64)Основным видом производственной деятельности эскимосов была охота на тюленей, моржей, китов, на полярных медведей и песцов, а также рыбная ловля. Оружием

служили дротики и гарпуны с подвижными наконечниками из кости. Применялась копьеметалка. Рыбу ловили удочками с костяными крючками. Морж и тюлень доставляли

эскимосу почти всё необходимое: мясо и жир шли в пищу, жир употреблялся также для отопления и освещения жилища, кожа служила для покрытия лодки, из неё же

делали полог для внутренней части снежной хижины. Мех медведей и песцов, шкуры оленя и мускусного быка шли на изготовление одежды и обуви.

Большую часть пищи эскимосы ели в сыром виде, что предохраняло их от цинги. Наименование эскимосы происходит от индейского слова «эскимантьик», что означает

«поедающие сырое мясо».

65)На Сході Північної Америки, на території нинішнього штату Нью-Йорк. Їх основним заняттям було мотичного землеробство підсічно-вогневого типу. Ірокези

вміли вирощувати кукурудзу, боби, горох, кабачки, кавуна, тютюн, соняшник. Важливим продуктом харчування був рис. Крім рису ірокези збирали ягоди, гриби,

горіхи, каштани і жолуді.

Ірокези не мали приручених тварин і не займалися скотарством. Полювали вони спільно, разом робили і будь-яку іншу роботу: ловили рибу, вирубували ліс і

готували для посіву ґрунт , доглядали за посадженими рослинами, збирали врожай, робили спільні продуктові запаси. Разом будували і житла.

Ірокези жили в дерев'яних будинках, за формою схожих на довгі низькі сараї. У будинку жила одна громада - зазвичай 20 - 24 сім'ї. Кожна подружня пара займала

одне таке приміщення, без дверей, відкрите до вогнища. Вогнище було спільним для чотирьох сімей, розташованих один проти одного попарно, і на ньому в

загальному казані готували з загальних запасів їжу.

66)Етнолінгвістичний склад населення Африки також досить складний, він налічує близько 300-500 етносів. Майже половина населення континенту належить до

нігерокордофанської сім'ї, більш як третина — до афразійської, ще частина — до ніло-сахарської, койсанської сімей і лише 1 % населення спілкується мовами

індоєвропейської сім'ї.

На історію формування етнічного складу населення Африки вплинули масові переселення народів VІІ — ХІ ст. та в епоху середньовіччя. Колоніальний режим

загальмував розвиток народів цього материка. Після здобуття країнами Африки політичної незалежності в їх етнокультурному розвитку розпочався новий етап

міжетнічної інтеграції не тільки споріднених народів, а й народів, які різняться мовою, культурою, рівнем соціально-економічного розвитку. В Африці можна

зустріти всі види етнічних спільностей, від багатомільйонних націй (єгиптяни, алжирці, марокканці) до невеликих кочових племен, які і сьогодні мають родовий

устрій. Сучасні африканці все частіше називають себе не за належністю до певної етнічної спільності, а за назвою своєї держави — нігерійцями, конголезцями

тощо.

67)Алжир

Єгипет

Лівія

Марокко

Судан

Туніс

Західна Сахара

Поскольку вся Северная Африка — часть Средиземноморья, исторические судьбы народов юга Европы неразрывно связаны с историей этого региона. Здесь издавна

сложились народности, образовались феодальные государства, которые с появлением арабов вошли в состав халифата. Позднее на их основе возникли ныне

существующие нации арабского мира — марокканцы, алжирцы, тунисцы, египтяне и суданцы. На северо-востоке континента возникли эфиопская и сомалийская нации.

Прежние племенные и патриархально-феодальные отношения сохраняются до наших дней лишь в немногих, по преимуществу горных, районах Атласа, горах Эфиопии и на

плато Дарфур в Судане.

В країнах на південь від Сахари мешкає багато різних племен і народів, які розмовляють багатьма мовами. Їх культура, традиції, вірування значно відрізняються

один від одного. Наприклад, в Ефіопії нараховується більше 70 мов! В деяких державах в якості офіційної використовується одна з євро

пейських мов. Вона допомогає представникам різних народів спілкуватися поміж собою. В деяких країнах Північної Африки такою мовою є французька.