Питання для самоконтролю; завдання і задачі

1. Що таке “вітер” і яка причина його виникнення?

2. Яке значення має вітер на сільськогосподарську діяльність людини?

3. Назвіть основні характеристики вітру і прибори, якими їх виміряють.

4. Що таке роза вітрів і яка методика її побудування?

5. Побудувати рози вітрів і дати їм аналіз за даними:

Повторюваність напрямків вітру (%) та середня кількість штилів

	Напрям вітру, румб	N	NE	E	SE	S	SW	W	NW	Штиль
1	Зима	5	4	9	17	21	16	20	8	5
2	Весна	14	14	4	1	25	15	17	10	4
3	Літо	10	2	14	30	13	5	21	5	4
4	Осінь	21	26	5	8	8	10	8	14	0
5	Січень	3	7	35	11	6	10	20	8	7
6	Липень	9	8	13	5	6	10	33	16	9

Лабораторна робота №5 АГРОКЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

Мета: ознайомитись з основними агрокліматичними показниками потреби рослин у теплі та зволоженні, вміти їх розраховувати.

Завдання: за даними додатків А-Д розрахувати основні агрокліматичні показники і порівняти їх з агрометеорологічними показниками за певний рік, що повинні бути розраховані студентами за індивідуальними варіантами.

Для характеристики клімату використовують середні багаторічні, екстремальні значення метеорологічних величин, їхня повторюваність, імовірність та ін.

Оцінку клімату будь-якого району виконують за допомогою агрокліматичних показників – таких кількісних чи якісних виразів, які характеризують ступінь відповідності агрокліматичних умов вимогам сільськогосподарських об’єктів.

Агрокліматичні показники, що характеризують температурні умови.

а) середні температури:

• середньодобова температура – арифметичне середнє з температур в усі терміни спостережень;

• середньодекадна температура – арифметичне середнє з середньодобових температур за декаду;

• середньомісячна температура – арифметичне середнє з середньодобових (або середньодекадних) температур за місяць;

• середньорічна температура – арифметичне середнє з середньодобових (або середньодекадних чи середньомісячних) температур за певний рік;

• середньобагаторічна декадна (місячна, річна) температура – арифметичне середнє з середньодекадних (середньомісячних, середньорічних) температур за весь період існування метеорологічної станції.

б) екстремальні температури:

• абсолютний мінімум за рік – найнижча температура повітря, що була зафіксована в певний рік спостережень за допомогою мінімального спиртового термометра;

• абсолютний мінімум – найнижча температура повітря на даній метеостанції за весь період спостережень, що зафіксована за допомогою мінімального спиртового термометра;

• абсолютний максимум за рік – найвища температура повітря, що була зафіксована в певний рік спостережень за допомогою максимального ртутного термометра;

• абсолютний максимум – найбільша температура повітря на даній метеостанції за весь період спостережень, що зафіксована за допомогою максимального ртутного термометра;

• середній з абсолютних мінімумів (максимумів) – розраховують шляхом поділу суми абсолютних мінімумів (максимумів) за кожний рік на кількість років спостережень;

• амплітуди добового (річного) ходу температури – різниця між максимальними і мінімальними температурами протягом доби (року);

в) суми температур умовно характеризують кількість тепла в даній місцевості за певний період, а також характеризують сумарну потребу живих організмів у теплі;

• суми активних температур – це суми середньодобових температур повітря, що вище біологічного мінімуму, який встановлений для певного періоду розвитку рослин;

• суми ефективних температур – це суми середньодобових температур повітря, зменшених на величину біологічного мінімуму.

Для характеристики режиму зволоження певного періоду використовують наступні показники:

– сума опадів – кількість опадів (у мм) за певний період (декада, місяць, сезон, рік тощо);

– середньобагаторічна сума опадів за певний період (декаду, місяць, сезон, рік тощо) розраховується як середньоарифметична кількість опадів, що фіксувалося протягом вказаного періоду за весь період спостережень на метеостанції;

– коефіцієнт зволоження Кі (за Івановим) – відношення кількості опадів (R) за певний період до величини випаровуваності (E) за цей же самий період:

де E=0,0018 (25+t)² (100-f)

t – середня температура повітря за відповідний період, ^оС;

f – середня відносна вологість повітря за цей же період.

– радіаційний індекс сухості (за Будико) – відношення радіаційного балансу поверхні, що підстилає, за певний період (В) до теплоти, що необхідна для випаровування кількості опадів за цей же період

де B – радіаційний баланс; L - схована теплота паротворення; R - сума опадів за досліджуваний період.

– гідротермічний коефіцієнт Селянинова (ГТК) – це відношення кількості опадів (ΣR) у мм за період з температурами, вище 10 ^оС до суми температур (Σt) за те ж час, що зменшена у 10 разів:

де Σt>10 ^оС непрямо характеризує випаровуваність.