- •Змістовий Модуль1. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Лекція 1. Теоретичні засади розміщення рекреаційних ресурсів. Основні поняття рекреології.
- •1. Методологічні аспекти курсу „Рекреаційні ресурси та рекреологія”.
- •2. Основні поняття рекреології
- •3. Основні напрямки світової рекреації та її регіональні аспекти.
- •1. Передумови винекнення та розвитку рекреології.
- •2. Фактори формування рекреаційних потреб
- •3. Основні функції рекреології.
- •1. Напрямки та основні завдання рекреаційних досліджень.
- •2. Базові вчення дисципліни, як структурні елементи в ієрархії наукових знань.
- •3. Наукові теорії географічного детермінізму, регіоналізму та економічного районування.
- •4. Методи дослідження дисципліни.
- •Західна Європа та Європейський союз.
- •2. Північна Європа.
- •3. Південна Європа.
- •4. Східна ( Центральна) Європа.
- •5. Південно – Східна Європа.
- •1. Економіко-географічна характеристика Азії. Основні соціально-економічні моделі розвитку азіатських країн.
- •2. Північна та Центральна Азія.
- •3. Південно-Західна Азія.
- •Вигідність географічного положення регіону. Природно-ресурсний потенціал регіону та його вплив на господарство сша і Канади.
- •2. Галузева структура промисловості. Роль регіону у світогосподарських зв’язках.
- •3. Рекреаційні ресурси та рівень розвитку туризму в сша і Канаді.
- •1. Відмінності економіко-географічного положення країн регіону Латинська Америка та їх соціально-економічні умови розвитку.
- •2. Різноманіття природно-ресурсного потенціалу.
- •3. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
- •4. Культурно-історичні умови та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери регіону.
- •1. Економіко-географічна характеристика Африки.
- •2. Північна Африка.
- •3. Західна Африка.
- •4. Центральна Африка.
- •5. Східна Африка.
- •Південна Африка.
- •Характеристика складу субрегіонів та країн регіону.
- •2. Австралійський союз.
- •3. Океанія.
- •4. Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”.
- •Природні ресурси
- •3. Економічна оцінка природних ресурсів.
- •4. Природно-ресурсний потенціал України.
- •Лекція 11. Економічні засади природоохоронної діяльності в Україні.
- •Наукові засади раціонального природокористування
- •2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
- •3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- •4. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •1. Економічне районування України і просторова організація.
- •Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії України та основні екологічні проблеми регіонів.
- •3. Рекреаційні ресурси України. Напрямки розвитку рекреації.
- •1. Економіка та рекреація Донецького економічного району.
- •2. Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
- •3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
- •Лекція №14. Соціально-економічні умови розвитку Центрального, Поліського та Подільського економічних районів України (1 год.).
- •1. Характеристика Центрального економічного району.
- •2. Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
- •3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
- •1. Економіка Карпатського економічного району.
- •2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
- •1. Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
- •2. Екологічний стан Чорного і Азовського морів
- •3. Стічні води України.
- •4. Екологічний стан басейну Дніпра
- •Біосферні заповідники, природні заповідники України
- •1. Стан та розташування природних заповідників України.
- •Український степовий природний заповідник
- •Кримський природний заповідник
- •Канівський природний заповідник
- •Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- •Великий каньйон Криму
- •Карадазький природний заповідник
- •Поліський природний заповідник
- •2. Біосферні заповідники та їх особливості.
- •Біосферний заповідник Асканія-Нова
- •Карпатський біосферний заповідник
- •Чорноморський біосферний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •3. Природні національні парки.
- •Шацький національний природний парк
- •Національний природний парк «Синевир»
- •Національний природний парк «Подільські Товтри»
- •Національний природний парк «Святі Гори»
- •Основна література
- •Додаткова література
2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
На сучасному етапі розвитку економіки України зростання виробництва находиться в тісному зв'язку з великою ймовірністю техногенних катастроф. Техногенні чинники визначаються кількістю великих міст, шкідливих підприємств, транспортних засобів, наявністю шляхів сполучення. Під впливом індустріалізації техногенні чинники змінюють вигляд природного середовища регіону, впливають на стан довкілля.
В цих умовах важливим завданням суспільства у оптимізації техногенного навантаження на територію є урахування різних чинників на всіх стадіях розміщення продуктивних сил з тим, щоб не допустити в майбутньому будь-яких катаклізмів.
Щоб запобігти будь-яких негараздів в результаті господарської діяльності мають враховуватись такі основні принципи:
а) запобігання можливим аваріям і небезпекам для навколишнього середовища;
б) оцінювання збитків від господарської діяльності і в результаті непередбачуваних ситуацій;
в) можливість компенсації збитків від порушення екологічної рівноваги;
г) передбачати моральний стан населення, яке проживає на прилеглих до певних об'єктів територіях.
Додержання вказаних принципів сприятиме поєднанню економічного зростання з соціальним захистом населення.
Але, оскільки розвиток суспільства потребує подальшого технічного зростання, тобто підвищення ролі техногенних чинників то окремі об'єкти господарської діяльності потребують особливої уваги як екологічно небезпечні.
