15. Суспільний та державний лад Давньої Спарти

Державний устрій рабовласницької Спарти сформувався у результаті перевтілення воєнної демократії у державну організацію, яка зберегла деякі органи родоплемінної організації влади.

Ці перевтілення призвели також до становлення «ликургового ладу», що склався, до VI ст. до н.е. Деякі історики розглядають його як переворот, пов'язаний із закінченням завоювання Мессенії і встановленням ілліотії, що зажадали консолідації громади спартиатів шляхом рівняння їх в економічних відносинах і політичних правах, перетворення її у військовий табір, що панує над масами поневоленого населення.

Соціальний і політичний устрій Спарти цього періоду було закріплено ретрою (договором), приписуваної законодавцеві Лікургу. Вважається, що ретра відноситься до VIII-VII ст. до н.е., Одним із головних обов'язків громадянина Спарти було виховання дітей. Спартанець, який мав три сини, звільнявся від несення охоронної служби, а батько п'ятьох - від усіх існуючих обов'язків.З 20 до 60 років спартиати несли військову службу. Дорослі чоловіки поєднувалися у військові й інші союзи, що визначали соціальний статус їхніх членів.

16.Суспільний та державний лад давнього Риму царського періоду

30-х років до н.е. починається нова історична епоха в історії Римської держави й стародавнього світу взагалі - епоха Римської імперії, що прийшла на зміну Римській республіці. Падіння республіканської форми правління й народження монархічного ладу в Римі не було другорядним епізодом соціально - політичної боротьби.Падіння Римської республіки й твердження Римської імперії стало подією величезного історичного значення, радикальним соціально – політичним переворотом, революцією, викликаною перебудовою традиційних суспільно – економічних і політичних інститутів. Основою перебудови стало перетворення полісно-общинної організації як всеосяжної системи в структуру іншого типу.Історію імператорського Рима прийнято ділити на два періоди: перший період - принципату, другий - період домінанту. Границею між ними служить III в. н.е.

17. Реформи Сервія Тулія у Давньому Римі

Найголовніше в реформах:усе чоловіче вільне населення Риму-патриціїв і плебеїв-він розділив за майновим цензом на 5 розрядів.До уваги бралася земля.Відповідно до цієї класифікації поділяли обов’язки військової служби,рід військ і вид озброєння і політ.права.Плебеї практично було прирівняні до патриціїв,за ними визнавали маєже повні політ.права.Правове становище людини стало визначатися не за походженням чи за знатністю,а за землею.Римся армія також будується залежно від класифікації на розряди.Кожен з 5 розрядів повинен виставляти певну кількість військових одиниць-центурій і мати певний вид озброєння.Всього налічувалося 193 центурії.Вони були не тільки військовими,а й політичними одиницями.Сходячись на збори,громадяни відтепер шикувалися за центуріями.Кожна центурія мала один голос,який подавав центуріон.Першими голосували вершники,потім громадяни першого розряду.Центуріатні збори згодом стали основними в сус-ві.СЕрвій Туллій розпорядився також провести перепис населення,розподіливши його за розрядами.Дріга частина реформ полягала у тому,що він чітко визначав межі поселення рим.народу,поділивши їх на триби.У трибу зачисляли всіх рим.громадян,які мешкали в одному окрузі.Триби проводили свої народні збори,проводили набір війська.Ці реформи були політ.революцією,яка завдала вирішального удару пережитками первіснообщинного ладу в Римі,родоплемінній організації сус-ва і заверила перехід до Д.Ці реформи заклали основи нового поділу сус-ва-за майновим і територіальними принципами.Зміцнення Риму внаслідок проведення реформ,консолідація населення,послаблення боротьби патриціїв і плебеїв забезпечило йому провідну роль у латинському союзі міст,а незабаром-в усій центральній Італії.