
- •Розділ і Теоретичні аспекти трудового навчання учнів 5-6 класів і.1. Особливості трудового навчання учнів 5-6 класів
- •І.2. Особливості подання матеріалу при вивченні варіативного модуля «Технологія електротехнічних робіт»
- •Розділ іі Аналіз практичного застосування модуля «Технологія електротехнічних робіт» на уроках трудового навчання в 5-6 класах
- •Іі.1. Формування електротехнічних понять та фізичних знань і умінь учнів під час вивчення модуля
- •Іі.2. Вплив практичної роботи на уроці на ступінь засвоєння здобутих теоретичних знань модуля
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Зміст
Вступ 3
РОЗДІЛ І Теоретичні аспекти трудового навчання учнів 5-6 класів 6
І.1. Особливості трудового навчання учнів 5-6 класів 6
І.2. Особливості подання матеріалу при вивченні варіативного модуля «Технологія електротехнічних робіт» 11
РОЗДІЛ ІІ Аналіз практичного застосування модуля «Технологія електротехнічних робіт» на уроках трудового навчання в 5-6 класах 16
ІІ.1. Формування електротехнічних понять та фізичних знань і умінь учнів під час вивчення модуля 17
ІІ.2. Вплив практичної роботи на уроці на ступінь засвоєння здобутих теоретичних знань модуля 21
Висновок 33
Список використаної літератури 36
Вступ
Важливим етапом підготовки учнів до професійного самовизначення і майбутньої трудової діяльності є період їхнього навчання у 5–7 класах. В цей час у школярів формуються ціннісні орієнтації, мотивація самопізнання та самооцінки, створюються умови для проби сил і розвитку здібностей у різних видах трудової діяльності, починають виникати професійні інтереси, інтенсивно розвиваються інтелектуальні та сенсорно-рухові здібності. Зміст занять із трудового навчання в 5–7 класах передбачає єдину загально-трудову підготовку учнів, а також наступність у розвитку їхніх знань і вмінь, отриманих у 1–4 класах, та є базою для наступного профільного навчання в старших класах.
Пошук шляхів поліпшення трудової підготовки підростаючого покоління триває. Наукова розробка сучасного змісту й технології трудового навчання пов’язана з вивченням теорії і практики становлення предмету в минулому.
Безпосередньо історичним аспектам трудового навчання присвячено небагато наукових праць. Так, зміст знань з елементів техніки в системі трудового навчання учнів загальноосвітньої школи в період 1931–1986 рр. досліджував О. Христіанінов, закономірності становлення трудової підготовки учнів в загальноосвітніх школах України – А. Вихрущ, особливості трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах у 1937–1954 рр. – В. Кухарський; загальні риси системи трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України другої половини XX ст. – С. Дем’янчук, особливості підготовки вчителів трудового навчання у вищих навчальних закладах України в другій половині XX ст. – Б. Струганець.
Одним з важливих розділів предмета “Трудове навчання” є “Електротехнічні роботи”. Важливий він тим, що науково-технічний прогрес сприяє швидкому розвитку електротехнічної галузі, створюються нові, більш досконалі електричні прилади та машини. Діти постійно користуються побутовою технікою, приладами, оперують різноманітними електричними поняттями, такими як: “струм”, “напруга”, “провідник”, “ізолятор” тощо. Тому виникає нагальна потреба у формуванні в учнів електротехнічних понять та умінь під час вивчення розділу “Електротехнічні роботи”.
Для більш детального аналізу процесу навчання учнів електротехнічним роботам на уроках трудового навчання в 5-6 класах мною була вибрана саме ця тема курсової роботи.
Об’єкт дослідження: процес трудового навчання учнів у загальноосвітній школі.
Предмет дослідження: зміст та методика вивчення модуля «Технологія електротехнічних робіт» учнями 5 – 6 класів загальноосвітньої школи у процесі трудового навчання.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати методику електротехнічної підготовки учнів 5 – 6 класів у процесі трудового навчання.
Метод дослідження в роботі вибраний простий пошуковий по наявній методичній та науковій літературі із аналізом знайденого матеріалу та висновками по закінченні роботи.
Актуальність теми роботи. На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань - створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України. Це можливо здійснити, розробивши нові педагогічні технології, які б передбачали особливості психічного розвитку підростаючої особистості з урахуванням її індивідуальних відмінностей для збільшення ефективності пізнавальної діяльності. У цьому сенсі розгляду проблеми інноваційних підходів і оцінок потребують не лише загальні засади навчального процесу, а і його структурні компоненти, зокрема, процес учіння та форми і методи організації навчальної діяльності дитини. Відтак, запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учнів, тощо.
