32% Ведуть їхню розробку, 13% зби(

раються зайнятися розробкою таких

планів і тільки 10% не бачать необхід(

ності в розробці (серед великих фірм

таких немає, з(поміж середніх — 5%,

серед невеликих — 13%). Головною

причиною активізації закордонної

діяльності фірми називають не(

обхідність прискорення постачання

продукції (послуг) замовнику. Деше(

визна робочої сили за кордоном, що

раніше домінувала у подібних опиту(

ваннях, сьогодні посідає лише дев’я(

те місце серед десяти найважливіших

мотивів розгортання закордонної

діяльності.

гнучке робоче місце (англ. flexible work

place) – форма гнучкого режиму

гіпермаркет гнучке робоче місце55

праці, що дозволяє службовцю само(

му вибирати місце виконання вироб(

ничого завдання: вдома чи в органі(

зації. З багатьох мільйонів власників

домашніх ЕОМ у США 39% бере ви(

робничу роботу додому, 21% виконує

свої службові обов’язки не виходячи з

будинку. Цьому сприяють поява мо(

гутніх персональних ЕОМ зі швидкі(

стю більш як 1 млн операцій за секун(

ду, оперативною пам’яттю понад 1

Мбайт і великі графічні можливості.

На базі таких персональних комп’ю(

терів інженери можуть організувати у

себе вдома автоматизоване робоче

місце.

гнучкий режим роботи (англ. flexible

office hours) – надає співробітникам

можливість одночасно використову(

вати змінний графік, скорочений ро(

бочий тиждень, поділ обов’язків

однієї штатної одиниці між двома

співробітниками, волю вибору місця

виконання своїх обов’язків: у офісі

чи вдома та ін. На багатьох амери(

канських фірмах, де на практиці зас(

тосовується правило платити за вико(

нану роботу, а не за проведені на ро(

бочому місці години, вже давно

застосовуються гнучкі режими робо(

ти. В даний час форми і види таких

режимів стали набагато різнома(

нітніші. Фірми вишукують можли(

вості їхнього надання не тільки ря(

довим співробітникам, а й керівни(

кам різних рівнів. Найпоширенішими

формами гнучкого режиму роботи є

гнучкий робочий день, що передба(

чає замість точно фіксованого почат(

ку і кінця роботи визначені проміжки

часу, протягом яких може починати(

ся і закінчуватися робота, а також

точно фіксований період, коли

співробітник повинен знаходитись на

своєму робочому місці. У США ро(

бота в режимі гнучкого робочого дня

отримує дедалі більше поширення з

початку 70(х рр. Питома вага ком(

паній, що використовують цей режим

праці, з 1977 по 1987 р. подвоївся і до(

сяг близько 30% компаній.

гнучкий робочий час (англ. flexible

work time) – дає змогу маніпулювати

тривалістю робочого дня, робочого

тижня, року, усього періоду трудової

активності працівника і використо(

вується для підвищення гнучкості

ринку праці в капіталістичних краї(

нах. У Бельгії, наприклад, за наяв(

ності закону про 38(годинний робо(

чий тиждень (1979 р.) одночасно про(

голошений принцип 5:3:3, що дає

право підприємцям скорочувати ро(

бочий час на 5% при одночасному

скороченні заробітної плати на 3% і

обов’язковому збільшенні зайнятості

(тобто чисельності працюючих) на

3%. Підприємці, що не збільшили

прийом на роботу, зобов’язані пере(

рахувати економію від скорочення

заробітної плати в міністерство зай(

нятості і праці. З 1976 р. чоловіки і

жінки певного віку в Бельгії можуть

достроково виходити на пенсію, одер(

жуючи при цьому щомісяця 80% ос(

таннього заробітку. З 1976 по 1983 р.

достроково пішли на пенсію 113,5

тис.чол. З 1985 р. робочий день на

підприємствах може бути збільшений

чи зменшений на 2 години.

гнучкий штатний розклад (англ.

flexible staff schedule) – система набору

кадрів, відповідно до якої весь колек(

тив співробітників поділяється на

штатних працівників (ядро) і позаш(

татних, тимчасових співробітників

гнучкий режим роботи гнучкий штатний розклад56

(оболонка). У період підйому фірма

може взяти на роботу позаштатника.

