7. Закони Хаммураппі Давнього Вавилону

Закони царя Хаммурапі. Учені знайшли великий полірований стовп з чорного базальту. На ньому було викарбувано основні закони держави Хаммурапі. Їм підкорялися всі жителі держави. На верхівці стовпа зображено самого Хаммурапі, якому бог сонця і правосуддя Шамаш диктує мудрі закони. Усього на стовпі записано майже 300 законів. Вони були суворими, шоб у тих складних умовах суспільство могло вижити.

Закони Хаммурапі були першими писаними законами; вони прийшли на зміну звичаєвому усному праву, яке існувало ще за часів родового ладу.

Закони царя Хаммурапі

● Якщо злодій вкраде чуже майно, раба або рабиню чи худобу, його треба вбити. Того, хто візьме крадене, треба вбити.

● Якщо будівельник погано збудує будинок, він завалиться і когось уб'є, то за це треба вбити будівельника.

● Якщо хтось сховає раба, який утік від господаря, того треба вбити. Якщо чоловік виб'є іншому око чи зламає руку, то йому треба зробити те саме.

● Якщо раб ударить вільну людину, то за це йому треба відрізати вухо. Якщо син ударить батька, йому треба відрубати руку. Якщо хтось ударить по щоці людину, рівну собі, то мусить заплатити штраф.

8. Система варн Даньої Індії

Варн - назва великого соціального стану в традиційному індійському суспільстві. Традиційно існує чотири варни: жрецтво — брагмани, воїни — кшатрії, торговці, фермери — вайшії, слуги, робітники — шудри.

Спершу існувала система з типового для індоєвропейських народів трьохчленного поділу суспільства на три стани: жерців — брахманів, знатних воїнів — кшатріїв та вільних громадян — вайшіїв. Внаслідок підкорення та асиміляції прибульцями — аріями місцевого населення в суспільстві з'явився великий прошарок людей, які, з одного боку, не були чужинцями чи рабами, тобто вважалися частиною громади, а з іншого за походженням не належали до 3 старих варн та мали невисокий соціальний статус. Цих людей віднесли до четвертої варни — шудр. Це був найнижчий стан слуг. З часом наповнення цих термінів змінилося. Якщо у ведичний період кшатріїї — то лише військова аристократія, а вайшії, селяни та ремісники — це повноправні громадяни, то вже в середині І тисячоліття н. е. за свідченнями китайського паломника вайшіями вважаються лише торговці, а більшість селян є шудрами.

9. Державний лад Давньої Індії епохи Маурів

В епоху Маур'їв були закладені основи багатьохдержавних інститутів, що одержали розвиток в наступний період.

Магадхско-Маурійская епоха характеризується посиленням монархічноївлади. Основою держави вважався цар. Принцип успадкування дотримувавсядуже суворо. Ще за життя цар призначав одного з своїх синівспадкоємцем престолу. Територія держави в епоху Маур'їв ділилася напровінції. На чолі чотирьох головних провінцій знаходилися принци. Ціпровінції володіли особливим статусом, зокрема значною автономією.

Крім поділу на головні провінції існував поділ на звичайніпровінції (джанапади), області (Прадеш), округу (ахав). Нижчої одиницеюпровінційного управління була село. На чолі джанапад стояливеликі державні чиновники - раджукі. У головних містах округубули канцелярії, звідки по всьому округу посилалися розпорядження.

Тим часом імперія Маур'їв була конгломератом племен і народів,що стояли на різних ступенях розвитку. Незважаючи на сильну армію, міцнийапарат управління, Мауро не вдалося зберегти єдність держави. Під II ст. до н.е. Індія розпалася на безліч державних утворень.

Одним з найважливіших компонентів соціального, громадського таекономічного ладу в Маурійскій період була громада. У громадиоб'єднувалася значна частина населення - вільні землевласники.

Найпоширенішою формою громади була сільська, хоча в іншихрайонах імперії ще існували примітивні родові громади. Протягомдовгого часу громади були ізольовані один від одного, але поступово цяобмеженість і замкнутість порушувалася.

Серед літературних пам'яток цього періоду особливе місце займаєдавньоіндійський політичний трактат Артхашастра, що приписується Каутілье,раднику засновника імперії Маур'їв Чандрагупта, а також цілий рядрелігійно-ритуальних і правових брахманських компіляцій - дхармасутр ідхармашастр, зокрема найбільш відома дхармашастра, що одержаланазва «Закони Ману».

Імперія Маур'їв досягла найвищого розквіту в III столітті до н.е. вперіод правління Ашоки, коли в Індії складається щодоцентралізована східна монархія.