5 Питання
Дієприкметник - це
неособова форма дієслова, що виражає
ознаку предмета за дією: змарнілий,
забутий, написаний.
Активні дієприкметники
теперішнього часу утворюються від
основи теперішнього часу перехідних і
неперехідних дієслів за допомоги
суфіксів: -уч- (-юч-) - від дієслів першої
дієвідміни; -ач- (-яч-) - від дієслів другої
дієвідміни: ведуть - ведучий (ведучий
програми), сяють -сяючий. Ці дієприкметники
становлять особливу проблему морфології
сучасної української літературної
мови. Як зауважує Ю. Шерех, їх слід вважати
периферійними щодо морфологічної
системи української мови віддієслівними
похідними й характеризувати як книжні
витвори, що не властиві українському
літературному слововживанню, стимульовані
переважно впливом російської мови.
Отже, під час їх
перекладу потрібно подавати власне
українські мовні засоби (прикметники,
іменники, дієприслівники, дієслова -
присудки складних речень).
Правильно Неправильно
чинне законодавство
діюче законодавство
керівник керуючий
голова зборів головуючий
на зборах
заохочувальні заходи
заохочуючі заходи
той, що зеленіє
зеленіючий
студент, що виступає
виступаючий студент
Активні
дієприкметники у мовленні зустрічаються
рідко, більше вони властиві писемній
мові і вживаються у художніх творах
(пламеніючі далі).
