
- •Змістовий Модуль1. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Лекція 1. Теоретичні засади розміщення рекреаційних ресурсів. Основні поняття рекреології.
- •1. Методологічні аспекти курсу „Рекреаційні ресурси та рекреологія”.
- •2. Основні поняття рекреології
- •3. Основні напрямки світової рекреації та її регіональні аспекти.
- •1. Передумови винекнення та розвитку рекреології.
- •2. Фактори формування рекреаційних потреб
- •3. Основні функції рекреології.
- •1. Напрямки та основні завдання рекреаційних досліджень.
- •2. Базові вчення дисципліни, як структурні елементи в ієрархії наукових знань.
- •3. Наукові теорії географічного детермінізму, регіоналізму та економічного районування.
- •4. Методи дослідження дисципліни.
- •Західна Європа та Європейський союз.
- •2. Північна Європа.
- •3. Південна Європа.
- •4. Східна ( Центральна) Європа.
- •5. Південно – Східна Європа.
- •1. Економіко-географічна характеристика Азії. Основні соціально-економічні моделі розвитку азіатських країн.
- •2. Північна та Центральна Азія.
- •3. Південно-Західна Азія.
- •Вигідність географічного положення регіону. Природно-ресурсний потенціал регіону та його вплив на господарство сша і Канади.
- •2. Галузева структура промисловості. Роль регіону у світогосподарських зв’язках.
- •3. Рекреаційні ресурси та рівень розвитку туризму в сша і Канаді.
- •1. Відмінності економіко-географічного положення країн регіону Латинська Америка та їх соціально-економічні умови розвитку.
- •2. Різноманіття природно-ресурсного потенціалу.
- •3. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
- •4. Культурно-історичні умови та перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери регіону.
- •1. Економіко-географічна характеристика Африки.
- •2. Північна Африка.
- •3. Західна Африка.
- •4. Центральна Африка.
- •5. Східна Африка.
- •Південна Африка.
- •Характеристика складу субрегіонів та країн регіону.
- •2. Австралійський союз.
- •3. Океанія.
- •4. Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”.
- •Природні ресурси
- •3. Економічна оцінка природних ресурсів.
- •4. Природно-ресурсний потенціал України.
- •Лекція 11. Економічні засади природоохоронної діяльності в Україні.
- •Наукові засади раціонального природокористування
- •2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
- •3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- •4. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •1. Економічне районування України і просторова організація.
- •Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії України та основні екологічні проблеми регіонів.
- •3. Рекреаційні ресурси України. Напрямки розвитку рекреації.
- •1. Економіка та рекреація Донецького економічного району.
- •2. Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
- •3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
- •Лекція №14. Соціально-економічні умови розвитку Центрального, Поліського та Подільського економічних районів України (1 год.).
- •1. Характеристика Центрального економічного району.
- •2. Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
- •3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
- •1. Економіка Карпатського економічного району.
- •2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
- •1. Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
- •2. Екологічний стан Чорного і Азовського морів
- •3. Стічні води України.
- •4. Екологічний стан басейну Дніпра
- •Біосферні заповідники, природні заповідники України
- •1. Стан та розташування природних заповідників України.
- •Український степовий природний заповідник
- •Кримський природний заповідник
- •Канівський природний заповідник
- •Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- •Великий каньйон Криму
- •Карадазький природний заповідник
- •Поліський природний заповідник
- •2. Біосферні заповідники та їх особливості.
- •Біосферний заповідник Асканія-Нова
- •Карпатський біосферний заповідник
- •Чорноморський біосферний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •3. Природні національні парки.
- •Шацький національний природний парк
- •Національний природний парк «Синевир»
- •Національний природний парк «Подільські Товтри»
- •Національний природний парк «Святі Гори»
- •Основна література
- •Додаткова література
4. Східна ( Центральна) Європа.
Країни Східної (Ценральної) Європи як соціально-політичну й економічну цілістність почали виокремлювати у 90-ті роки 20 ст. Пов’язано це з ропадом колишнього СРСР і соціалістичної системи, утворенням незалежних держав. Регіон охоплює 10 країн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Росія (європейська частина), Словаччина, Угорщина, Україна, Чехія.
Економіко-географічне положення Східної Європи вирізняється такими особливостями:
межування на заході з високорозвинутими країнами, а на сході й південному сході – з Росією і кранами Південно-Східної Європи – потенційними ринками збуту для Східної Європи;
проходження через регіон транс"європейських транспортних магістралей;
центральне положення між заходом і сходом європейського масиву країн;
вихід до морів (Балтійського, Чорного, Азовського), що забезпечує пряму вигоду для транспортно-торгівельних зв"язків;
велика протяжність території регіону з півночі на південь, різноманітність природних умов, що істотно впливає на спеціалізацію сільського господарства, геологічна та тектонічна будова території – на розміщення різних видів мінеральної сировини.
