Самостійна робота Робота автотранспорту в ринкових умовах та основні показники роботи автотранспорту України.

Розвиток ринкових форм i науково-технiчного прогресу пiдiймає новi проблеми щодо органiзації перевезень, структурних переутворень i технiчної полiтики на автотранспортi.

На ринку транспортних послуг домiнуючою є проблема якостi перевезень вантажiв та пасажирiв, яку можливо вирiшити завдяки збiльшенню ваги спецiалiзованого рухомого складу, змiни пiдходу до дiагностики, технiчного обслуговування та ремонту, а головне — пiдвищенню швидкостi руху. Швидкостi мають тенденцiю до зростання, однак їх збiльшення пов’язане з проблемою капiталовкладень, витрат палива й експлуатацiйних витрат. Сучаснi легковi автомобiлi досягають швидкостi 250 км/год., а вантажнi — 120 км/год. для реалiзації таких швидкостей потрiбнi особливi умови експлуатацiї, а саме: їм перешкоджають велика щiльнiсть руху, неоптимальна геометрiя шляхiв i шляхового покриття, перетинання з пiшохiдним рухом. Вибiр рацiональних швидкостей залежить вiд вантажу, типу автомобiля, категорiї шляхiв, природних умов, професiоналiзму водiя.

Загострюється й проблема регулярностi перевезень у ринконих умовах, тому що випуск продукції та вивiз її повиннi бути вiдповiдними й стабiльними. Крiм того, вартiсть вантажу, який знаходиться в процесi складування й транспортування, класифiкується як «замертвлений капiтал», а бiльша частина поїздок пасажирiв у мiстах пов’язана з трудовим процесом i збiльшенням дальностi перевезень. Тому проблема регулярностi в теперiшнiй час розглядається в новому аспектi в планi створення безперервної системи транспортування вантажу та пасажирiв за принципами логiчної системи, основним рiвнем якої є сучасне задоволення потреб (попит) у транспортнiй послузi.

У ринкових умовах розширюється сфера використання автотранспорту. Закордонний досвiд говорить про ефективнiсть автотранспорту при перевезеннях на вiдстань 300—400 км i бiльш завдяки застосуванню автомобiлiв великої вантажностi (у США середня вантажнiсть автомобiля в мiжмiських перевезеннях складає 19 т, у Франції — 13 т, у Германії Росiї та Українi — 9 т).

Визначено, що на вiдстанi до 200 км автотранспортом можна доставити вантаж швидше в 12 разiв, нiж залiзнично-автомобiльним сполученням i в 5 разiв швидше, нiж у прямому залiзничному, а на відстань до 500 км — швидше, вiдповiдно, в 7 i 3 рази. Однак iз збiльшенням дальностi ця перевага втрачається.

Великовантажнi контейнери (10, 20, 30т) ефективно перевозити автотранспортом на вiдстанi до 500 км. Валютна ефективнiсть розповсюджується на великі вiдстанi.

На автотранспортi дуже гостро стоїть проблема органiзацiї безпеки руху, яка повинна розглядатися в системi «Автомобіль - Водiй - Дорога» (А—В—Д). Досконалiсть автомобiля йде по лiнiї активної безпеки з метою запобiгання дорожньо-транспортних пригод (використання регулюючих гальм, діафрагмуючи незасліплюючих фар, спецiальних пристроїв бортового контролю режиму руху, бiльш надiйних шин i iн.) i пасивної безпеки для зменшення наслiдкiв аварiй (змiцнити кузов, травмобезпечне скло, ременi безпеки, пристрої для запобiгання витiкання палива та iн.).

Глобальним завданням при вирiшеннi проблем безпеки руху слiд вважати створення нової транспортної системи з ізоляцiєю пiшоходiв вiд транспортних засобiв.

Iншим напрямком рiшення проблеми є повна автоматизація управління рухом, за умов якої автомобiлi комплектуються радарами та бортовими комп’ютерами, а шляхи мають пристрої, якi дають iнформацiю про стан та режим руху.

На автотранспортi особливо гострою є паливноенергетична проблема (таблиця 1.3).

Серед нових видiв палива треба вiдмiтити електрику (першi електромобiлi в Росiї демонструвались у 1899 р.), як екологічно бiльш чисте паливо, що перевищує ККд до 40% (у звичайного автомобiля в середньому 16%); комбiнацiю електрики для мiста й дизельного палива для великих вiдстаней i сонячну енергiю (сонцемобiлi) газ; водневе паливо, яке вважається паливом майбутнього для всiх видiв транспорту (перший водневий двигун запатентований у 1854 р.); нетрадицiйнi типи палива — сполучення бензину з домiшками 10% води, металу, метанолу; синтетичнi види (багато на вугiльнiй основi); мастила й iн.

Таблиця 1.3