Якщо згодом ділова активність падає,

то неминуче відбувається те, що

фірма може провести скорочення

штатів за рахунок тимчасових співро(

бітників, залишивши основний ко(

лектив незмінним. Гнучкий штатний

розклад реалізується на деяких

фірмах через певні агентства по най(

му тимчасової робочої сили. При цьо(

му таке агентство обслуговує всі

підрозділи фірми, але керівникам доз(

воляється застосовувати для вико(

нання не більш як 10% робіт із того

чи іншого проекту. Заробітна плата в

постійних і тимчасових співробіт(

ників приблизно однакова, однак, на

останніх не поширюються пільги з

медичного страхування, пенсійного

обслуговування тощо.

гнучкість (економічна) (англ. economic

flexibility) – широко трактоване понят(

тя, що характеризує процеси як мак(

ро(, так і мікрорівня, наприклад,

гнучкість ринку праці, ринку капіта(

лу, гнучкість режиму роботи, роботи

устаткування і т.д. На мікрорівні по(

няття гнучкості може розглядатися у

двох аспектах — кількісно і якісно.

Кількісний аспект припускає забез(

печення відповідності використову(

ваних форм організації праці (повна

і неповна зайнятість, змінна, понад(

нормова робота і т.п.), фонду робо(

чого часу, розрахованого на основі

виробничої програми підприємства.

Якісний аспект характеризує

гнучкість усієї виробничої системи,

тобто її здатність адаптуватися до

мінливих характеристик попиту, ва(

ріювати номенклатурою й асорти(

ментом продукції, змінювати заван(

таження устаткування тощо.

Гнучкість виробничої системи забез(

печується завдяки використанню

спеціальних принципів організації уп(

равління. Наприклад, збільшення

кількості відділень усередині фірм

при зменшенні їхнього розміру —

один із таких принципів, що дістав

поширення з 80(х років. Так, фірма

“Вестінгауз електрик” використову(

вала як обмеження розміру своїх

відділень показник обсягу продажу

(зазвичай не вище 50(100 млн дол.), а

фірма “Моторола” — показник чи(

сельності зайнятих (не більш 1500

чоловік). При цьому оргструктура

великих компаній стає ніби “грану(

льованою” і поєднує у собі стійкість

і адаптивність. Перше забезпечуєть(

ся стабільною базовою формою орг(

структури, основою якої є невеликі

(з чисельністю від 500 до 1500 чо(

ловік), самостійні в господарському

відношенні вузькоспеціалізовані

відділення. Адаптивність же дося(

гається за рахунок характерних для

малих підприємств (відділень) влас(

тивостей, зокрема, інновативність,

управління (у тому числі ефективний

контроль за персоналом), наявність

підприємницького духу і т.д. На мак(

роекономічному рівні гнучкість то(

тожна поняттю “мобільність”, що

характеризує можливість перерозпо(

ділу трудових і матеріальних ресурсів

між галузями і сферами суспільного

виробництва. Крім галузевого,

мобільність може розглядатися та(

кож у просторовому і тимчасовому

аспектах. Ступінь гнучкості на мак(

рорівні характеризується розмаїтістю

форм зайнятості і норм тривалості

праці, динамікою кваліфікаційної

гнучкість (економічна) гнучкість (економічна)57

структури працівників, ступенем

міжгалузевої і міжрегіональної рух(

ливості робочої сили. Наразі у про(

мислово розвинутих країнах підви(

щення гнучкості розглядається як

одне з найважливіших завдань еконо(

мічної політики).

гонорар (англ. royalties) – винагоро(

да, яка сплачується авторові або його

спадкоємцям за використання (ви(

дання, публічне виконання та ін.)

творів науки, літератури, мистецтва.

гомеостаз (англ. homestasis) – стан

динамічної рівноваги.

горизонтальна інтеграція (англ. hori

zontal integration) – збільшення питомої

ваги великих фірм усередині галузі.

