3. Південна Європа.

До Південної Європи належать 8 країн (Андора, Ватикан, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино) і 1 залежна територія – Гібралтар (володіння Великої Британії).Особливістю регіону є розташування тут найменшої за площею держави- міста Ватикан, територія якого становить 44 га, і найдавнішої республіки світу – Сан-Маріно. Майже 10% площі регіону припадає на острови у Середземному морі й Атлантиці: Сицилія, Сардинія, Крит, Балеарські острови, Мальта, Азорські, Мадейра, Канарські острови тощо.

Середземноморська природа, вплив моря зумовили наявність у господарстві регіону, традиціях і культурі народів багатьох спільних рис. Південна Європа є одним з регіонів формування людського суспільства, надбання її народів справили величезний вплив на розвиток світової культури. Цілком справедливо її називають "колискою європейської цивілізації". Стосується це Греції та Італії, де сформувалися античні високорозвинуті держави: Древня Греція (2 тис. до н.е.), Давній Рим (середина 8 тис. до н.е.)

Важливою особливістю економіко-географічного положення країн Південної Європи, які розташовані на півостровах і островах Середземного моря, є те, що всі вони знаходяться на головних морських шляхах із Європи до Азії, Африки, Австралії, а Іспанія і Португалія – також до Центральної та Південної Америки. Суттєвим є і те, що регіон знаходиться між Середньою Європою і арабськими країнами Північної Африки, які мають багатосторонні зв"язкі з Європою. Колишні метрополії Португалія, Італія, Іспанія дотепер зберігають вплив на деякі країни Африки.

Всі країни (крім Ватикану) входять до ООН, ОЕСР, а найбільші – члени НАТО та ЄС. Мальта – член співдружності націй, очолюваної Великою Британією.

Природно-рекреаційні ресурси надзвичайно багаті. Це теплі моря, багатокілометрові піщані пляжі, пишна рослинність, мальовничі ландшафти, чисельні морські, гірські курорти, а також місцевості, сприятливі для альпінізму і гірськолижного спорту тощо. У регіоні розташовано 14 національних парків.

Унікальний природно-ресурсний потенціал регіону сприяв значному розвитку аграрного сектору та туристично-рекреаційної діяльності в його країнах.

Населення. Традиційно для Південної Європи характерна висока народжуваність, але природній приріст населення невиликий. Більшість населення належить до європеїдної раси. Склад населення в країнах регіону переважно однорідний. Високі показники мононаціональності характерні для Португалії (99,5% - португальці), Італії та Греції (по 98% італійців і гшреків відповідно), і лише в Іспанії значна питома вага (майже 30%) національних меншин.

У Південній Європі знаходиться духовний і адміністративний центр Римської католицької церкви – Ватикан, який існує з 4 ст. Більшість населення христиани. Христианство представлене двома гілками:

• католіцизмом (захід і центр регіону);

• православ’ям (схід регіону, Греція).

Населення роміщено нерівномірно. Найбільша густота – в родючих долинах і приморськихнизовинах, найменша – у горах (Альпи, Піренеї), становить на деяких територіях до 1 особи/км2.

Особливості господарського розвитку. Країни регіону дотепер відстають економічно від високорозвунутих держав Європи. Хоча Португалія, Іспанія, Греція та Італія входять до ЄС, але всі вони, крім Італії, за багатьма соціально-економічними показниками відстають від лідерів. Значною мірою це спричинено історичними особливостями їх розвитку. Перед усім тим, що впродовж 20ст. Тут існували військові режимита диктатури. Позначилася й певна економічна "закритість" країн від зовнішньоекономічного простору. Зумовлена вона була економічною політикою урядів, спрямованою на значну самоізоляцію, а також дією економічних санкцій міжнародного співтовариства, які значно обмежували міжнародну економічну діяльність.

Із середини 70-х – початку 80-х років 20 ст. країни Південної Європи, обравши шлях демократичного розвитку, почали здійснювати економічні реформи, спрямовані на розширення ринкових засад функціонування економіки. Прийняття Португалії, Іспанії, Греції до ЄС відкрило нові перспективи їх суспільно-економічного розвитку. В середині 80-х років ці країни мали найвищі в Європі темпи економічного зростання (на рівні 5%).