Атомні електростанції. Аварія 1986 р. на Чорнобильській АЕС показала, що цей вид електростанції вважається особливо екологічно небезпечним з дуже важкими наслідками не тільки для економіки країни, але і для життя і для здоров'я людей, тваринного і рослинного світу, всього навколишнього середовища.
При нормальній роботі атомних електростанцій утворюються специфічні скидні води, забруднені радіоактивними речовинами.
Збираються вони в реактивному виділенні і направляються на очисні установки з метою повторного використання. Скид радіоактивних вод у відкриті водойми не допускаються. На атомних електростанціях можливі випадки забруднення навколишнього середовища не тільки радіоактивними відходами, але і нафтопродуктами та відходами комунального господарства. Аварія на Чорнобильській АС викликала глобальну екологічну катастрофу з економічними і соціальними наслідками. Лише земель забруднено 4,6 млн. га у 74 районах 11 областей України. З використання виключно 119 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 65 тис. га ріллі. Зазнали радіоактивного забруднення 3,5 млн. га лісів, що потребує обмеження лісокористування.
Наслідки аварії Чорнобильської АС ліквідовували всі республіки колишнього СРСР. Самотужки ліквідувати ту аварію Україні було б проблемно і тому слід не допустити такого лиха в майбутньому.
Водосховища. З метою запобігання частих повенів, які надавали величезних втрат для народного господарства, регулювання стоку річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та інших, забезпечення окремих регіонів країни водою створеною водоймами з об'ємом води до 10 млн. м3 — більше 800, з об'ємом 10—100 млн. м3 — близько 100 та понад 100 млн. м3 — 13.
За площею найбільше Кременчуцьке, а за об'ємом води — Каховське.
Якщо врахувати різницю між максимальною і середньою глибиною водосховища, то видно яка маса води стоїть над територіям, які знаходяться нижче за течією і при катастрофі може викликати затоплення земель і населених пунктів. З іншої сторони водосховища можуть стати акумуляторами забруднення при аваріях, так як це було на Київському водосховищі при аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Нафто-, газо-, аміакопродукти. На території країни створено розгалужену мережу нафтопродукто- і газопроводів. Більшість з них побудована 50 і більше років тому, а тому труби і обладнання спрацьовані і щорічно фіксується по декілька аварій, що призводить до викидів нафтопродуктів і газу у навколишнє середовище, надаючи значних збитків водному господарству та сільськогосподарським угіддям. Крім того, в результаті послаблення законодавчої бази (відміна смертної кари) пошкоджуються нафтопроводи з метою крадіжки нафтопродуктів, що призводить до забруднення довкілля.
Експлуатація всіх трубопроводів потребує посиленого контролю з боку державної охоронної служби та природоохоронних органів
Підприємства металургійної промисловості. Такі підприємства забруднюють атмосферу викидами окисів азоту, вуглецю, сірчаного ангідриду, пилу, сажі та інших шкідливих речовин. А вода, яка використовується для охолодження, забруднюється механічними речовинами, нафтопродуктами, сульфатами, хлоридами та іншими хімічними речовинами. На цих підприємствах завжди є накопичувачі в яких збираються великі об'єми відходів виробництва.
При створенні таких підприємств слід передбачити можливі аварійні ситуації, які можуть призвести до значних людських і матеріальних втрат.
До потенційно небезпечних виробництв відносять також підприємства нафтопереробної і хімічної промисловості. Ці підприємства пов'язані з переробкою нафтопродуктів, виробництвом добрив, соди, кислот. Вони небезпечні тому, що забруднюють повітря хлором, сірководнем, азотом, аміаком та іншими хімічними речовинами. У стічних водах цих підприємств містяться органічні речовини, хлориди, нітрати, залізо, нафтопродукти, важкі метали. На таких підприємствах є також накопичувачі, в яких збираються забруднені води, які можуть задіяти значну шкоду людству.
Підприємства електроенергетики. Забруднюють повітря сірчаним ангідритом, окисами вуглецю, азотом, пилом і сажею. Стічні води цих підприємств забруднюються нафтопродуктами.
Підприємства вугільнодобувної промисловості. Ці підприємства мають накопичувачі, де проходить відстій від домішок води шахтного водовідливу в якій багато різних хімічних речовин і мають кислу реакцію.
Споруди для зберігання твердих побутових відходів. В них зберігається в основному побутове сміття комунального господарства та промислових підприємств, які, як правило, складуються під відкритим небом, гниють і в наслідок фільтрації можуть бути осередком забруднення підземних водоносних джерел токсичними відходами.
Тваринницькі комплекси. До цього часу не вважали, що тваринницькі комплекси відносяться до екологічно небезпечних. Але події останніх років заставляють думати по-іншому. Так, у с. Калита Броварського району та с. Фурси Васильківського району Київської області в колодязях появилась сеча тварин, що ускладнило виживання у цих селах, та поставило проблему забезпечення населення та домашніх тварин чистою водою. Тому, при будівництві тваринницьких комплексів слід будувати місткості для сечі і гною з такою міцністю, щоб унеможливити попадання відходів тваринництва у водоносні горизонти.