горизонтальні зв’язки (англ. lateral

brace, Lateral, Lateral strut) – комуніка(

тивні зв’язки між різними підрозді(

лами одного рівня чи людьми в орган(

ізації, які незалежні одне від одного.

господарський механізм (англ.

еconomic mechanism) – це сукупність

організаційних форм і методів веден(

ня господарства, тобто система пла(

нування, економічні важелі і стиму(

ли, структуризація апарату управлін(

ня, стиль його роботи, різні форми

участі працівників в управлінні ви(

робництвом.

господарський розрахунок (англ.

еconomic payment) – необхідна еконо(

мічна категорія, зумовлена наявні(

стю у нашому суспільстві товарно(

грошових відносин і дією закону вар(

тості. За допомогою господарського

розрахунку реалізуються вимоги еко(

номічних законів і закону вартості;

розширеного відтворення; неухиль(

ного зростання продуктивності

праці; розподілу за кількістю та які(

стю праці тощо.

готівка (англ. сash ) – форма існу(

вання грошей. Використовується як

засіб обігу та в деяких випадках як засіб

платежу (наявні гроші).

готівкові розрахунки (англ. раутепt in

саsh) – здійснюються між підприєм(

ствами і населенням, між окремими

громадянами, а також на незначні

суми між підприємствами, організаці(

ями, установами. До г. р. належать вип(

лати підприємствами грошових доходів

населенню у вигляді заробітної плати,

стипендій і грошового забезпечення

військовослужбовцям проводяться бан(

ками у строки, встановлені колективни(

ми угодами, рішеннями уряду, Націо(

нального банку. Готівка видається з ра(

хунків підприємств за допомогою чеків,

на звороті яких вказується цільове при(

значення грошей.

гофмаклер (ангя. goffmakler ) – стар(

ший маклер на товарній або фондовій

біржі; обирається на певний термін

із числа біржових маклерів, входить

до складу біржового комітету.

грабіжницьке встановлення цін

(англ. prеdаtоrу рrісіпg) – продаж про(

дукції за цінами, що нижчі від со(

бівартості, з метою виживання кон(

курентів із ринку.

граничний дохід (англ. рrеdаtоr

рrісіпg) – приріст валового доходу,

який одержало б підприємство внасл(

ідок продажу додаткової одиниці про(

дукту. В умовах досконалої конку(

ренції граничний дохід дорівнює ціні,

а за недосконалої конкуренції він

менший, ніж ціна, бо щоб продати до(

даткову одиницю, ціна повинна

зменшитися на всі попередньо про(

дані одиниці продукції.

граничний продукт (англ. mаrgіпal

рrоdисt) – фактори виробництва – до(

гонорар граничний продукт58

датковий випуск товару, пов’язаний зі

збільшенням факторів виробництва

на одиницю при незмінності обсягу

інших використовуваних факторів ви(

робництва. Граничний продукт визна(

чається як приріст випуску товару, що

припадає на одиницю приросту дано(

го фактора.

граничні витрати (англ. mаrgіпal

соsts) – приріст в сукупних витратах,

необхідних, щоб виробити додаткову

одиницю продукції або щоб досягти

зменшення в сукупних витратах, коли

потрібно виробляти на одну одиницю

менше.

грант9еквівалент (англ. grant equiva

lent) – показник пільговості “офіцій(

ної допомоги розвитку”. Процентні

платежі з кредиту, що надається на

пільгових умовах, можна прирівняти

до прибутків із кредиту, меншого за

розміром, але який надається на ко(

мерційних умовах.

грант9елемент (англ. grant element) –

показник, що використовується у

міжнародній статистиці для зістав(

лення умов надання різних кредитів

(Cгеdit) і позик (Loan). Умови кожно(

го кредиту (позики) характеризують(

ся трьома параметрами: терміном на(

дання, пільговим періодом і ставкою

процента. Г.(е. — інтегральний показ(

ник, що враховує відмінності у кож(

ному параметрі, показує, яку частину

платежів у рахунок погашення боргу

не одержує кредитор внаслідок на(

дання кредиту (позики) на пільгових

умовах, тобто коли щорічний прибу(

ток на сукупний капітал умовно вва(

жається 10 %.

