Зеленов О.С.

L I N G U A L A T I N A

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАКІЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

ЗЕЛЕНОВ О. С.

LINGUA LATINA

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Макіївка – 2010

УДК Гриф надано Міністерством освіти

811.124(075.8) і науки України (лист № 1.4/18-Г-87

з- 485 від 9 січня 2009 року)

Зеленов О. С.

з-485 Lingua Latina: Навчальний посібник/ О.С.Зеленов: Мін-во освіти і науки України: Макіївський економіко-гуманітарний інститут.-Макіївка, 2010.-155 с. – ISBN 978-966-8965-67-8.

Цей посібник укладено відповідно до програми з латинської мови й призначено для вивчення елементарного курсу з латинської мови на гуманітарних факультетах вищих навчальних закладів, в тому числі для студентів спеціальності «Іноземна мова».

Мета посібника – підготовка майбутніх гуманітаріїв до сприйняття мов, що вивчаються, а саме: засвоєння системи латинської граматики, опанування необхідним лексичним мінімумом латинських слів та крилатих виразів, набуття навичок граматичного аналізу й перекладу.

УДК 811.124 (075.8)

Рецензенти:

Загнітко А.П. доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української

мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету

Панкова В.К. кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Донецького

університету економіки і права

Рогожкин О.В. кандидат філологічних наук, доцент, начальник кафедри

народознавства Донецького юридичного інституту Луганського

державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка

Чоботар О. В. кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології

Донецького національного університету

© Зеленов О, С., 2010

© Макіївський економіко- гуманітарний інститут, 2010

ISBN 978-966-8965-67-8.

Марині Андріївні Серкутіній

з повагою і вдячністю

Зміст

1. Lectio prima. Фонетика. Алфавіт. Вимова голосних, приголосних, дифтонгів. Життя римлян. Імена.

2. Lectio secunda. Фонетичні закони. Дієслово. Загальні відомості. Життя римлян. Одежа.

3. Lectio tertia. Praesens indicatīvi actīvi. Наказовий спосіб. Infinitīvus praesentis actīvi et passīvi. Життя римлян. Римський дім.

4. Lectio quarta. Іменник. Загальні відомості. І відміна іменників. Життя римлян. Їжа.

5. Lectio quinta. ІІ відміна іменників. Прикметники І–ІІ відміни. Життя римлян. Слуги. Тест № 1. Теми рефератів.

6. Lectio sexta. Participium perfecti passīvi.Займенники. Прийменники. Життя римлян. Грошові одиниці Давнього Риму.

7. Lectio septima. Часи системи інфекта. Пасивний стан. Синтаксис пасивної конструкції. Дієслово esse. Життя римлян. Заснування Риму.

8. Lectio octava. Сигматичний номінатив. ІІІ відміна іменників. Життя римлян. Винагороди. Тeст № 2. Теми рефератів.

9. Lectio nona. Прикметники ІІІ відміни. Ступені порівняння прикметників. Життя римлян. Римський календар.

10. Lectio decima. Participium praesentis actīvi. IV – V відміна іменників. Життя римлян. Позначення днів місяця. Назви місяців. Знаки зодіака.

11. Lectio undecima. Прислівник. Ступені порівняння прислівників. Життя римлян. Освіта.

12. Lectio duodecima. Часи системи перфекта активного та пасивного стану. Життя римлян. Етапи життя.

13. Lectio tercia decima. Числівник. Кількісні і порядкові числівники. Життя римлян. Гладіатори. Тест № 3. Теми рефератів.

14. Lectio quarta decima. Дієслова, утворені від esse. Неправильні дієслова. Життя римлян. Лікарі та лікування людей.

15. Lectio quinta decima. Відкладні та напіввідкладні дієслова. Безособові дієслова. Життя римлян. Помпеї – свідок минулого.

16. Lectio sexta decima. Умовний спосіб. Часи кон’юнктива. Дієслово esse в кон’юнктиві. Gaudeāmus. Pater noster. Життя римлян. Свобода і рабство.

17. Lectio septima decima. Інфінітив. Інфінітивні звороти. Життя римлян. Армія.

18. Lectio duodevicessima. Accusatīvus cum infinitīvo. Nominatīvus cum infinitīvo. Життя римлян. Людина і природа. Тест № 4. Теми рефератів.

Вступ

Цей посібник укладений відповідно до програми з латинської мови й розрахований на 52 години практичних занять. Його призначення – вивчення елементарного курсу з латинської мови на гуманітарних факультетах вищих навчальних закладів, в тому числі студентами спеціальності «Іноземна мова». Для цих студентів латинська мова є загальгоосвітньою дисципліною, вивчення якої розширює їхній кругозір, сприяє розвитку наукового підходу до вивчення сучасних мов і одночасно подає деякі відомості з історії та культури античного світу.

У зв’язку з цим під час вивчення граматичного матеріалу виділяються явища і факти, що складають систему латинської граматики (морфології) і опускаються деталі і винятки, засвоєння яких не передбачено елементарним курсом.