Завданням для виконання роботи є висвітлення таких основних питань як:
1. Загальний аналіз трудового навчання учнів 5-6 класі.
2. Вияснення особливостей подання нового матеріалу на уроках трудового навчання..
3. Проаналізувати формування електротехнічних понять на уроках трудового навчання в 5-6 класах.
4. Зафіксувати вплив здобутих знань в 1-4 класах на вивчення модуля в 5-6 класах.
5. Визначити вплив здобутих теоретичних знань на практичне застосування на учнями уроці.
4. Зробити висновки по дослідженні.
Курсова робота ґрунтується на аналізі науково-методичної літератури, методичних посібників та напрацювань сучасних та попередніх педагогів та вчених в галузі педагогіки.
Теоретична та практична цінність роботи полягає в наявності теоретичного матеріалу по дослідженню, відсіяного з-поміж іншого в процесі пошуку інформації по темі, та в наявності практичного матеріалу для застосувань на уроці.
Розділ і Теоретичні аспекти трудового навчання учнів 5-6 класів і.1. Особливості трудового навчання учнів 5-6 класів
Особливістю трудового навчання у 5-6 класах є ознайомлення учнів з проектно-технологічною діяльністю з опорою на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності. І завдання вчителя полягає у забезпеченні послідовного формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів.
У 6-му класі в учнів спочатку формують уявлення про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, а під час виконання практичної частини учні мають повністю пройти весь процес проектно-технологічної діяльності: вибір об'єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці.
Плануючи виконання творчого проекту, необхідно ознайомити учнів з аналогами майбутніх виробів, їх графічними зображеннями, технічними описами, варіантами зміни їх конфігурації, художнього оформлення, застосуванням нових конструкційних матеріалів тощо. На першому уроці виконання проекту вчитель має ознайомити учнів з його етапами (організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний) та видами виконуваних робіт на кожному з етапів.
У процесі виконання роботи учні повинні скласти план своєї діяльності, виконати креслення або схему приладу, разом з вчителем визначити проблемні питання, які їм попередньо невідомі, з'ясувати їх сутність і лише потім приступити до реалізації практичної частини. При цьому в учнів виховується самостійність прийняття рішень, творчість, ініціатива, розвивається логічне, абстрактне, технічне, конструкторське, мислення тощо. [11]
Уроки трудового навчання у шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках повинні будуватися таким чином, щоб не тільки навчити учнів прийомам роботи, формувати уміння і навички їх виконання, а й виховувати у них повагу до праці і людей праці, бережливе ставлення до матеріальних засобів і природних ресурсів, творчий підхід до будь-якого поставленого перед ними трудового завдання.
Важливою особливістю уроків трудового навчання є також формування навичок творчої колективної праці. Оскільки на більшості уроків учні будуть виготовляти вироби що вимагають значної затрати часу, доцільно, у таких випадках, поділяти клас на ланки, бригади, перед кожною з яких поставивши конкретне завдання. Така форма організації навчального процесу дає можливість чергувати індивідуальні форми роботи з колективними. Особливо важливо зробити колективний підсумок з виконаної роботи, визначити кращий виріб тощо. [23]
У загальноосвітніх навчальних закладах, в яких виникли труднощі з викладанням трудового навчання, пов'язані з повною відсутністю належного навчального обладнання, заняття слід проводити на базі професійно-технічних училищ, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, навчальних майстерень інших загальноосвітніх навчальних закладів, де це доцільно. У такому випадку уроки проводить учитель того навчального закладу, на базі якого проходять заняття. При цьому потрібно забезпечити безпечне пересування учнів до місця проведення занять і у зворотному напрямі.
Години, відведені Типовими навчальними планами на вивчення трудового навчання, не можна використовувати для вивчення інших профільних предметів.
Неприпустимим є закриття, перепрофілювання навчальних майстерень з обслуговуючих та технічних видів праці. У тих навчальних закладах, де функціонування навчальних майстерень було припинено, має вестися робота з відновлення їх діяльності.
Вивчення трудового навчання відбувається окремо для хлопців та дівчат. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається при наявності в класі більше 27 учнів для міської школи, і більше 25 учнів для сільської школи.
