- •Формування української державності і права в період народно-визвольної війни(1648-1654)
- •Постанова земського собору від 1 жовтня 1653 р.
- •Рішення Переяславської Ради 1654 року та її політико-правові наслідки.
- •Статті б. Хмельницього, Березневі статті
- •Царські жалувані грамоти від 27 березня 1654 р і 12 квітня 1654 р
- •Формування території та державного механізму Козацько-Гетьманської держави
- •Вищі органи влади та управління і адмін.-терот. Поділ
- •Судові органи Гетьманщини
- •Адміністративно територіальний устрій гетьманщини
- •Збойні сили Гетьманшини
- •Поступове обмеження та ліквідація царизмом автономного устрою України - Гетьманщини
- •Джерела права гетьманщини - козацьке право
- •Джерела права гетьманшини - акти автономної влади
- •Джерела права гетьманшини - литовські статути
- •Джерела права гетьманшини - збірники магдебурзького права
- •Захоплення західноукраїнських земель австрією і його історико-правова характеристика
- •Складення і структура кодексу 1743 року. Права за якими судиться малоросійський народ
- •Цивільне право за кодексом 1743 рокі
- •Кримінальне право за кодексом 1743 року
- •Процесуальне право за кодексом 1743 року
- •Конституція Пилипа Орлика 1710 року
- •Суд і розправа в правах малоросійських
- •Екстракт малоросійських прав 1767 року
- •Земська реформа 1846 року
- •Селянська реформа (1861)
- •Міська реформа 1870 р.
- •Розпад Російської імперії і відродження укр. Державності
- •Центральні органи влади і управління унр
- •Місцеві органи влади і управління унр
- •Законодавча діяльність уцр
- •Судова система унр
- •Зовнішня політика унр
- •Конституція унр 1918 року. Її структура, зміст та історичне значення.
- •Українстька держава за часів Скоропадського
- •Органи центральної влади і управління за часів Скоропадського
- •Органи місцевого управління за часів Скоропадського
- •Судова система за часів Скоропадського
- •Зовнішня політика Скоропадського
- •Причини поразки національно-визвольної боротьби українського народу за свою державну незалежність.
- •Унр в період Директорії
- •Дер жав ний лад і право Директорії
- •Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр
- •Організація і структура державного апарату зунр.
- •Об'єднання зунр і унр в єдиній соборній Українській державі.
- •Конституційні проекти зунр
- •Центральні органи управління зунр
- •Місцеві органи влади зунр
- •Причини поразки зунр
Конституція Пилипа Орлика 1710 року
Наступ російського самодержавства на українські права викликав опір українського народу. Поразка Івана Мазепи обумовила першу українську еміграцію. Саме в еміграції, в день виборів П. Орлика 5 квітня 1710 року в Бендерах гетьманом України було підписано договір під назвою «Конституція прав і свободи Запорозького війська». Конституція мала чітку систему і складалася з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави. У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорозького - всього українського народу. У першому параграфі розглядаються питання віри. Другий параграф важливий тим, що чітко визначає кордони держави відповідно до Зборівської угоди 1649 року. Гетьман зобов’язаний оберігати територіальну цілісність країни. Законодавчу владу представляла Генеральна рада - своєрідний козацький парламент, яка обиралася на прямих виборах. Черговість скликання Генеральної ради - на Різдво, Великдень та на Покров. Крім генеральної старшини, до неї мали входити представники від Запорозької Січі та по одному представнику від полків. Виконавчу владу представляв гетьман, який був обмежений у своїх діях законом та генеральною старшиною. Судову владу за Конституцією представляв Генеральний суд. У документі також передбачалася наявність самоуправління, створення незалежного від гетьмана та уряду національного банку. В Конституції було також положення про боротьбу з протекціонізмом, корупцією, приділялася увага соціальному становищу міщан, селян та козаків - «людей убогих». Покарання визнавалися лише за законом.
Суд і розправа в правах малоросійських
У 1750-1758 р.р. Генеральний суддя Федір Чуйкевич склав збірник "Суд і розправа в правах малоросійських", у якому проводив ідею відновлення на Україні станових судів, визначав їх структуру та правове становище, порядок провадження у справах. Остаточне рішення у судовій справі, на думку Ф. Чуйкевича, мало належати виключно генеральній старшині. Праця Ф. Чуйкевича є пам'яткою, присвяченою характеристиці судової організації і судового процесу України. Обґрунтовувалася ідея закріплення інтересів козацької старшини та шляхти. "Суд і розправа в правах малоросійських" (1750) не був офіційно виданий хоча їх норми все ж застосовувалися на практиці. На базі праці Ф. Чуйкевича у 1760 р. Гетьманом Кирилом Разумовським було проведено судову реформу. Замість сотенних та полкових судів було введено нові. Україну було поділено на 20 повітів, у кожному повіті створювався земський суд з цивільних справ, підкоморський суд з земельних справ та гродський суд, який розглядав кримінальні справи та існував у кожному полковому місті. Суддів обирала місцева старшина. Вищою судовою апеляційною інстанцією був Генеральний військовий суд. Він діяв і після ліквідації Гетьманщини і припинив своє існування у 1786 р. Таким чином, реформа поновлювала в Україні стару статутну систему судів та відокремила судову владу від адміністративної.
Екстракт малоросійських прав 1767 року
1667 року за ініціативою президента малоросійської колегії Румянцева Безбородько склав Екстракт, який згодом став канцлером Російської імперії. Екстракт добре систематизований. Його не було затверджено і був переданий до архіву. Він досихпір зберігається в архіві в Москві. 1786 року екстракт було перероблено.