- •Змістовий Модуль1. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Лекція 1. Теоретичні засади розміщення рекреаційних ресурсів. Основні поняття рекреології.
- •1. Методологічні аспекти курсу „Рекреаційні ресурси та рекреологія”.
- •2. Основні поняття рекреології
- •3. Основні напрямки світової рекреації та її регіональні аспекти.
- •1. Передумови винекнення та розвитку рекреології.
- •2. Фактори формування рекреаційних потреб
- •3. Основні функції рекреології.
- •1. Напрямки та основні завдання рекреаційних досліджень.
- •2. Базові вчення дисципліни, як структурні елементи в ієрархії наукових знань.
- •3. Наукові теорії географічного детермінізму, регіоналізму та економічного районування.
- •4. Методи дослідження дисципліни.
- •Західна Європа та Європейський союз.
- •2. Північна Європа.
- •3. Південна Європа.
- •4. Східна ( Центральна) Європа.
- •5. Південно – Східна Європа.
- •1. Економіко-географічна характеристика Азії. Основні соціально-економічні моделі розвитку азіатських країн.
- •2. Північна та Центральна Азія.
- •3. Південно-Західна Азія.
- •Вигідність географічного положення регіону. Природно-ресурсний потенціал регіону та його вплив на господарство сша і Канади.
- •2. Галузева структура промисловості. Роль регіону у світогосподарських зв’язках.
- •3. Рекреаційні ресурси та рівень розвитку туризму в сша і Канаді.
- •1. Відмінності економіко-географічного положення країн регіону Латинська Америка та їх соціально-економічні умови розвитку.
- •2. Різноманіття природно-ресурсного потенціалу.
- •3. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
- •4. Культурно-історичні умови та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери регіону.
- •1. Економіко-географічна характеристика Африки.
- •2. Північна Африка.
- •3. Західна Африка.
- •4. Центральна Африка.
- •5. Східна Африка.
- •Південна Африка.
- •Характеристика складу субрегіонів та країн регіону.
- •2. Австралійський союз.
- •3. Океанія.
- •4. Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”.
- •Природні ресурси
- •3. Економічна оцінка природних ресурсів.
- •4. Природно-ресурсний потенціал України.
- •Лекція 11. Економічні засади природоохоронної діяльності в Україні.
- •Наукові засади раціонального природокористування
- •2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
- •3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- •4. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •1. Економічне районування України і просторова організація.
- •Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії України та основні екологічні проблеми регіонів.
- •3. Рекреаційні ресурси України. Напрямки розвитку рекреації.
- •1. Економіка та рекреація Донецького економічного району.
- •2. Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
- •3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
- •Лекція №14. Соціально-економічні умови розвитку Центрального, Поліського та Подільського економічних районів України (1 год.).
- •1. Характеристика Центрального економічного району.
- •2. Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
- •3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
- •1. Економіка Карпатського економічного району.
- •2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
- •1. Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
- •2. Екологічний стан Чорного і Азовського морів
- •3. Стічні води України.
- •4. Екологічний стан басейну Дніпра
- •Біосферні заповідники, природні заповідники України
- •1. Стан та розташування природних заповідників України.
- •Український степовий природний заповідник
- •Кримський природний заповідник
- •Канівський природний заповідник
- •Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- •Великий каньйон Криму
- •Карадазький природний заповідник
- •Поліський природний заповідник
- •2. Біосферні заповідники та їх особливості.
- •Біосферний заповідник Асканія-Нова
- •Карпатський біосферний заповідник
- •Чорноморський біосферний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •3. Природні національні парки.