У разі, якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можливий варіант формування змішаної групи хлопців і дівчат паралельних, або наступних класів.
Навчальними програмами передбачено два варіанти організації навчального процесу: перший варіант - для хлопців, другий - для дівчат. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Для спільного навчання слід застосовувати поєднання обох варіантів програм. Співвідношення навчального матеріалу при цьому має залежати від контингенту учнів у класі (більшість хлопців чи дівчат), матеріально-технічної бази закладу, регіональних умов та спеціалізації вчителя (обслуговуючі чи технічні види праці). Не допускається навчання змішаних груп лише за одним з варіантів програми. При плануванні практичних робіт слід враховувати фізіологічні особливості хлопців і дівчат, їх інтереси та нахили.
Міністерство освіти і науки України повністю забезпечує учнів підручниками з трудового навчання, окремо для хлопців та дівчат, за новою програмою.
Авторські колективи розробили та видрукували навчально-методичні посібники, зошити, довідкові матеріали для організації роботи вчителя, які мають відповідний формат Міністерства освіти і науки України. [7-9]
Навчально-методичні посібники „Трудове навчання. 5 клас" (Б.М.Терещук, В.І.Туташинський. Харків: Ранок, 2005), „Трудове навчання. 6 клас" (Б.М.Терещук, В.І.Туташинський. Харків: Ранок, 2006), „Трудове навчання. 7 клас" (Б.М.Терещук, В.І.Туташинський. Харків: Ранок, 2007), складено відповідно до навчальної програми 12-річної школи для хлопців. Видання містить орієнтовне календарно-тематичне планування й розробки занять стабільної частини програми. Розроблена методика проведення кожного заняття, відповідно до нових методологічних і методичних підходів в освіті. Матеріал посібників структуровано відповідно до розділів навчальної програми. Наводяться орієнтовні плани проведення уроків. Особливістю методичного апарату посібників є їх спрямованість на розв'язання проблем конструкторсько-технологічної діяльності учнів методом проектування.
У методичному посібнику для вчителів «Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у 5-6 класах загальноосвітніх навальних закладів» (В.М.Мадзігон, Г.А.Кондратюк та ін. К: Перун, 2006) подано інформацію щодо ознайомлення учнів із засадами сучасного виробництва, спираючись на закони та закономірності розвитку природи і суспільства. Посібник звертає увагу учителів на проектно-технологічну діяльність, на формування самостійної роботи учнів, що є важливою передумовою індивідуалізації навчання. У посібнику наведено приклади практичних робіт учнів, технологічні картки на їх виконання тощо.
У посібнику «Методика проектного навчання на уроках технічної праці в 5 класі» (А.І.Терещук, О.М.Коберник. Харків: Торсінг, 2006 розглядаються сучасні підходи до трудового навчання учнів загальноосвітньої школи. Запропонована методика трудового навчання учнів 5-го класу ґрунтується на особистісно-орієнтованому підході у навчально-виховній роботі з учнями. Реалізація такого підходу потребує заміни традиційної вітчизняної методики (яка спирається виключно на репродуктивну діяльність учнів), і орієнтацію сучасного вчителя трудового навчання на технологічне навчання (яке ґрунтується на активній та інтерактивній діяльності учнів) - використання на уроках педагогічних та інноваційних технологій. Автори обґрунтовано доводять необхідність та доцільність впровадження на уроках трудового навчання проектної технології навчання і презентують методику навчання учнів методам проектної діяльності, що відповідає оновленому змісту трудового навчання. В посібнику наводяться конкретні методичні рекомендації у вигляді поурочного планування уроків трудового навчання у 5-му класі з залученням учнів до проектно-технологічної освіти.
Методичні рекомендації не передбачають повного наслідування усіх методичних порад саме у такому варіанті, в якому вони подані. Творча діяльність, а творчість педагога у першу чергу, не допускає шаблонів. Учитель, використовуючи власні розробки, може застосовувати свою методику реалізації кожної теми, може внести відповідні корективи та доповнення до запропонованих розробок, виявити свою педагогічну майстерність, ініціативу та творчість.
У «Книзі вчителя трудового навчання» (Харків: Торсінг, 2006) зібрано нормативні документи, законодавчі акти з трудового навчання. Подано також примірні інструкції з охорони праці у навчальних майстернях та орієнтовне календарне планування уроків з технічних та обслуговуючих видів праці. [12]