Лекція №4

Тема: „ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА”

План:

1. Поняття та види податків

2. Принципи організації податкової системи, обов’язкові якості та функції

3. Принципи побудови податкової системи

1. Податки – це обов’язкові платежі, що сплачуються на користь держави та фізичними особами.

У розвинутих країнах основну частину податків ( до 80 % )платять приватні особи, тому держава зацікавлена в захисті інтересів платників податків.

Принципами організації податкової системи держави є :

1. загальність – платити повинні усі без винятку, громадяни держави,

2. обов’язковість – платити повинні усі обов’язковим чином,

3. економічна ефективність – сплата податків не повинна перешкоджати ефективної фінансово-господарської діяльності фізичних і юридичних осіб держави,

4. фіскальна ефективність – сплата податків повинна гарантувати стабільне й постійне надходження податків у бюджет.

Обов’язковими якостями податкової системи є :

1. максимально можлива для платників податків простота сплати податків,

2. соціальна справедливість – порядок сплати податків повинен бути прогресивним, тобто особи, що одержують великі прибутки, мають, відповідно, сплачувати податків більше, ніж особи з мінімальним або низьким обсягом прибутків,

3. неможливість ухилення від сплати податків.

Функціями податкової системи є :

1. розподільча функція – розподіляє створений чистий прибуток між суб’єктами економічної діяльності,

2. фіскальна функція – формує доходну частину державного і місцевих бюджетів, а також державні і місцеві прибутки,

3. регулююча функція – регулює рівень прибутеів суб’єктів економічної діяльності.

2. За формою оподаткування всі податки розподіляються на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо стосовно платників, їх розмір залежить від об’єкта оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового пресу, при якому більше платять ті члени суспільства, які мають більші прибутки.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розміри для окремого платника не залежать від його прибутків. Непрямі податки включаються в ціну, і їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає.

Прямі податки.

Відмінність між особистими і реальними податками полягає в співвідношенні платника з об’єктом оподаткування :

1. при особистих податках первинним явищем виступає платник, а вторинним – об’єкт оподаткування,

2. при реальних податках первинним виступає об’єкт оподаткування, а вторинним – платник.

Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника.

Реальні податки припускають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать земельний, домовий, промисловий податки, та податок на грошовий капітал.

У сучасних умовах ширше застосовуються особисті податки, із яких найбільше поширення одержали прибутковий і майновий податок.

Прибутковий податок дає можливість установити пряму залежність між прибутками платника і його платежами у державний або місцевий бюджети.

Майновий податок встановлюється стосовно майна, що знаходиться у власності того або іншого платника. Джерелом його оплати є прибутки фізичних і юридичних осіб.

До прямих податків відноситься :

1. подушний податок – встановлюється персонально для фізичної особи, безвідносно до рівня її прибутків і розміру майна.

2. податок на спадщину і дарування є різновидом майнового оподаткування. Має разовий характер, стягується при переході власності від однієї особи до іншої. Джерелом сплати даного виду податку можуть виступати власні кошти платника, або кошти, отримані від реалізації частини майна,

3. податок на нерухоме майно – об’єктом оподаткування нерухомості є житлові будинки або їх частини ( квартири ), дачі, гаражі та інші будівлі,

4. земельний податок – об’єктом оподаткування є площа земельної ділянки, яка залежить від родючості грунту і місця перебування ділянки,

5. промисловий податок – стягується з різних видів промислів, що приносять прибуток,

6. домовий податок – установлюється на житлові будівлі і приміщення для торгівлі на основі їх оцінки за зовнішніми ознаками,

7. податок на грошовий капітал – поширюється на кошти, вкладені в цінні папери, з обліком прибутку, який вони приносять.

Непрямі податки

Поділяються на дві групи в залежності від характеру торгівельної діяльності :

Внутрішня торгівля зв’язана з використанням акцизів і фіскальних монополій.

Зовнішня торгівля характеризується встановленням мита на товари, що експортуються. Непрямі податки включаються в ціну товарів і сплачуються споживачами цих товарів.

1 підгрупа : Акцизи – це непрямі податки, що стягуються у вигляді додатку до ринкової ціни. Акцизний збір установлюється на високорентабельні товари, а також на товари, виробництво яких є монополією держави.

До непрямих податків відноситься :

1. податок на додану вартість – це фіскально-регулюючий інструмент, що вводить у себе високорозвинена країна для обмеження споживання,

2. податок із продажу ( покупки ) оподатковується сукупний обсяг продаж або купівель товару,

3. податок з обігу – містить у собі товарний обіг і обіг послуг.

2 група : Фіскальна монополія – сутність якої полягає в тому, що держава встановлює таку ціну на товар, що забезпечує певні стабільні і постійні надходження в державний бюджет.

Об’єктом фіскальної монополії завжди виступають споживчі товари широкого вжитку : - це сіль, спиртні напої, тютюн, сірники та ін.

Мито встановлюється при ввозі і вивозі товарів через кордон держави. Мито буває : статистичне, фіскальне. Антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

Статистичне мито встановлюється з метою обліку експорту й імпорту товарів в умовах вільної зовнішньої торгівлі.

Фіскальне мито встановлюється на товари зі стійким попитом.

Антидемпінгове мито ввозиться для захисту внутрішнього ринку.

Преференційне мито встановлюється на двосторонній основі з метою розвитку міжнародної торгівлі.

Зрівняльне мито встановлюється за згодою торгуючих сторін, воно повинно врівноважити ціни на іноземні і вітчизняні товари з метою виключення цінової конкуренції між ними.

3. Принципами побудови податкової системи є :

1. стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активності – цьому служить введення пільг по оподаткуванню прибутку, спрямованого на розвиток виробництва,

2. обов’язковість сплати податків усіма суб’єктами економічної діяльності,

3. рівнозначність сплати податків як фізичними, так і юридичними особами,

4. пропорційність сплати податків у залежності від рівня прибутків суб’єктів економічної діяльності держави або розмірів майна,

5. соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених прошарків населення шляхом визначення неоподаткованого мінімуму прибутків громадян, які одержують високі і надвисокі прибутки,

6. стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року,

7. рівномірність сплати податків – встановлення термінів сплати податків і зборів, а також своєчасності надходження коштів у бюджет,

8. доступність – порядок і механізм сплати податків має бути зрозумілий усім платникам,

9. стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції,