правила єдині,

Їх повинні поважати,

Знати їх усі повинні —

І дорослі, і малята.

Добрий друг наш — знак дорожній

Ставиться не так собі,

Як подружиться з ним кожен,

Допоможе він тобі.

Щоб не трапилося всяке,

Шанувати треба знаки.

На дорозі небезпечно,

Тож обачним буть доречно.

Руху правила єдині,

Знати їх усі повинні.

Шануватимуть їх люди —

Скрізь тоді порядок буде!

* * *

Знають діти всі, напевно,

Перехід бува підземний.

Під землею люди йдуть —

І безпечна їхня путь.

Нагорі біжать машини,

Проїжджають безупину,

А внизу йде пішохід —

Дуже зручний перехід.

Він стрічає всіх привітно,

Навіть вдень горить тут світло.

* * *

На переході біля світлофору

Правил дотримуйся дуже суворо:

Спочатку ліворуч ти подивись

Немає машин? – То йди, не барись!

Далі йти теж маєш право!

Як машин немає справа!

* * *

Знає будь-яка дитина:

Йти не можна, де машини.

Тому Коля і Тамара

Йдуть собі по тротуару.

* * *

Тротуари це доріжки,

Ми по них ідемо пішки.

Всі, хто тротуаром ходить,

Звуться просто – пішоходи.

* * *

Світлофор потрібен всім:

І дорослим, і малим.

Друзі, він багато може,—

Пішоходам допоможе

Він дорогу перейти

Без лихих пригод в путі.

Блимне лиш червоним оком —

Нас застерігає строго,

Що не можна крокувати,

Необхідно почекати.

А засвітиться зелене:

І для тебе, і для мене

Шлях відкритий, можна йти,

Дуже раді я і ти.

ЗАГАДКИ

Різні скельця є у мене:

Червоне, жовте і зелене.

Можу ними я сказати:

«Йти», «Стояти», «Зачекати».

(Світлофор)

Тротуаром йдуть малята,

Жваві хлопчики й дівчата.

Не кричать і не пустують –

Дуже ввічливо крокують.

Симпатичні всі на вроду

Наші дітки - …

(Пішоходи)

Він на вулиці щораз

Оком блимає на нас.

- Зупинися! Підожди!

Терпеливо стій-но!

А тепер, будь ласка, йди

Впевнено й спокійно!

(Світлофор)

Всім перехожим я моргаю,

Щоб пильно глянули на мене.

Очей же я аж троє маю:

Червоне, жовте і зелене!

(Світлофор)

Ми побачили з тобою,

Як одною лиш рукою,

Тільки жезла він підняв —

Вантажівку вмить спиняв.

Що ж це за силач такий?

Це, малята, ...

(Постовий)

Я правдиво вам скажу,

Всім це місце я вкажу.

Друзі, слово честі, -

Де схрестилися дороги,

Рух порядок має строгий –

Там і ..

(Перехрестя)

Що за коник полосатий

На дорозі коло хати?

«Зебра», кажуть, уляглась –

Звідкіля вона взялась?

«Зебра» в нас на переході –

Та чи є така в природі?

(Пішохідна розмітка «Зебра»)

На дорозі звір лежить:

Весь у смужку, ніби спить.

У степу він народився,

А у місті нам згодився.

Цього звіра звати «зебра»,

В нього є смугасті ребра.

Знає кожний пішохід –

Це безпечний …

(Перехід)

Хто від нещасть застерігає,

І нам завжди допомагає

Так, щоб не трапилось біди,

Усім дорогу перейти?

Для тебе світить і для мене

Червоне око та зелене.

Вартує завше він, моргає,

Ніколи він не спочиває.

Уранці, вдень, в вечірню пору

Всі люди вдячні ...

(Світлофору)

Він по черзі справно блима

Нам ліхтарними очима

Їх у нього цілих три,

Вони служать не для гри.

Як червоне блисне око,

Нас попереджає строго:

Знає це, напевне, кожний —

Стій на місці, йти не можна.

Світло жовте загорілось,

Ще постій, зроби-но милість,

Приготуйся вирушати,

Та не варто поспішати.

А зелене — добре світло —

Каже: «Йди!» — усім привітно.

Що ж таке це, малюки?

Відгадайте залюбки!

І сказав хтось із діток:

«Може, це такий грибок?»

Ні! Не гриб це мухомор,—

Це, малята, ...

(Світлофор)

Стоять вони всі при дорозі,

Допомогти людині в змозі,

Усюди — близько і далеко,

Надійні сторожі безпеки.

Одні із них нам сповіщають,

А інші — щось забороняють,

Попереджають нас завжди,

Аби не трапилось біди.

Вартують на узбіччях тихо,

Оберігають нас від лиха.

Ти тільки будь уважним дуже,

Їх слухайся, шановний друже.

Це знає кожен, знає всякий —

Слід поважать дорожні ...

(Знаки)

Ігри для дітей

«День і ніч»

Кількість граючих: 20-30 осіб.

Місце: зал, майданчик.

