4.2. Прибори для вимірювання швидкості та напряму вітру

Прилади для вимірювання швидкості вітру називаються анемометрами, для визначення швидкості та напрямку – анеморумбометрами, а деякі з них – вітромірами. Первинними приймальниками напрямку вітру є флюгарки, що вільно обертаються навколо вертикальної вісі. Більшість з них з однієї сторони мають дві платини, розташовані під кутом одна до одної, з іншої – противага. Приймачем пристрою для вимірювання швидкості служать чашкові вертушки, повітряні гвинти та вільно підвішені біля горизонтальної вісі пластини.

На метеорологічних станціях для визначення напрямку, швидкості та поривчастості вітру близ поверхні землі служить флюгер, що встановлюється на висоті 10 – 12 м над земною поверхнею (20а п.2). Флюгери випускаються з легкою (200г) и важкою (800г) дошками, вони забезпечують вимірювання швидкості вітру відповідно до 20 та 40 м/20а п.

Напрямок вітру визначають по положенню флюгарки. Противага флюгарки під дією вітру завжди встановлюється назустріч вітру, вказуючи напрям, звідкіля дме вітер. На стрижні нижче флюгарки закріплені муфта з вісьма штифтами, що орієнтовані по сторонам світу. Для визначення напрямку вітру спостерігач на протязі 2-х хвилин слідкує за коливаннями флюгарки відносно штифтів, після чого записує її середнє положення.

Вказівник швидкості вітру (дошка), розташований у верхній частині флюгерки, обертається разом з нею. Чим сильніше вітер, тим на більший кут він відхиляє дошку від прямовисного положення. Спостерігач записує середнє положення дошки, котре потім за спеціальною градуйованою таблицею переводять у м/21а п.

За флюгером визначають також поривчастість вітру – найбільше відхилення дошки на протязі 2-х хвилин. У м/21а п. Переводять за тією ж градуйованою таблицею.

Рис.2. Флюгер.		Рис.3 Анемометр чашковий.
1 – флюгерка; 2 – рамка; 3 – горизонтальна вісь; 4 – противага; 5 – дуга зі штифтами; 6 – металева дошка; 7 – трубка; 8 – муфта; 9 – нерухома вісь.		1 – вертушка, 2 – захисна дужка; 3 – вісь; 4 – корпус; 5 – гвинтова нарізка; 7 – кільце аретиру; 11 – гвинт.

Анемометри призначені для вимірювання швидкості вітру за невеликі проміжки часу (21а п.3). Приймальною частиною анемометру служить хрестовина (вертушка) з чотирма 21а півсферами, що обертаються в горизонтальній площині. Це обертання передається на лічильник обертів, що представляє собою систему зубчатих коліс, пов’язаних з трьома стрілками, які переміщуються за трьома шкалами. Центральна шкала має 100 ділень (по ній відраховують десятки і одиниці обертів); малі шкали мають по 10 ділень і служать для підрахунку сотень та тисяч обертів (при повному оберті стрілки на великій шкалі, стрілка на шкалі “сотні” повертається на одне ділення і т.д.). Лічильний механізм вмикається та вимикається аретиром.

4.3. Побудування рози вітрів

Швидкість та напрям вітру необхідно враховувати при підживленні посівів добривами, при обробці угідь отрутохімікатами з літаків та гелікоптерів, при зрошенні дощуванням та інш. Напрям пануючих вітрів необхідно враховувати при закладці лісових смуг, організації сільськогосподарської території, при здійсненні заходів снігоутримання та боротьби з вітровою ерозією, при вибору місця для будівлі ферм та житлових споруд, при плануванні напрямку і довжини головних вулиць та проспектів нових міст, і т.д.

Напрям вітру в певній місцевості часто змінюється. На протязі року відзначаються вітри різних напрямків. Однак вітри одних румбів повторюються частіше, інших – рідше. Для вивчення повторюваності вітрів різних напрямків застосовується графік, що має назву рози вітрів.

Роза вітрів – це графічне зображення розподілу напрямків вітру за певний період (місяць, сезон, рік).

Для побудування рози вітрів з однієї точки проводять вісім прямих ліній. Кут між сусідніми лініями повинен складати 45^о. Кожна лінія відповідає певному румбові: N, NE, E, SE, E і т.д. На кожній з них за однаковим масштабом відкладається кількість випадків вітру цього напрямку за певний період. Кінці отриманих відрізків з'єднуються прямими лініями. У центрі рози вітрів показують кількість штилів. Румб, на якому відкладена найбільша кількість випадків, вказує пануючий напрям вітру. Для побудування рози вітрів звичайно беруть середні багаторічні данні спостережень и середню повторюваність виражають у відсотках (за 100% приймають кількість всіх спостережень за даний період).

Аналізуючи розу вітрів, звертають увагу на те, де краще розташовувати промислові підприємства та ферми по відношенню до населених пунктів, напрям лісозахисних смуг та ін.