Заперечні займенники

Nemo – ніхто nihil - ніщо

Sg. Pl.

N. nemo nihil

G. nullīus nullīus rei

D. nemĭni nulli rei множини не мають

Acc. nemĭnem nihil

Abl. nullo nullā rē

Вправи

1) Напишіть основні форми дієслів:

Voco 1 – звати nuntio 1 – сповіщати

Impĕro 1 – наказувати creo 1 – творити

2) Провідміняйте в однині і множині:

Campus latus – широке поле

Liber noster – наша книга

Bellum longum – тривала війна

3) Визначте відмінкові форми іменників, утворіть N. Sg. i G. Sg.:

Causam, campum, linguam, amĭcum, agricŏlas, agros, libros, magistram, pueri, verbă;

4) Перекладіть українською мовою:

1. Libros amīco mitto. 2. Qui agrum colit, agricŏla est. 3. Discipŭli magistro epistŭlam scribunt. 4. Puĕri libros poētārum legunt. 5. Non magister ad discipŭlum, sed discipŭlus ad magistrum venīre debet.

5) Перекладіть українською мовою. Випишіть займенники, визначте їх розряд і відмінок:

1. Quis Iuliam et Tulliam vocat? 2. Cuius tunica sordĭda est? 3. Quocum Tullia in silvam propĕrat? 4. Cui puellae obtempĕrant? 5. En medĭcus clarus aeger est. Amīcus eum visĭtat et inquit: «O, medĭce, cura te ipsum». 6. Filii agricŏlae semper litigant. Pater ad concordiam eos vocat : «Filii mei, obtemperāte mihi et concordiam colĭte!»

Життя римлян

Грошові одиниці Давнього Риму

Гроші (Монети) є важливим історичним джерелом, особливо корисним при вивчені окремих епох.

Ас 222 – 205 рр. до н. е. Ас часів Нерона

Ас (aes, ass, assis) – грошова одиниця в давньому Римі. До появи вилитої монети в Римі в обігу були злитки – бруски необробленої міді (aes rude), пізніше – бронзові бруски із зображенням (aes signatum). В другій половині IV ст. до н. е. почався випуск круглих вилитих монет (aes grave). Вага аса дорівнювала римському фунту або лібрі, і тому монета називалась лібральним асом (ass libralis) – 272,88 г. До 89 р. до н. е. ас знецінився – 1/24 фунта (13,64 г). З того часу мідні гроші стали неповноцінними.

Аурес імператора Августа (27 р. до н. е. – 14 р. н. е.). Золото. Вага 7,75 г.

Аурес (аureus) – золота римська монета, яку після переможних військових походів почав карбувати Юлій Цезар. Більш ранні золоті монети випускались рідко і випадково – під час війни для обслуговування армії. Систематичне карбування золотих ауреусів започаткував Август (30 р. до н. е. – 14 р. н. е.).

Ауреус = 25 динаріям (срібло) = сестерціям (латунь) = 200 дупондіям (латунь) = 400 асам (мідь).

В зв’язку з грошовою реформою Костянтина І (306 – 377 ) на зміну ауреусу прийшов золотий солід.

Солід = 1/72 римського фунта = 1/16 унцій =4 скрупулам = 4,55 г.

Скрупул (scrupulum) вагова одиниця в Давньому Римі, яка дорівнювала 1,137 г = 1/24 унцій, 1/288 лібри. Вага римських монет звичайно визначалась в скрупулах.

Вікторіян (victoriatus) назва походить від зображення богині Вікторії на реверсі срібної монети, карбування якої почалося в 269 р. до н. е. і продовжувалося майже до початку II ст. до н. е. Вага монети спочатку складала 3, 41 г, вартість 3/4 динарія. В 217 р. до н. е. вага вікторіата знизилась 2,9 г.

Дінарій республіканського Риму (118 р. до н. е.). Срібло. Вага 3,88 г

Дінарій (denarius) – срібна монета = 10 мідним асам. Карбування почалося в 269 р. до н. е. Спочатку динарій дорівнював 1/72 фунта і важив 4,55 г. Пізніше кількість срібла в динарії знизилась, і монета знецінилась.

Квінарій (quinarius ) = 5 асів – срібний напівдинарій – 2,27 г.

Сестерцій імператора Траяна (98–117 р. н. е.). Бронза. Вага 26,81 г

Сестерцій (sestertius) – срібна монета вагою 1,13 г =1/288 римського фунта = 1 скрупулу. Початок карбування 269 р. до н. е. На аверсі – голова богині Роми.

В 217 р. до н. е. = 4 асам.

Талант (talentum) = 100 лібральним асам і називався центупондій (centupondium).

Триенс (triens big tres – три) – ранньоримська бронзова монета (кінець IV ст. до н. е.). Вага ~ 90 г = 1/3 аса.

Квадране (quadrans) – бронзова монета = 1/4 аса

Дупондій (dupondium) = 2 аса.

Антоніан – срібна монета вагою 5,3 – 4,7 г., карбування з 214 р. до н.е.

Quod cito fit cito perit

Dura lex sed lex

Super omnia veritas

Malum nullum est sine aliquo bono

Qui semĭnat mala, metet mala

Ut salūtas, ita salutabĕris

Часи системи інфекта. Пасивний стан

Praesens, Imperfectum, Futurum I утворюються за допомогою особових закінчень активного і пасивного стану, які додаються до основи інфекту.

Особа	Actīvum		Passīvum
	Sg.	Pl.	Sg.	Pl.
1.	- o(-m)	-mus	-or(-r)	-mur
2.	-s	-tis	-ris	-mĭni
3.	-t	-nt	-tur	-ntur

Praesens indicatīvi actīvi et passīvi утворюється від основи інфекту + особові закінчення.

Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi утворюється від основи інфекта + суфікс – bа – , – ēba – + закінчення.

– bа – для дієслів І – ІІ дієвідміни

– ēba – для дієслів ІІІ – IV дієвідміни

Futurum I indicatīvi actīvi et passīvi утворюється від основи інфекта + суфікси -ô-, -e- + закінчення.

– b – для дiєслів І – ІІ дієвідміни

– а – для дієслів ІІІ – IV дієвідміни (у першій особі однини)

– е – для всіх інших осіб

NB! Зверніть увагу на вживання тематичного голосного!

Praesens indicatīvi actīvi et passīvi

Voco, āvi, ātum, āre 1 звати

actīvi passīvi

Sg. Pl. Sg. Pl.

1. voc – o vocā – mus 1. voc – or vocā – mur

2. vocā – s vocā – tis 2. vocā – ris vocā – mĭni

3. vocā – t vocā – nt 3. vocā – tur vocā – ntur

Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi

Laudo, āvi, ātum, āre 1 хвалити

actīvi passīvi

Sg. Pl. Sg. Pl.

1. lauda – ba – m lauda – ba – mus 1. lauda – ba – r lauda – ba – mur

2. lauda – ba – s lauda – ba – tis 2. lauda – ba – ris lauda – ba – mĭni

3. lauda – ba – t lauda – ba – nt 3. lauda – ba – tur lauda – ba – ntur

Futurum I indicatīvi actīvi et passīvi

actīvi passīvi

Sg. Pl. Sg. Pl.

1. lauda – b – o lauda – bĭ – mus 1. lauda – b – or lauda – bĭ – mur

2. lauda – bĕ – s lauda – bĭ – tĭs 2. lauda – bĭ – ris lauda – bĭ – mĭni

3. lauda – bĭ – t lauda – bu – nt 3. lauda – bĭ – tur lauda – bu – ntur