Міністерство аграрної політики ТА ПРОДОВОЛЬСТВА України

Таврійський державний агротехнологічний університет

Кафедра загального землеробства

Методичні вказівки

до лабораторних занять

з курсу «метеорологія і кліматологія»

для студентів спеціальності “ЕТОНС”

Укладачі: Тодорова Л.В., Покопцева Л.А., Нєжнова Н.Г.

Мелітополь – 2010

Наведено методичні рекомендації з організації і проходження навчальної практики з агрометеорології студентами першого курсу факультету АТЕ напряму підготовки 0901 „Агрономія”.

Укладачі: Тодорова Л.В., к.с.-г.н., доц. кафедри загального землеробства, Покопцева Л.А., к.с.-г.н., доц. кафедри загального землеробства, Нєжнова Н.Г., асистент кафедри загального землеробства

Рецензент: Герасько Т.В., к.с-г.н., доцент каф. загального землеробства.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри загального землеробства протокол № від „ ” 20 р.

Рекомендовано до друку науково-методичною комісією факультету агротехнологій та екології ТДАТУ.

Протокол № __ від “ __ ” 20 __ року.

ЗМІСТ

Лабораторна робота № 1 ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ 4

Лабораторна робота № 2 ВИЗНАЧЕННЯ ДАТ СТІЙКОГО ПЕРЕХОДУ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ЧЕРЕЗ РІЗНІ ПОРОГИ 10

Лабораторна робота № 3 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ПОВІТРЯ 15

Лабораторна робота № 4 ВІТЕР 18

Лабораторна робота №5 АГРОКЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ 23

Лабораторна робота № 6 ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ТЕМПЕРАТУР 26

Лабораторна робота № 7 ОЦІНКА УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ 30

Лабораторна робота № 8 МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД УМОВ РОКУ 34

ДОДАТКИ 37

Лабораторна робота № 1 ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

1.1. Метеорологічні площадки і ділянки для спостережень.

1.2. Терміни і порядок спостережень.

1.3. Основні метеорологічні елементи і явища. Способи і методи їхнього вимірювання.

Мета: ознайомитись з організацією і роботою метеорологічних станцій та постів, термінами і порядком спостережень; з основними метеорологічними характеристиками і явищами та способами і методами їх виміру.

Метеорологія – наука про атмосферу: про її склад, властивості, про фізичні процеси, що в ній відбуваються.

Основний метод дослідження в метеорології – метод спостережень, тобто вимір і якісна оцінка метеорологічних величин, що характеризують фізичний стан атмосфери і підстилаючої поверхні, що має великий вплив на розвиток атмосферних процесів.

Фізичний стан атмосфери і процеси, що відбуваються в ній, якісно і кількісно виражаються за допомогою метеорологічних елементів (тиск, вологість, температура повітря, хмарність і т.д.) і атмосферних явищ (опади, вітер, тумани, грози і т.п.).

Для виміру метеорологічних величин створена мережа метеорологічних станцій і постів, оснащених відповідними приладами й установками. При організації метеорологічної мережі встановлюють однотипну методику вимірювання, приводять показники приборів до еталонів, встановлюють єдині строки для проведення спостережень.

1.1. Метеорологічна площадка і ділянки для спостережень

Метеорологічна станція – це установа для проведення метеорологічних спостережень, яка складається з метеорологічної площадки (де розташовані основні прилади для метеорологічних спостережень) та опалювального будинку (де встановлюються барометри, барографи, міститься запасний інвентар, ведеться обробка спостережень). Якщо є необхідність проводити спостереження за скороченою програмою, тоді організовують метеорологічний пост.

Спостереження за більшістю метеорологічних величин проводяться на метеорологічній площадці. Для порівнянності спостережень дуже важливо вибрати місце для метеорологічної площадки і правильно розподілити прилади на ній.

Метеорологічну площадку розташовують на рівній відкритій горизонтальній ділянці, типовій для району, щоб отримані дані спостережень характеризували навколишню територію.

Метеорологічна площадка повинна мати форму прямокутника, сторони якого повинні бути спрямовані з півночі на південь і з заходу на схід. Розміри площадки залежать від кількості апаратури й обсягу роботи станції (мінімальні розміри – 20 х 16 м, середні - 26 х 26 м, максимум - 26 х 36 м), розміри площадки агрометпосту – 6 х 5 м. Прилади на метеорологічній площадці встановлюють у певному порядку; щоб вони не затінювали один одного і не перешкоджали вільному обміну повітря, відстань між приладами повинна бути 4 – 6 м. (Мал.1)

N

S

Мал.1. План метеорологічної площадки

1 – анеморумбометр; 2 – флюгер; 3 – ожеледний станок; 4 – психрометрична будка; 5 – будка для самописців; 6 та 7 – додаткові будки; 8 – опадомір; 9 – плювіограф; 10 – оголена ділянка для поверхневих та колінчатих термометрів; 11 – ділянка для витяжних глибинних термометрів; 12 – мерзлотомір; 13 – снігомірна рейка; 14 – ділянки для актинометричних спостережень; 15 – огорожа; 16 – калитка.

З північної сторони площадки розміщають більш високі установки: флюгер або анеморумбометр і ожеледний верстат. У південній частині площадки виділяють ділянки: із природним покривом (де встановлюють також мерзлотомір і снігомірні рейки) і оголений (для ґрунтових термометрів). У середній частині площадки розміщають психрометричну будку, будку для самописів, опадомір, плювіограф.

Актинометричні прилади встановлюють у південній частині площадки. Всі інші прилади й установки розміщають на вільних місцях, переважно на північній стороні площадки.

Для збереження природного покриву на метеорологічній площадці пересування допускається по доріжках шириною 40 – 50 см. Їх прокладають так, щоб спостерігач міг проходити до приладів з північної сторони і затрачати менше часу на переходи від однієї установки до іншої.

Деякі метеорологічні спостереження проводять за межами площадки. Наприклад, висоту сніжного покриву, вологість ґрунту, випаровування вимірюють безпосередньо на досліджуваних полях, атмосферний тиск – у службових приміщеннях метеорологічних станцій. У службових приміщеннях встановлюють вимірювальні пульти дистанційних приладів.

Метеорологічні прилади, що застосовуються на метеорологічних станціях і постах, повинні мати перевірочні свідчення.