- •Шацький національний природний парк
- •Національний природний парк «Синевир»
- •Національний природний парк «Подільські Товтри»
- •Національний природний парк «Святі Гори»
- •Основна література
- •Додаткова література
Національний природний парк «Подільські Товтри»
На території найбільшого в Європі Національного природного парку «Подільські Товтри» (заснований у 1996 р., загальна площа — 261 316 га) знаходиться місто Кам'янець-Подільський, яке є його адміністративним центром. До складу парку ввійшло 15 заказників загальнодержавного значення (у тому числі гіпсова печера «Атлантида» і каньйон р. Смотрич), а також 25 заповідних урочищ — в основному геологічних пам'яток. У парку зростає ряд рідкісних, занесених до Міжнародної Червоної книги рослин, водяться різноманітні тварини. Більшість рідкісних ендемічних видів рослин росте в передмісті Кам'янця-Подільського, у каньйоні річки Смотрич. Серед них: аконіт Бессера, шафран Гейфеля, цибуля подільська. Ростуть тут й інші рідкісні види: змієголовник австрійський, рябчик гірський, сон великий, зозулині черевички справжні. На території парку знаходиться 61 вид флори, занесений до Червоної книги України. Фауна представлена майже 700 видами комах, 50 видами риб, 11 — амфібій, 10 — плазунів, 223 — птахів, 71 — ссавців. Серед них — 80 видів, занесених до Червоної книги України. На околицях Кам'янця можна зустріти метелика Поліксену, соню лісову, ящірку зелену, побачити беркута та змієїда. Серед історико-культурних пам'яток на території парку розміщений комплекс Національного заповідника «Кам'янець», Бакотського печерного монастиря, ряд пам'яток садово-паркового мистецтва.
Національний природний парк «Святі Гори»
Поміж Донецькими височинами, лучними заплавами, розлогими верболозами, гаями та перелісками протікає Сіверський Донець, утворюючи на своєму шляху численні стариці та озерця. На одному зі згинів його шляху, ліворуч течії, посеред старих сосен і кремезних дубів знаходиться Святогірськ — місто з унікальною історією, своєрідною архітектурою, славними минувшиною і традиціями, цілющими джерелами мінеральних вод. А на правому березі переважають кручі. На білих крейдяних скелях виблискують золотом куполи храмів Святогірської лаври.
У різноманітних як типових, так і специфічних природних умовах рельєфу правого корінного берега на більшій частині території парку ростуть широколисті ліси віком 90-110 років з переважанням дуба звичайного, у деревостани якого домішуються ясен, липа серцелиста, клен польовий, підлісок з ліщини та клену татарського. У трав'яному покриві майже скрізь домінує зірочник ланцетоподібний. На окремих ділянках переважають південноєвропейські та субсередземноморські види: егоніхон фіолетово-голубий, перлівка ряба, арум видовжений, живокіст кримський та ін. Широколисті ліси на таких значних площах сформувалися завдяки височинним рельєфним умовам Донецького кряжа і є досить рідкісним явищем для степової зони.
Цікавою є фауна природного парку «Святі Гори». Тут водиться 256 видів хребетних тварин, у тому числі 43 види ссавців, 194 птахів, 10 плазунів і 9 земноводних. До Червоної книги України занесено 50 видів фауни, з них 40 хребетних, а до Європейського червоного списку — 12 видів, охоронних за Бернською конвенцією, 114 видів фауни та 4 види флори. Природа національного парку та його околиць ще зберегла умови для існування багатьох рідкісних птахів, таких як скопа, тювик, змієїд, орлан білохвіст, балобан, боривітер степовий, журавель сірий. Раритетний склад рослинного і тваринного світу можна назвати золотим фондом національного парку. Неповторну красу ландшафту крейдяних гір підкреслюють і пам'ятки культури —.відома крейдяна печерна церква ХІ-ХІІ ст. і архітектурний комплекс Святогірського Успенського монастиря XVIІ-XIX ст. Тут існує цілий лабіринт крейдяних печер. Мальовнича природа «Святих Гір» з дібровами та сосновими борами, зеленими гаями та квітучими луками, виходами на поверхню землі білої крейди на пагорбах гір, біля підніжжя яких течуть води Сіверського Дінця, приваблюють сюди дослідників, туристів, відпочиваючих, художників, істориків та етнографів, а також усіх, кому не байдужий цей куточок української землі.
[2] с. 28-35; [5] с. 101-118; [8] с. 373-395.