Місцеві органи влади і управління унр

І Універсал передбачав обрання місцевої адміністрації у кожній волості, кожній повітовій чи земській управі, ІІІ Універсал також закріплював місцеве самоврядування. УЦР намагалась поєднати 2 моменти:надати органам місцевого самоврядування широкі права і повноваження та водночас визначити  межі цих повноважень з покладенням керівництва всією системою самоврядування на Генеральне секретарство внутрішніх справ. Поза тим 3 основні проблеми ускладнювали формування місцевої адміністрації і самоврядування: 1. Невизначеність системи органів місцевої влади, оскільки поряд з органами місцевої влади, успадкованими ще від Російської держави, діялигубернські і повітові комісари УЦР та передбачені ІІІ Універсалом органи революційної демократії. Всі вони функціонували без механізму взаємодії й точного розмежування компетенції. Окрім того, ІVУніверсал закріпив як ще одну ланку місцевого самоврядування Ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, однак також не визначивши чітко їх місце у структурі місцевих органів. Врешті, на початку березня 1918 р. УЦР затвердила новийадміністративно-територіальний поділ України на 30 земель, що вимагало нової організації місцевої влади, яку УЦР не встигла здійснити. 2. Органи місцевого самоврядування і місцева державна адміністрація не мали ресурсів для здійснення своїх повноважень і реального впливу на місцеве життя. 3. Відсутність належної правової бази – лише декларативні норми Універсалів УЦР і декларацій Генерального Секретаріату. Правовий статус комісарів УЦР фактично визначався положенням, прийнятим ще Тимчасовим урядом для своїх представників.

Законодавча діяльність уцр

Закон про вибори до установчих зборів УНР це є конституційне право. Виборче право надавалось особам з 20 років. Не мали права голосу засуджені чи позбавлені права голосу особи, або не могли голосувати ще боржники і особи, що самовільно покинули військо. Членам царської сімї теж було заборонено голосувати. Економіка УНР була недолугою. УЦР видала закон про випуск державних кредитних білетів. Був закон про 8 годинний робочий день, при умові 48 годинного робочого тижня. Чітко встановлювались вихідні і свята. УЦР приймала і закони про судову систему в Україні. Одним з таких законів є закон про генеральний суд - це був, який виконував функції сенату - тобто касаційна інстанція. Був закон і про прокурорський нагляд. Було проголошено земельний закон і закон про національну персональну автономію. Прийнято і закон про громадянство. Характерною особливістю було те, що в УНР не було закону про військо, та й війська взагалі не було. 29 квітня 1918 року було прийнято стату про державний устрій, права і вольності УНР. Цей закон було прийнято, але він так і не вступив у дію. Конституційна комісія працювала майже з моменту заснування УНР. В конституції УНР є як позитивні, так і негативні моменти. Впершу черну до позитиву відноситься те, що був чіткий поділ на законодавчу, виконавчу і судові владу. Були всенародні збори де розглядалися найважливіші питанння, формували уряд, тобто раду міністрів. Вищою судовою інстанцією був генеральний суду. В УНР не було системи стримувань і противаг але права і свободи були на той час передові. Конституцією гарантувались права і свободи національним меншинам.