
- •Змістовий Модуль1. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Лекція 1. Теоретичні засади розміщення рекреаційних ресурсів. Основні поняття рекреології.
- •1. Методологічні аспекти курсу „Рекреаційні ресурси та рекреологія”.
- •2. Основні поняття рекреології
- •3. Основні напрямки світової рекреації та її регіональні аспекти.
- •1. Передумови винекнення та розвитку рекреології.
- •2. Фактори формування рекреаційних потреб
- •3. Основні функції рекреології.
- •1. Напрямки та основні завдання рекреаційних досліджень.
- •2. Базові вчення дисципліни, як структурні елементи в ієрархії наукових знань.
- •3. Наукові теорії географічного детермінізму, регіоналізму та економічного районування.
- •4. Методи дослідження дисципліни.
- •Західна Європа та Європейський союз.
- •2. Північна Європа.
- •3. Південна Європа.
- •4. Східна ( Центральна) Європа.
- •5. Південно – Східна Європа.
- •1. Економіко-географічна характеристика Азії. Основні соціально-економічні моделі розвитку азіатських країн.
- •2. Північна та Центральна Азія.
- •3. Південно-Західна Азія.
- •Вигідність географічного положення регіону. Природно-ресурсний потенціал регіону та його вплив на господарство сша і Канади.
- •2. Галузева структура промисловості. Роль регіону у світогосподарських зв’язках.
- •3. Рекреаційні ресурси та рівень розвитку туризму в сша і Канаді.
- •1. Відмінності економіко-географічного положення країн регіону Латинська Америка та їх соціально-економічні умови розвитку.
- •2. Різноманіття природно-ресурсного потенціалу.
- •3. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
- •4. Культурно-історичні умови та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери регіону.
- •1. Економіко-географічна характеристика Африки.
- •2. Північна Африка.
- •3. Західна Африка.
- •4. Центральна Африка.
- •5. Східна Африка.
- •Південна Африка.
- •Характеристика складу субрегіонів та країн регіону.
- •2. Австралійський союз.
- •3. Океанія.
- •4. Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”.
- •Природні ресурси
- •3. Економічна оцінка природних ресурсів.
- •4. Природно-ресурсний потенціал України.
- •Лекція 11. Економічні засади природоохоронної діяльності в Україні.
- •Наукові засади раціонального природокористування
- •2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
- •3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- •4. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •1. Економічне районування України і просторова організація.
- •Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії України та основні екологічні проблеми регіонів.
- •3. Рекреаційні ресурси України. Напрямки розвитку рекреації.
- •1. Економіка та рекреація Донецького економічного району.
- •2. Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
- •3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
- •Лекція №14. Соціально-економічні умови розвитку Центрального, Поліського та Подільського економічних районів України (1 год.).
- •1. Характеристика Центрального економічного району.
- •2. Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
- •3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
- •1. Економіка Карпатського економічного району.
- •2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
- •1. Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
- •2. Екологічний стан Чорного і Азовського морів
- •3. Стічні води України.
- •4. Екологічний стан басейну Дніпра
- •Біосферні заповідники, природні заповідники України
- •1. Стан та розташування природних заповідників України.
- •Український степовий природний заповідник
- •Кримський природний заповідник
- •Канівський природний заповідник
- •Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- •Великий каньйон Криму
- •Карадазький природний заповідник
- •Поліський природний заповідник
- •2. Біосферні заповідники та їх особливості.
- •Біосферний заповідник Асканія-Нова
- •Карпатський біосферний заповідник
- •Чорноморський біосферний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •3. Природні національні парки.
- •Шацький національний природний парк
- •Національний природний парк «Синевир»
- •Національний природний парк «Подільські Товтри»
- •Національний природний парк «Святі Гори»
- •Основна література
- •Додаткова література
4. Екологічний стан басейну Дніпра
Водні ресурси Дніпра становлять близько 80 % водних ресурсів України. Вони забезпечують водою 35 млн жителів та 2/3 господарського потенціалу. Проблема поліпшення екологічного стану басейну Дніпра займає одне з найважливіших місць серед завдань економічного і соціального розвитку та природоохоронної політики країни. Це обумовлено складною екологічною ситуацією на території басейну. На Дніпрі розташовано 50 великих промислових центрів, 4 атомні електростанції, десятки тисяч підприємств, 50 великих зрошувальних систем. Усі вони беруть воду з Дніпра, скидаючи назад промислові та каналізаційні відходи.
