13. Реформи Клісфена та Перикла у Давніх Афінах

Перикл (495 до н. е. – 429 до н. е.) – державний діяч, стратег, оратор і полководець у Стародавніх Афінах. Подробиці життя Перикла відомі майже виключно за працею Плутарха «Порівняльні життєписи».Після вбивства Ефіальта афінську демократію очолив Перикл – виходець зі знатного афінського роду, обдарований політик З його ім'ям пов'язують не тільки проведення реформ, але й розробку нових принципів управління суспільством, в основі яких – вимога політичного професіоналізму й формування нової соціальної філософії. Перикл, що беззмінно обирався стратегом в 444/443–429 р. до н.е., згуртував навколо себе союз однодумців, своєрідну політичну й інтелектуальну еліту афінського суспільства, за підтримкою якої він здійснював всі свої зовнішньополітичні й внутрішньополітичні заходи.Аристотель пов'язує з ім'ям Перикла два найважливіших закона: про цивільні права й про оплату посадових осіб. Насамперед, була уведена плата суддям. Народний суд, заснований ще при Солоні, становив основу всієї демократичної системи афінської держави. До середини V століття до н.е. геліея поєднувала 6 тисяч афінських громадян, які повинні були засідати в різних судових комісіях, відриваючись від своїх повсякденних справ. Роль суду була багатогранна: він вирішував безліч питань як між самими афінськими громадянами, так і між союзниками Афін по морському союзу, перетворюючись одночасно в найважливіший інструмент контролю над ними. Після падіння тиранії Пісістратидів афінську демократію очолив Клісфен, що належав до роду Алкмеонидів. З ім'ям Клисфена пов'язана подальша демократизація афінського політичного ладу. Клісфену довелося витримати напружену боротьбу з реакційним угрупованням землевласницької знаті, очолюваної Ісагором, сином Тисандра.Спираючись на широкі кола, Клісфен запропонував реформи, які повинні були остаточно підірвати панування родової знаті. Ісагор не користувався достатньою підтримкою серед населення й звернувся по допомогу до Спарти. Спартанці зажадали видалення з Афін Клісфена під тим приводом, що він належав до «проклятого» роду Алкмеонидів, предки яких святотатственно порушили клятву, розправилися із прихильниками Кілона.Спроба відродити в Афінах аристократичний лад за допомогою спартанців, таким чином, привела до повстання народу.

14. Право давніх Афін

Найдавнішим джерелом права в Афінах був звичай. У 621 р. до н.е. з’явилося писане право у вигляді Законів Драконта, за яки ми відмінялася кровна помста, вводилися нові правила судочинс тва, закріплювалися право приватної власності та відповідальність за його порушення.Закони Драконта стали великою перемогою демосу, оскільки обмежували свавілля родової аристократії при тлумаченні юри дичних правил, які до цього ніде не були зафіксовані. На початку 6 ст. до н.е. Солон провів досить велику законо давчу роботу, внаслідок чого у 5-4 ст. до н.е. закони стали в Афінах головним джерелом права.Афінське право власності не знало чіткої різниці між реча ми. Однак при цьому був відомий поділ майна на рухоме (земля, раби, скот) та нерухоме (гроші, дорогоцінності). Серед речових прав були відомі володіння та власність, причому приватна влас ність вважалася похідною від державної.Зобов ’язальні відносини виникали або з договору, або з факту спричинення шкоди. Договори укладалися частіше за все у пись мовій формі, яка при цьому не була обов’язковою. Показово, що афінському праву на початкових стадіях його розвитку формалізм не був притаманний. Засобами забезпечення договорів виступали завдаток залог і поручительство. Найбільшого поширення отримали! договори купівлі-продажу, займу, зберігання речей, найму та інше.Вступ шлюбув Афінах вважався обов’язковим, однак безшлюбність не тягла за собою покарань. Шлюбний чоловіків дорівнював 18 років, для жінок - 14 років. Афінському кримінальному праву були відомі злочини державні,сімейні,майнові та проти особи.Розрізнялися умисні та необережні злочини (зокрема вбивства). Відомим було поняття самооборони,проводилася різниця між підбурювачем і виконавцем злочину. Серед покраня були відомі смертна кара,продаж у рабство,штраф,конфіскація та інше. Покарання для рабів і вільних було різним.