Питання №1

Виникнення Радіо та становлення радіомовлення. Герц, Марконі, Попов.

Виникнення радіо сприймалося як реальне диво. Радіомовлення не тільки виправдало сміливі передбачення про його можливості, але й щороку їх розширювало. Воно стрімко пронизало всі сфери суспільного життя: проникло у культуру, мистецтво, ідеологію, політку, науку, освіту, виховні процеси. Зразу внесло чимало принципово нового у способи людського спілкування, інформаційні процеси.

Радіо незрівнянно забезпечувало слову звучання. Феномен радіо, що полягав у доступності сприйняття живої мови та у блискавичній оперативності повідомлень. Радіохвилі могли в одну мить облетіти весь світ, найоперативніше донести повідомлення, будь-яку думку і почуття людини у найвіддаленішу точку планети. Перед очима у слухача твориться своє мистецтво.

Раідо – ділянка науки й техніки, пов`язана з передаванням на відстані електромагнітних коливань високої частоти – радіохвиль , з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення – передача через радіосигналів, музики, мови – для необмеженої кулькості аудиторії. Значну роль в історії виникнення радіо відіграли такі вчені: Олександр Попов, Рудольф Герц, Гульєльмо Марконі.

Росіянин О.Попов – побудував радіо передавач і приймач. 1889 р. – вперше вказав на можливість застосування електромагнітних хвиль для передачі сигналів на віддаль без проводів. 7 травня 1895р. – створив прилад (Радіоприймач) для виявлення та реєстрації електричних коливань. Таким чином він демонстрував та описував принцип дії свого винахода, але не патентував його. Крім цього 7 ТРАВНЯ вважається – Днем народження радіо.

Італієць Г.Марконі в 1896р.подав у Англії заявку запатентувати своє відкриття – прийомопередавач, однак стверджується, ніби патент діяв лише в Англії. У Росії, Франції і Німеччині видати патент йому відмовились.

Систематично радіопередачі в Америці та Європі розпочали транслювати на початку 20-х років ХХ ст. У США. Наприклад, перша радіомовна станція почала працюівати у 1920 р. В Україні регулярне радіомовлення започатковано 16 листопада 1924 р. З малопотужного передавача, сигнал якого виходив ха ежі міта, прозвучав і був прийнятий на відстані у міських клубах концерт державного музичного квартету ім. Вільома. (Харків)

Після незалежності у 1992 році розпочалося формування нашого – вітчизняного радіомовлення.

В.В.Лизанчук «Основи радіожурналістики»

http://uk.wikipedia.org

Питання №2.

.Започаткування регулярного радіомовлення в Україні.Ефірне та проводове мовлення

В Україні регулярне радіомовлення започатковано 16 листопада 1924 р. у Харкові. З малопотужного передавача, сигнал якого виходив уже далеко за межі міста, "заговорило" радіо, прозвучав і був прийнятий на відстані у міських клубах концерт державного музичного квартету імені Вільома. Невдовзі, за цим оркестровим прологом вийшла в ефір одна з перших програм— журнал "Радіополум'я". Можна з повним правом сказати, що це журналістське полум'я, викресане початківцями радіомовлення, запалило світанок Українського радіо (з 1994 р. 16 листопада відзначаємо День працівників радіо, телебачення і зв'язку України.

Радіомовлення ("ефірне радіомовлення", коротко. "Ефір"), від " радіо "+" віщати "(повідомляти) - технологія передачі звукової інформації в радіоефірі, також у провідних мережах ( проводове радіомовлення) або в мережах з пакетною комутацією (в комп'ютерних мережах - інтернет-радіо). Спочатку термін походить від фізичного поняття " ефір ", так як на початку XX століття вважалося, що поширення радіохвиль відбувається в такому ефірі, і надалі поширилася на всі способи широкомовної трансляції. Мовлення в радіоефірі здійснюється за допомогою радіопередавачів (прийом передач, відповідно, - радіоприймачів), тієї чи іншої потужності, які передають інформацію на тій чи іншій частоті електромагнітного випромінювання. Радіопередавач із супутнім обладнанням (студії, канали зв'язку і харчування, антена на щоглі або вишці) називається радіостанцією.

Проводове мовлення - система однонаправленої передачі акустичних сигналів від центральної мовної станції до багатьох слухачам по дротах (кабелях).

Переваги дротового мовлення - відносно висока якість звучання з мінімумом перешкод при простоті і дешевості абонентських приймачів, енергонезалежність, висока надійність за рахунок простоти пристрою і дублювання багатьох елементів системи. Недоліки - необхідність прокладки розгалужених мовних мереж, можливість використання тільки стаціонарних приймачів, обмежена можливість програм для прослуховування.

Важливу роль відіграє система проводового мовлення в цивільній обороні на випадок надзвичайних подій, система передбачає включення гучномовців вуличного сповіщення і сирен сповіщення по команді диспетчера. У 1928—1929 pp. більшовики переводять радіо із ефірного на дротове. Радянський союз стає піонером дротової радіотрансляційної мережі.