18.Державний лад Давнього Риму в період республіки

Керівну роль відігравали патриції.З їхнього числа скл.сенат,обирався цар,з їхнього середовища обиралися найвищі урядовці держави.Зберігали вплив жрецькі колегії.Формально Народні збори були найвищим органом Д,і рішення їх вважалося остаточним.Їх наз.коміціями.У період республіки існувало 3 види Нар.зб:куріатні,центуріантні і трибутні комісії.У ранньореспубліканський період Нар.зб.відігравали значну роль у держ.житті Риму.Але їх скликали не регулярно,за бажанням сенату чи магістрів.з часом їх роль занепала.У римі сенат мав вел.значення.Спочатку сенаторів призначали консули,а потім цензори.Сенат формувався на 5 р.Головні на засіданнях сенату були консули,претори а потім і плебейські трибуни.значення сенату посилювалося за рахунок зменшення ролі Нар.зб.Магістрати-це службові особи Д.,урядовці уповноважені представляти Рим.Д і від її імені здійснювати держ.акти в галузі управління і судочинства.Магістрат очолює народ.Магістратури поділялися на ординарні і екстраординарні.Ординарні:Консули,Найвищими були посади двох консулів,ця магістратура зявилася відразу після скасування посади рекса.Були претори-заступники консулів,які обиралися на центуріатних зборах з патриціїв.Центуріатні збори почали обирати двох цензурів.Трибуни,ця магістратура мала вел.значення.Вони завжди захищали економ,соц.,політ.права плебеїв.Едели,належали до магістратів сер.рангу.Квестори-помічники консулів.Екстаор:Диктатор,йому належали військова та адмін.влади.Начальник кінноти.Суд.фун-ї мали Нар.зб,сенат,окремі магістрати.Розслідуванням справ займалися квестори.З 4ст.дон.е.фун-ї судочинства перешли до перторів.Діяла колегія центумвірів.Арміями командували консули або диктатор.

19. Державинй лад Давнього Риму в період принципату

Октивіану дали імя Августа і дали титул голови сенату-першого сенатора.І пішла форма правління-принципат.Відновлення республіки було лише формальністю.Август став єдиновладним правителем Д.Його влада дістала і релігійну санкцію.Його обрали вел.понтифіком.Він став верховним жерцем,главою рим.релігії.Юридично принцес-імператор вважався найвищим республіканським магістром.Його влада не була спадкова.Титул імператора мав не тільки військовий хар-ер,а й набував всеохоплюючого значення-правителя Д.Сенат вважався найвищим органом управління Д.До сенату переходили деякі фун-ї Нар.зб.,у нього появляється законодавча і суд.влада.За Августина було зроблено розподіл провінцій на імператорські і сенатські.Була поділена держ.скарбниця та фінанси.Поряд з аерарієм,утв.фікс.Зі складу сенату ств.дорадчий орган.Коміції продовжували зкладатися.Зберігалися майже усі посади магістратів,але їх політ значення втрачається.Магістратури цензорів ліквідовано.Нар.трибуни обиралися трибутними зборами,але вони скликалися значно рідше.Магістратура преторів зберігалася.Квестори втратили повноваження в галузі фінансів,перейшовши в розпорядження принцепса,консулів,преторів і намісників сенатських провінцій.

20. Державний лад Давнього Риму в період домінату

Імператора визнали абсолютним монархом.Усе населення ставало його підданими,імператор-особа божественна.Але після визнання християнства імператори вже не вважалися богами,але їхня влада була божественна,а вони представники бога.Діоклетіан остаточно порвав із системою принципату.Він проводив реформи,які докорінно змінили держ.устрій,систему органів й управління,збройні сили,фінанси.Д була поділена на Зах і Сх.Сенат і магістратура зберігалися.Нар.зб.не скликалися.Діалектам провів низку реформ з метою зміцнити політ,воєнну й економ.могутність імперіїюОновлено і розширено за рахунок юристів і фахівців раду при імператорі.При імператорі утв.низку нових галузевих органів,багато нових посад.Вся імперія поділялася на 12 діоцезів,а вони поділялися на провінції.Легіони були розквартировані в окремих провінціях на постійно.Поділено війська на дві категорії:прикордонні і мобільні частини.Збільшено кіль-сть війська.Вводилася нова система оподаткування населення.У фінансовій системі осн.значення набули прямі податки і поземельні.Для цього складено кадастр усіх земель.З часів Діолектіана влада імператорів визнавалася абсолютною,вона обожнювалася.Правління Констянтина ознаменувало остаточний розрив з традиціями принципату.Видав едикт про вільне сповіданнхристиянства.Християнство перетворилося у релігію Д,пануючу.Констянтин утв.адмн-терит.одиниці- 4 префектури.Їх очолювали префекти преторія.вони поділялися на діоцези на чолі з вікаріями,діоцези поділ. На провіції які очолювали ректори,провінції поділ. На округи,якими управляли препозити.На чолі Риму стояв Претор міста.Сенат зберігався,але тільки зовні.Зберігалися посади консулів,преторів і квесторів,але значення вони не мали.У таємній поліції утв посаду фрументаріїв.Магістрат і сенат позбавлені чинити суд.Це перейшло до імператора.