гратифікація (англ. gratification) –

грошова винагорода, заохочення. У

торговельному обігу стимулювання

ефективного виконання брокерами,

агентами чи іншими учасниками тор(

говельного обігу покладених на них

зобов’язань.

“грешема закон” (англ. the Grashem

low) – економічний закон, який про(

голошує, що “гіршими грошима ви(

тісняються з обігу кращі”; сформу(

лював у XVI ст. англійський фінан(

сист Т.Грешем.

гривня (англ. grivna) – 1. грошова і

вагова одиниця Київської Русі. По(

ходить від назви обруча з золота чи

срібла, який носили на шиї як при(

красу. Для зручності обручі рубали на

частини, які самостійно вступали в

обіг і послужили основою для нової

грошової одиниці – рубля. 2. грошо(

ва одиниця періоду Української На(

родної Республіки, яка у 1918 р. ви(

пускала кредитні білети Державного

банку УНР.

гриф (англ. signature, stamp) – 1. печат(

ка, штемпель із зразком підпису чи

будь(яким іншим текстом, а також

відбиток такої печатки або штемпеля

на документі. 2. напис на документі

або виданні, який визначає порядок

користування ним.

грос (англ. gross) – міра підрахунків,

яка дорівнює дванадцяти дюжинам

(144 штуки); застосовувалась при

підрахунках олівців, ґудзиків тощо.

гросбух (англ. ledger) – головна кни(

га в бухгалтерії, в якій подаються зве(

дення всіх рахунків і прибутково(ви(

даткових операцій.

гроші (англ. mопеу) – економічна ка(

тегорія, що означає специфічний то(

вар, який виконує у суспільстві роль

загального еквівалента. Обслугову(

ють всі сфери економічних відносин

і виконують при цьому п’ять функцій:

граничні витрати гроші59

міри вартості, засобу обігу, засобу

платежу, засобу нагромадження,

світових грошей. У кожній з цих

функцій г. мають свою специфічну

форму вияву. Тому в господарській

практиці назву грошей можуть носи(

ти явища, які зовні дуже відмінні

одне від одного: одиниці рахунку, в

яких визначені ціни на товари; націо(

нальні грошові знаки; іноземна ва(

люта; записи на банківських рахун(

ках, кошти, витрачені на придбання

цінних паперів; боргові зобов’язан(

ня, які використовуються для пла(

тежів тощо. Г. виникли у зв’язку з

розвитком товарного виробництва, є

складовим елементом товарного гос(

подарства і відіграють важливу роль

у забезпеченні нормального обміну

між виробниками результатами своєї

праці.

гроші“гарячі” (англ. “hоt” топеу) – ко(

роткострокове переміщення капіталу,

викликане спекулятивними операція(

ми, які обумовлюються очікуванням

серйозних змін в обмінних курсах ва(

лют або намаганням одержати за раху(

нок різниці між рівнями процентних

ставок.

грошова одиниця (англ. mопеtary

unit) – встановлений у законодавчому

порядку грошовий знак. Це один із

елементів національної грошової си(

стеми. Г.о. служить для вимірювання

та відображення цін усіх товарів. Г.о.,

як правило, діляться на дрібні про(

порційні частини. У більшості країн

існує десятинна система ділення

1:10:100.

грошова політика (англ. mопеtary рol

ісу) – це політика, що запобігає неба(

жаним коливанням сукупного попи(

ту через зміну резервів комерційних

банків або їхніх резервних нормативів,

що плануються.

грошове державне мито (англ. fee) –

грошова сума, яку стягують спеціаль(

но уповноважені установи (суд, дер(

жавний арбітраж, нотаріальна конто(

ра, міліція, загси, органи фінансової

системи, виконавчі комітети) за

здійснення дій в інтересах підприємств,

організацій, установ та окремих гро(

мадян і видачу документів, що мають

юридичне значення (касаційні скарги,

заповіти, доручення, підтвердження

договорів та ін.).