В той же час автор звертає увагу на основні фонетичні закони, які дозволяють зрозуміти творення багатьох форм в їхньому розвитку.

Мета посібника – підготовка майбутніх гуманітаріїв до сприйняття мов, що вивчаються, а саме: засвоєння системи латинської граматики, опанування необхідним лексичним мінімумом латинських слів та крилатих виразів, набуття навичок граматичного аналізу й перекладу простого речення з інфінітивним зворотом, а також складнопідрядного речення з кон’юнктивом у підрядному. Цей посібник не навчить говорити латинською мовою, а тільки відкриє шлях до перекладу і розумінню тексту.

Посібник складається з 18 уроків, кожний з яких містить новий граматичний матеріал, вправи для виконання в аудиторії і як домашнє завдання, тексти для аналізу й перекладу та матеріал з країнознавства. У кінці кожного урока вміщено словник. Лексичні одиниці подано лише з тими значеннями, в яких вони вживаються в текстах посібника.

В наш час, говорячи про латинську мову, часто додають, що це мертва мова. З одного боку, зважаючи на те, що нею ніхто не користується у повсякденному спілкуванні, з цим можна було б погодитись. Але, з іншого боку, актуальними залишаються слова відомого польського поета Юліана Тувіма: «Яка ж це мертва мова, якщо, не в’янучи, вона пережила тисячоліття?..» І це справді так. Латинська мова у письмовій формі збереглась у творах римських письменників і поетів, історичних документах стародавніх часів. Крім того, вона дала початок деяким сучасним європейським мовам – італійській, французькій, іспанській, португальській, румунській, молдавській. Впливу латинської мови зазнали й інші мови. Так, вчені підрахували, що із 20 тисяч найуживаніших слів англійської мови близько 10400 – латинського походження, майже 2200 – грецького і тільки 5400 – англосаксонського.

Сучасній людині ця мова потрібна як мова історичних джерел, літературних пам’ятників, філософських трактатів, документів римського права, медичних та біологічних термінів.

Фонетика

1. Алфавіт. Вимова голосних, приголосних, дифтонгів

Літера	Назва	Вимова	Приклад
A a	а	[ а]	Avis, arbor
B b	бе	[б]	Bētula, barba
C c	це	[ц ] [ к]	Cervus, cicāda
D d	де	[д]	Dens, domus
E e	е	[е]	Epistŭla, elĕphas
F f	еф	[ф]	Flos, femĭna
G g	ге	[ґ]	Gutta, gallus
H h	ха	[х ] укр. [ г]	Herba, hirundo
I i	і	[і]	Ignis, insŭla
J j	йота	[й]	Jus, justus
K k	ка	[к]	Kalendae
L l	ель	[ль]	Littĕra, lupus
M m	ем	[м]	Medĭcus, mens
N n	ен	[н]	Nauta, nidus
O o	о	[о]	Ocŭlus, orātor
P p	пе	[п]	Puella, puer
Q q	ку	[к]	Quattuor
R r	ер	[р]	Rota, rivus
S s	ес	[с ] [ з]	Sol, rosa
T t	те	[т]	Tigris, tridens
U u	у	[у]	Ursus, urna
V v	ве	[в]	Vir, viŏla
X x	ікс	[кс ] [ кз]	Rex, exemplum
Y y	іпсілон	[і]	Lyra, cylindrus
Z z	зета	[з ] [ ц]	Zeno, zona

2. Голосні – a, e, o, u, i, y

і перед голосним йотується – ius – право, влада

Дифтонги (сполучення двох голосних, що утворюють один склад):

аu – [ау] – aurum – золото

eu – [ey] – neutrum – середній рід

ae – [e] – saepe – часто

ое – [е] [ö] – poena – покарання

Окрема вимова: poēta, aër

3. Приголосні

Більшість приголосних вимовляється як в українській мові.

1. С – перед е, і, у, ае, ое, еu – [ ц ]

перед іншими як [к]

Cicero, Caesar

Caput – голова

Соr – серце

2. H – як український – [г]

3. K – Kalendae

4. L – м’яко – [ль], labor – праця, animal – тварина

5. S – як [с] , але між голосними [з], у словах грецького походження збереглося [с] – philosophus

6. Q вживається завжди з U

qu – [кв] – aqua – вода

7. Х – [кс] – рах – мир

між голосними – [кз], exemplar, але не завжди – maximum

8) ngu – [нгв] – lingua – мова

9) ti – перед голосною – [ці], action – дія

sti, xti, tti – [ті], bestia – тварина, mixtio – змішування , Attius – Аттій

10) Сполучення з придиховим h зустрічаються в словах грецького походження

ch – [x], charta – папір

ph – [ф], triumphātor – тріумфатор

th – [т], catholicus – католик

rh – [р], rhetor – вчитель риторики

sch – [сх], schola – школа

Ne – чи Que – і ; але ; а