У1997 р. розроблено Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Основною метою Національної програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життя населення, господарської діяльності й захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Вперше в Україні розроблено та реалізується загальнодержавна екологічна програма, в основу якої покладено басейновий принцип вирішення завдань.
Національна програма передбачає реалізацію Основних напрямів державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, зокрема щодо поліпшення стану басейну Дніпра.
Екологічне оздоровлення басейну Дніпра стало одним із найактуальніших пріоритетів у діяльності Мінекобезпеки, а розробка і виконання завдань Національної програми є важливою складовою у формуванні та реалізації екологічної політики України на шляху до її сталого розвитку. На багатьох водних об'єктах, які потребують проведення першочергових водоохоронних заходів, рівень забрудненості води впродовж кількох років украй незадовільний. Великого антропогенного впливу зазнають майже всі річки й водосховища. До водойм лише Дніпропетровської області щорічно потрапляє понад 1193 млн м3 неочисних стічних вод із 98 підприємств. Основними забруднювальними елементами води Дніпра і його приток є біогенні елементи — органічні й азотні сполуки, залізо, які надходять із болотистих територій водозбору верхнього Дніпра і його приток Прип'яті та Ужа, а також утворюються у слабопроточних водосховищах каскаду внаслідок їх «цвітіння». У 2000—2003 рр. рівень мікробіологічного забруднення Дніпра в окремих районах перевищив норми в 2400 разів! Дніпровська вода перед подачею споживачеві потребує додаткової очистки: фільтрації, коагуляції, знезаражування.
Основна діяльність щодо забезпечення реалізації Національної програми зосереджена на реалізації першочергових заходів з метою зменшення забруднення водних джерел басейну та відновлення і збереження природних ресурсів; на розробленні та здійсненні першочергових заходів організаційного, законодавчого, нормативно-методичного та інформаційного забезпечення Національної програми; на виконанні Комплексної програми науково-дослідних робіт з екологічного відродження басейну Дніпра; на активізації зусиль міністерств і відомств, обласних та міських державних адміністрацій, підприємств і громадських організацій невиконання завдань, вироблених Національною програмою; залученні міжнародної технічної допомоги та інвестицій для відродження Дніпровської басейнової системи.
Мета виконання природоохоронних заходів, спрямованих на екологічне оздоровлення басейну Дніпра, відповідає таким пріоритетним напрямам Національної програми, як охорона поверхневих і підземних вод від забруднення, екологічно безпечне використання водних ресурсів, відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та здійснення заходів боротьби зі шкідливою дією вод, поліпшення якості питної води.
Взаємопов'язані комплекси заходів за визначеними пріоритетними напрямами мають на меті зменшення антропогенного навантаження на водні об'єкти, досягнення екологічно безпечного використання водних об'єктів і водних ресурси для задоволення господарських потреб суспільства, забезпечення екологічно стійкого функціонування водного об'єкта як елемента природного середовища із збереженням властивості водних екосистем відновлювати якість води, створення ефективної структури управління і механізмів екологічного регулювання охорони та використання водних ресурсів.
Реалізація завдань програми здійснюється незадовільно внаслідок недостатнього фінансування. Ліміти коштів, що виділяються, та фактичні витрати на відновлення екологічного стану водних об'єктів значно поступаються потребам. Незважаючи на значну кількість об'єктів, на яких проводиться природоохоронне будівництво, удію введено лише одиниці. Власних коштів місцевих бюджетів і коштів підприємств на реалізацію Національної програми вкрай недостатньо. Деградація рік, озер і водосховищ буде продовжуватись доти, доки не будуть збільшені асигнування на виконання необхідних водоохоронних заходів. Екологічне відродження басейну Дніпра може стати вирішальним фактором для економічного, соціального і духовного відродження України.
[3] с. 645-648; [5] с. 147-156; [8] с. 362-371.
Лекція № 17. Природно-заповідний фонд України.
1. Стан та розташування природних заповідників України.
2. Біосферні заповідники та їх особливості.
3. Природні національні парки.