грошовий обіг (англ. mопеy turnover)–

рух грошей у готівковій та безготів(

ковій формі, чим обслуговується кру(

гообіг товарів та послуг у процесі роз(

ширеного відтворення. Зараз гроші

надходять в обіг через механізм бан(

ківського кредитування економіч(

них суб’єктів. Обслуговуючи різно(

манітні акти купівлі(продажу товарів

та інші платежі, гроші постійно

віддаляються від того місця, де вони

вступили в сферу обігу, переходять від

одного економічного суб’єкта до

іншого. Вилучаються з обігу гроші

при погашенні банківських позичок.

грошовий ринок (англ. mопеtary

market) – сектор чи частина ринку по(

зичкових капіталів, де здійснюються

короткострокові депозитно(позич(

кові операції (на строк до одного

року). Цей ринок обслуговує рух об(

ігових коштів підприємств та органі(

зацій, короткострокових коштів

банків, установ, громадських органі(

зацій, держави та населення. Об’єк(

том купівлі(продажу на грошовому

ринку є тимчасово вільні грошові

кошти. Основними суб’єктами г. р.

виступають комерційні банки, бро(

гроші“гарячі” грошовий ринок60

керські контори, дисконтні компанії

та інші фінансово(кредитні інститу(

ти, які мобілізують і перерозподіля(

ють грошові кошти підприємств,

банків, населення, установ. Інстру(

ментами г. р. служать скарбницькі та

комерційні векселі, депозитні серти(

фікати, банківські акцепти та ін.

Ціною “товару”, що продається і ку(

пується на ринку, є позичковий про(

цент. Рівень процента на г. р. є базо(

вим для визначення процента на

всьому ринку позичкових капіталів, і

регулювання його виступає важли(

вим елементом всієї грошово(кре(

дитної системи держави.

грошові знаки (англ. banknotes ) – зна(

ки вартості, що замінюють в обігу виз(

начену кількість дійсних грошей. Не

маючи власної вартості, г. з. лише пред(

ставляють в обігу золоті й срібні гроші.

У вигляді г. з. виступають неповноцінні

монети (з міді, нікелю тощо), казна(

чейські та банківські білети.

грошові кошти (англ. monetary assets)–

доходи і надходження, що акумулю(

ються в грошовій формі на рахунках

підприємств, організацій, установ і

домашніх господарств у банках і ви(

користовуються для забезпечення

їхніх власних потреб або розміщення

у вигляді ресурсів банків. За правом

розпорядження кошти поділяються

на кошти підприємств і господарських

організацій; бюджету і бюджетних

організацій; кредитних і фінансових

установ; профспілкових і громадських

організацій; кошти домашніх госпо(

дарств.

грошові нагромадження (англ. mопе

tаrу savements) – частка прибутку, що

використовується на фінансування,

створення нових, розширене відтво(

рення діючих основних виробничих і

невиробничих фондів, збільшення

власних обігових коштів підприємств.

грошові системи (англ. mопеtаrу

systems) – встановлені державою фор(

ми організації грошового обігу краї(

ни. Держава визначає грошову оди(

ницю, масштаб цін, види грошових

знаків в обігу та порядок їх емісії,

характер забезпечення грошей, фор(

ми безготівкового платіжного обігу,

курс національної валюти стосовно

іноземної.

грошові фонди (англ. mопtаrу fипds)–

відокремлена частина грошових

коштів за їх цільовим призначенням.

Розрізняють г. ф. централізовані (фор(

муються на рівні держави) та децент(

ралізовані (формуються на рівні

підприємств, об’єднань, організацій,

установ). Централізовані г. ф. – дер(

жавний бюджет, пенсійний фонд,

фонд соціального страхування, соці(

ального захисту населення, фонд зай(

нятості населення. Благодійні фон(

ди створюються та використовують(

ся відповідно до прийнятих зако(

нодавчих і нормативних документів.

Централізовані г. ф. можуть форму(

ватись постійно та тимчасово (поза(

бюджетний стабілізаційний фонд,

фонди ліквідації наслідків аварії та

ін.). Децентралізовані г. ф. форму(

ються для забезпечення господарсь(

кої діяльності підприємств: фонд обі(

гових коштів, зокрема власних; амор(

тизаційний фонд, ремонтний фонд,

фонд оплати праці, фонд нагромад(

ження, фонд споживання, резервний

фонд. Децентралізовані г. ф. вико(

ристовуються шляхом їх авансуван(

ня (обігові кошти) або проведення

витрат.