У середині майданчика намічаються дві паралельні лінії. Усі гравці діляться на дві команди, які розташовуються уздовж лінії навпроти один одного. Позаду них, у двох-трьох метрах від стіни, креслять лінії «будинків», Одна команда отримує назву «день», інша - «ніч».

Керівник називає одну з команд. Названа команда ловить гравців іншої команди, які, повернувшись, тікають у свої «будинок», Після підрахунку заплямованих команди повертаються на свої місця, і гра повторюється знову. Виграє команда, що зловила більше грають,

Правила: 1) починати біг тільки але команді; 2) ловити втікаючих тільки до риси «дому»; 3) не можна втікати від переслідують, змінюючи напрям бігу.

Викликати команди потрібно несподівано. До суддівства слід залучати помічників.

Варіанти: 1) використовувати різні вихідні положення для граючих; 2) пропонувати граючим виконувати різні завдання - вправи.

У грі вдосконалюється швидкість реакції на слухові сигнали.

Гуси

Для гри в гусей на майданчику на відстані 10-15метров один від одного чертятся дві лінії - два "вдома". В одному знаходяться гуси, в іншому - їх господар. Між "будинками під горою" живе "вовк" - що водить. Господар і гуси ведуть між собою діалог, відомий всім з раннього дитинства:

- Гуси, гуси!

- Га-га-га.

- Їсти хочете?

- Так-так-так.

- Так летіть!

- Нам не можна.

Сірий вовк під горою

не пускає нас додому.

Після цих слів "гуси" прагнуть перебігти до "хазяїна", а "вовк" їх ловить. Спійманий "гусак" стає "вовком".

Сiрий кiт

У цiй грi всi учасники, крiм ведучого, "сiрого кота", - "мишi". Вони стають ланцюжком i, тримаючись один за одного, ходять по майданчику по прямiй, по колу чи по будь-якiй iншiй кривiй лiнiї. Першим у ланцюжку стоїть "сiрий кiт". Пiд час руху вiн запитує:

- А є мишi в копицi?

- Є! - вiдповiдають "мишi".

- А не бояться кота?

- Нi!

- Ой, як кiт хвостом поворушить, то всiх мишей подушить!

За цими словами "мишi" кидаються врозтiч, а "сiрий кiт" ловить їх. Спiйманий гравець стає "сiрим котом", а його попередник - "мишею".

Котик і мишка

Гурт стає в коло і вибирає дівчину-Мишку та парубка-Котика.

Між двома хлопцями утворюються ворота для Котика,

а між двома дівчатами для Мишки.

Користуються тільки своїми ворітьми.

Як Котик зловить Мишку, то вибирають нову пару.

Дітлахи беруться за руки й стають у коло ("танок"), а двоє: "кіт" (хлопець) і "миша" (дівчина) - усередині. Коли "танок" піднімає руки вгору, "миша" тікає від "кота". А коли "кіт" намагається проскочити за "мишею" - руки опускають.

Шишки, жолуді. Горіхи

Гравці утворюють коло, в середині якого стає що водить, а інші, розбившись по трійках, встають один за іншим обличчям до центру (перший номер - в трьох-чотирьох кроках від ведучого). Керівник дає всім граючим назви: перші в трійках "шишки", другі "жолуді", треті "горіхи". За сигналом ведучий голосно вимовляє, наприклад: "Горіхи". Усі гравці, названі "горіхами", повинні помінятися місцями, а ведучий прагне стати на будь-яке звільнилося. Якщо йому це вдається, то гравець, що залишився без місця, стає ведучим. Якщо ведучий скаже "жолуді", міняються місцями стоять в трійках другими, якщо "шишки" - стоять в трійках першими. Коли гра освоєна, водящему можна викликати двох або навіть трьох гравців у трійках, наприклад: "шишки, горіхи". Викликані також повинні помінятися місцями.

Горобці й горлиці

У грі може брати участь необмежена кількість учасників. Усі вони об’єднуються у дві команди і шикуються у шеренги спинами одне до одного. Одна команда — «горобці», друга — «горлиці». Коли вчитель промовляє: «ГОР-обці!» — «горлиці» повинні швидко тікати до певного місця, яке заздалегідь відведене, а «горобці» намагаються миттєво розвернутися й упіймати їх. Якщо учитель викликає: «ГОР- лиції», «горобці» тікають, а «горлиці» їх ловлять.

«Салки»

Ведучий піднімає руку і каже: «Я - Салка!». Після цього він намагається наздогнати будь-кого з гравців і торкнутися його рукою. Тікаючи намагаються ухилитися від ведучого. Гравець, якого ведучий торкнувся, стає Салком.

Лист дяді Вані

Гравець сідають в круги і всім видають чисті аркуші паперу і ручки. Ведучий задає питання: "Хто?". Гравці пишуть імена своїх героїв у верхній частині аркуша. Після це, загинають листок так, щоб написаного не було видно. Після цього передають листок сусідові справа. Ведучий запитує: "Куди пішов?". Всі пишуть, загинають листок і передають сусідові справа. Ведучий: "Навіщо він туди пішов?" .... І так далі. Після цього починається спільне веселе прочитання