За останні 10 років у ЕГП регіону відбулися такі зміни:
розпад СРСР, утворення СНД і нових країн;
об"єднання Німеччини;
розпад Чехословаччини, внаслідок чого утворилися самостійні держави: Чехія і Словаччина;
поява на південних кордонах "нестабільних" щодо військового-політичного стану сусідів – балканських країн, Югославії.
Усі країни регіону входять до ООН. Росія, Україна й Білорусь – до СНД, Польща, Чехія та Угшорщина – до НАТО.
Населення.На території Східної Європи без урахування Росії проживає 132,1 млн осіб, з урахуванням європейської частини Росії – 247,6 млн. Найбільша чисельність припадає на Україну та Польщу. В інших країнах вона коливається від 1,5 до 10,5 млн осіб. Країни мають здебільшого неоднорідний етнічний склад. У багатьох із них серед національних меншин переважають росіяни, наприклад у Латвії (34%), Естонії (30%), Україні (22%), Белорусі (12%), Литві (9%).
Рекреація та туризм. Східна Європа багата на ресурси для розвитку рекреаційної галузі й туризму. Найважливішими передумовами цього є гірські курорти Карпат, Криму, Судет, Татр, чудові узбережжя Чорного, Азовського, Балтійського морів, унікальні ланшафти Білорусі та Польщі, курорти з цілющими водами у Чехії, Угорщині, Литві, Україні, багаті на історичні та культурні пам’ятки міста.
У Познані (Польща), Сорочинцях (Україна), Нижньому Новгороді (Росія) організують традиційні торгові ярмарки, які є своєрідними етнографічними святами.
Найважливіші центри туризму:
у Росії - Москва, Санкт-Петербург, міста "Золотого кільця" і міста на Волзі, об"єкти історії та культури: музеї Ермітаж, Третьяковська галерея, Великий театр, Московський Кремль, Петродворець, Пушкін, Павловськ, монастирі Сергієва Посаду;
в Україні - культурна спадщина Києва, Льтвова, Одеси, Канева (могила Т.Г. Шевченка) тощо;
у Чехії – Прага (Старе місто 13 ст., Карлов міст із фігурами святих, Градчанський замок, собор св. Вітта тощо), Брно, Пльзень (готична церква св. Варфоломея 13 ст., ратуша 16 ст.);
у Словаччині – Братислава (готичний собор 11 ст., руїни палацу угорських монархів);
в Угорщині – Будапешт (будинок парламенту, палацьовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді);
у Польщі – Варшава (Старе місто в стилі ренесанс і бароко, давні палаци), Гданськ, Краків (Вавельській замок 13 ст., собор св. Станіслава (1359), у якому знаходяться гробниці польських королів, Тадеуша Костюшко, Адама Міцкевича, Юзефа Пілсудського).
До списку ЮНЕСКО занесено 58 об’єктів:
у Білорусі (2) – Біловезька Пуща, комплек палацу "Мір";
в Латвії (1) - історичний центр Риги;
у Литві (2) - історичний центр Вільнюса;
у Польщі (10) - історичний центр Кракова, соляна шахта у Величці, концентраційний табір в Освецімі, історичний центр варшави та ін.;
у Росії (17) – історичний центр Санкт-Петербурга, Кіжи-погост, Кремль і Красна площа в Москві, історичні монументи Новгорода, Соловецькі острови, монументи Ворлодимира і Суздаля, ансамбль Троїце-Сергієвої лаври та ін.;
у Словаччині (5) – Вальколінек, Банська-Штьявніца, Спішське Град та ін.;
в Угорщині (7) – набережна Дунаю та Будайська фортеця в Будапешті, національний парк Хортобаджі та ін.;
в Україні (3) – Софіївський собор і комплекс Києво-Печерської лаври, центр Львова;
у Чехії (11) – історичні центри Праги, Крумлова, Чеського, Тельча, Ледніце, Кутна Гора і прочанська церква Зеленої Гури та ін.
Східноєвропейські країни мають давню історію, пам’ятки якої є подекуди унікальними туристичними об’єктами. Проте туризм у них (крім Чехії та Словаччини) не отримав значного розвитку. Це зумовлено як напруженим політичним становищем у деяких районах (південь Росії, Білорусь), так і економічною відсталістю більшості з них.