грошові знаки грошові фонди61

грошова9кредитна політика (англ.

mопеtаrу роlісу) – сукупність заходів

у сфері грошового обігу та кредит(

них відносин, яких вживає держава з

метою регулювання економічного

зростання, стимулювання інфляції,

забезпечення зайнятості й збалансу(

вання платіжного балансу. Основні

напрями г.(к. п. визначаються най(

вищими законодавчими організаці(

ями країни, а реалізуються урядами,

центральними банками разом з

міністерством фінансів. Основними

напрямами г.(к. п. є: політика грошо(

во(кредитної рестрикції (політика

“дорогих грошей”); політика грошо(

во(кредитної експансії (політика

“дешевих грошей”). Основними ме(

тодами проведення г.(к. п. в обох її

напрямах можуть бути дисконтна

політика – операції на відкритому

ринку, зміна норм обов’язкових ре(

зервів, котрі повинні тримати ко(

мерційні банки в центральному бан(

ку, державне регулювання окремих

видів кредитів та кредитування окре(

мих суб’єктів та ін.

група (англ. group ) – двоє чи більше

людей, котрі взаємодіють одне з од(

ним таким чином, що кожен із них

одночасно і впливає на іншого, і заз(

нає його впливу.

група референта (англ. directing

group) – група, що має прямий або

опосередкований вплив на взаємини

або поведінку людини.

групи, типологія (англ. groups

typology) – різні ситуації, в яких пра(

цюють лідери зі своїми групами. У

книжці “Теорія ефективного лідер(

ства” Фідлер виділяє три ситуації: 1)

відносини між лідером і відомою гру(

пою визначаються службовим стано(

вищем лідера. Так, армійський гене(

рал, що володіє владою через службо(

ве становище, вправі очікувати від

підлеглих виконання своїх розпоря(

джень; 2) завдання в організаціях мо(

жуть бути структуровані (наприклад,

в оператора преса на лінії збирання) і

неструктуровані (наприклад, у хірур(

га(кардіолога). Лідери в першому ви(

падку перебувають у більш вигідній

ситуації, і їм рідше доводиться вико(

ристовувати свої службові повнова(

ження, тому що робочі завдання тут

докладно викладені в письмових

інструкціях; 3) взаємини лідерів і

їхніх підлеглих багато в чому визна(

чають ступінь впливу лідерів. Якщо

лідери мають авторитет, то вони не

потребують формального підтвер(

дження своїх прав для того щоб спо(

нукати підлеглих краще працювати.

гудвіл (англ. goodwill ) – умовна

вартість ділових зв’язків фірми, “ці(

на” нематеріальних активів (престиж

торгових марок, репутація, досвід

ділових зв’язків, постійна клієнтура);

доброзичливість, прихильність

клієнтури; грошова оцінка передба(

чуваного майбутнього підвищення

прибутку даної фірми порівняно із

середнім прибутком аналогічних

фірм; невідчутні активи (різниця між

ціною підприємства загалом і його ре(

альним основним капіталом).

гуманізм (англ. humanism) – су(

купність поглядів, що виражають по(

шану до гідності і прав людини, виз(

нання його цінності як особистості,

турботу про людей, їхній всебічний

вільний розвиток, створення сприят(

ливих для людини умов суспільного

життя.

грошова9кредитна політика гуманізм62

Д

дайджест (англ. digest) – періодичне

видання, що передруковує (часто

скорочено) матеріали з інших ви(

дань.

дамніфікація (англ. demnification) –

процес, коли фірма зазнає збитків,

втрачає майно.

даунсайзинг (англ. downsizing) –

діяльність по скороченню розмірів

організації, що нею свідомо спрямо(

вується. За цієї стратегії скорочуєть(

ся персонал, змінюється його орга(

нізаційна структура і структура орга(

нізаційного процесу, причому

визначається спад виробництва, до(

ходів і зменшення частки на ринку.

Але це призводить до перевантажен(

ня “білих комірців”, іноді – до

конфліктів і падіння загального мо(

рального духу.

