Тема 2. Текст як важливий компонент акту мовлення.

Мета вивчення: виробляти розуміння того, що текст на сьогодні є однією з найважливіших одиниць мовлення, оскільки дозволяє цілісно сприймати комунікативну діяльність як відправника тексту, так і комунікативну діяльність його репрезентанта. Це забезпечує сприйняття самої мови не як набору окремих правил, а як живого організму, в якому на першому місці знаходиться суб’єкт мовленнєвої діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Обладнання: фрагменти з творів С.Божка, І.Вишенського, В.Стуса.

Основні питання (до контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, його обговорення, самостійного вивчення та осмислення):

1. Текст як лінгвістична категорія.

2. Структурні компоненти тексту. Членування текстових величин.

3. Функції тексту.

4. Особливості конструювання тексту різних функціонально-мовленнєвих стилів.

Література:

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

2. Ганич Д.І,, Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 584 с.

3. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 533 с.

4. Довідник з культури мови: [Посібник] / С .Я.Єрмоленко, С.П.Бибик, Н.М.Сологуб та ін..; За ред.. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

5. Загнітко А.П., Домрачева І.Р. Основи мовленнєвої діяльності (навчальний посібник). – Донецьк, Український Культурологічний Центр, 2001. – 56 с.

6. Коган І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови: Зб. Вправ і завдань. – Львів, 1996.

7. Основы культуры речи: Учебник. – М., 1988.

8. Семеног О.М. Культура наукової української мови. – К., 2010.

Методичні поради з викладання теми:

Оскільки на сьогодні в мовознавстві існують різні думки стосовно розуміння природи тексту, варто пригадати, які думки щодо сутності тексту висвітлювалися на лекції, обрати ту, яка власне Вам видається найбільш придатною, знайти для цього відповідні аргументи.

Необхідно звернути увагу й на чинники, які характеризують поняття „текст” з різних боків, щоб мати змогу формувати практичні навички аналізу тексту, сприйняття його цілісності й водночас членування на змістові фрагменти, укладання власних текстів, які належатимуть до різних стилів мовлення.

З курсу „Сучасна українська мова” необхідно повторити відомості про знаки пунктуації.

План проведення практичного заняття № 3 ( 2 год.):

1. Розгляд груп речень, виявлення серед них таких, що вважаються текстом.

2. Виявити стилістичні характеристики тексту.

3. Здійснення методичного членування тексту.

4. Укладання власних текстів різних стилів мовлення.

Розділ ІII. Мовлення як показник культури мовлення.

Тема 1. Нормативність культури мовлення.

Мета вивчення: виробляти відчуття мовної і мовленнєвої норми, мовленнєвого етикету, критичного і самокритичного ставлення до всіх учасників мовленнєвої комунікації, привчатися формулювати думку за всіма нормами української літературної мови.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Обладнання: роман С.Божка „В степу”, газетні публікації.

Основні питання (до контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, його обговорення, самостійного вивчення та осмислення):

1. Процес спілкування. Види спілкування.

2. Основні правила ведення мовлення.

3. Мовленнєвий етикет.

4. Основні акцентологічні, фонетичні, лексичні, граматичні норми українського мовлення.

Література:

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

2. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

3. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – 476 с.

4. Бортняк А.А. Ну що б, здавалося, слова…: Бесіди про культуру української мови. – К.: Український письменник, 1994. – 73 с.

5. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування: Навчальний посібник. – К.: АртЕк, 2000. – 192 с.

6. Ганич Д.І,, Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 584 с.

7. Горбачук В.Т. Барви української мови. – К.: Видавничий дім „КМ ACADEMIA”, 1997. – 272 с.

8. Гриценко П.Ю. Мова як акумулятор культури і одна з форм її вираження // Мова і культура. – К.: Либідь, 1986. – С. 66-90.

9. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 533 с.

10. Довідник з культури мови: [Посібник] / С .Я.Єрмоленко, С.П.Бибик, Н.М.Сологуб та ін..; За ред.. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

11. Єрмоленко С.Я. Мова і українознавчий світогляд. – К., 2007.

12. Коган І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови: Зб. Вправ і завдань. – Львів, 1996.

13. Корніяка О. Мистецтво гречності. – К.: Либідь, 1995. – 95 с.

14. Культура фахового мовлення. – Чернівці, 2001.

15. Мельничайко В.Я., Добрянська І.В. Про культуру нашого мовлення. – Тернопіль, 1991. – 21 с.

16. Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. – К., 1991. – С. 92-98.

17. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

18. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

19. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. – К., 1974. – 206 с.

20. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Урок української. – 2001. – С. 14-15.

21. Чмут Т. Культура спілкування. – Хмельницький, 1996. – 346 с.

Методичні поради з викладання теми:

Спілкування – складний психолого-мовленнєвий процес, успішна реалізація якого залежить від багатьох чинників. Тож, опрацьовуючи матеріал для даного практичного заняття, слід зосередитися перш за все на тому, які існують види спілкування, скільки учасників спілкування передбачає той чи інший вид спілкування.

Готуючись до заняття, необхідно зосередитися на вимогах, які визначають культуру спілкування як з боку субʼєкта мовлення, так і з боку його співрозмовника, обовʼязково зважаючи на те, що співрозмовником може бути людина іншої статі, віку, соціального стану тощо.

Успішність спілкування в значній мірі залежить і від правильності мовлення тогло, хто розпочинає сам процес спілкування. Тому варто повторити акцентологічні, фонетичні, лексичні, граматичні норми українського мовлення.

З курсу „Сучасна українська мова” необхідно повторити відомості: утворення часових форм дієслів, стилістичне використання дієслів одного способу в значенні іншого.

План проведення практичного заняття № 4 ( 2 год.):

1. Визначити види спілкування у наведених уривках.

2. Укладання діалогу на задану тему між різними (за віком, статтю, соціальним станом тощо) учасниками спілкування.

3. Аналіз запропонованого мовного матеріалу з точки зору дотримання літературних норм.

Розділ ІV. Техніка виразного читання й мовлення.