дві категорії потреби Маслоу (англ.

maslow’s two categories of needs) – на

відміну від своєї більш докладної кла(

сифікації потреб, А. Маслоу запропо(

нував лише дві головні категорії по(

треб: дефіцитні (першочергові) потре(

би і потреби росту (самореалізації).

Потреби першої категорії задовольня(

ються за рахунок факторів навколиш(

нього середовища (наприклад, їжа,

друзі, екологія). Потреби росту мають

внутрішню природу.

дві першочергові цілі людського сус9

пільства (англ. two primary goals of all

societies) – Е. Майо виділяє дві першо(

чергові цілі, що стоять перед будь(

яким людським співтовариством.

Перша — забезпечити матеріальне й

економічне виживання кожного чле(

на співтовариства. Друга — підтриму(

вати “спонтанне співробітництво” у

рамках усієї суспільної структури. Є

безліч шляхів досягнення цих цілей,

що умовно можна поділити на дві

основні групи: дія “невидимої руки”

(за Сміттом), якої недостатньо для

добровільного співробітництва, і дія

“видимої руки” (менеджменту) —

єдиної реальної сили, здатної забезпе(

чити економічне виживання і співро(

бітництво.

дебентура (англ. debenture ) – 1. бор(

гове зобов’язання, підкріплене загаль(

ним кредитом компанії і, як правило,

не забезпечене заставою або правом

утримання щодо визначеного власни(

ка. 2. митне свідоцтво на повернення

мита.

дебет (англ. debit) – ліва сторона

рахунка бухгалтерського обліку, яку

використовують для відображення

господарських операцій. Запис кож(

ної суми на д. певного рахунка повто(

рюють у кредиті інших рахунків, що

зумовлено методом подвійного запи(

су. Д. активних рахунків показує

збільшення сум, що обліковуються,

а д. пасивних рахунків – зменшення

їх. В активно(пасивних рахунках д.

може вказувати як на збільшення, так

і на зменшення коштів.

дебіт9картка (англ. debit card) –

пластмасова пластина, яка за

зовнішнім виглядом нагадує кредит(

ну картку. Покупець може викорис(

товувати її для здійснення готівко(

вих розрахунків за допомогою тер(

міналів.

дебіт9нота (англ. debit note) – доку(

мент у міжнародних розрахунках, що

висилається покупцю постачальни(

ком у разі недоплати проти фактич(

ної суми рахунку.

дайджест дебіт9нота63

дебітор (англ. debtor) – юридична або

фізична особа, що має грошову, май(

нову заборгованість підприємству,

організації чи установі. Д. може бути,

наприклад, покупець, який не опла(

тив вартості проданих йому товарів,

працівник, що одержав аванс на

відрядження або інші витрати.

дебіторська заборгованість (англ.

debtoral liability) – сума боргів, не спла(

чених підприємству, організації, ус(

танові. Д. з. виникає в процесі госпо(

дарської діяльності підприємств,

організацій, установ, свідчить про ви(

лучення коштів з їх обігу і викори(

стання дебіторами.

девальвація (англ. devaluation) – зни(

ження курсу національної або міжна(

родної (регіональної) грошової оди(

ниці відносно валют інших країн.

девіза (англ. foreign bill) – боргове

зобов’язання або обов’язки, виражені

у валюті. За допомогою д. здійснюють

міжнародні розрахунки. До д. нале(

жать: перекази, чек на акредитив, ви(

ставлення на іноземний банк, платі(

жне доручення, платіжні вимоги,

вексель, що підлягає сплаті за кордо(

ном, а також іноземні банківські бан(

кноти та монети.

дедвейт (англ. deadweight) – повна

вантажопідйомність судна, включа(

ючи вагу всіх необхідних для плаван(

ня запасів, а також інших вантажів і

людей.

декларант (англ. declaratory) –

організація, що заповнює та подає

митну декларацію на товари в митній

установі. Д. зобов’язаний виділити

конкретних осіб, які мають право на

здійснення декларування від його

імені, та офіційно наділити їх відпо(

відними повноваженнями.

декларація митна (англ. declaration) –