- •Тема1. Теоретико-організаційні засади фіскального адміністрування
- •1.1. Зміст та принципи фіскального адм ін істрування
- •1.2. Нормативне забезпечення фіскального адміністрування
- •1.3. Інформаційне забезпечення фіскального адміністрування
- •Тема 2. Контролюючі органи
- •2.1. Система контролюючих органів
- •2.2. Державна податкова служба в Україні
- •2.3. Завдання та права податкових органів
- •2.4. Податкова міліція
- •2.5. Державна митна служба
- •2.6. Пенсійний фонд України та Фонди соціального страхування
- •2.7. Координація діяльності контролюючих органів
- •Тема3. Облік платників податків та внесків до цільових державних фондів
- •3.1. Платники податків, їх права і обов"язки
- •3.2. Порядок взяття платників на облік
- •3.3. Зняття платників з обліку
- •3.4, Особливості зняття платників з обліку у зв"язку із зміною місця діяльності або місця проживання платника - фізичної особи
- •5 5 Облік відкритих платникам рахунків у банківських установах
- •Тема 4.Визначення обсягу податкових зобов'язань
- •4.1. Способи визначення податкових зобов "язань.
- •4.2. Податкові декларації
- •4.3. Визначення податкових зобов'язань податковим органом
- •4.4. Податкове повідомлення та податкова вимога
- •4.5. Узгодження податкових зобов "язан ь
- •4.7. Терміни давності за податковими зобов "язаннями
- •Тема 5. Організація добровільної сплати податків
- •5.1. Приймання податкової звітності
- •5.2. Особливості приймання уточнених податкових декларацій та розрахунків
- •5.3. Камеральні перевірки декларацій та розрахунків
- •5.4. Терміни та джерела погашення податкового зобов'язання
- •5.5. Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань
- •Тема 6. Примусове стягнення податкової заборгованості
- •6.1. Еволюція методів примусового стягнення платежів
- •6.2. Податкова застава - спосіб забезпечення погашення заборгованості перед бюдже-том та державними цільовими фондами
- •6.3. Адміністративний арешт активів платників
- •Тема 7. Податковий контроль
- •7.1 Зміст та способи здійснення податкового контролю
- •7.2. Класифікація податкових перевірок
- •7.3. Формування та затвердження Національного плану перевірок
- •7.4. Алгоритм виїзної документальної перевірки
- •7.5. Позапланові виїзні документальні перевірки
- •7.5. Взаємодія підрозділів податкової служби при проведенні виїзних перевірок
- •Тема 8. Контроль податкових органів за сферою обігу ютівки, Рєстратори розрахункових операцій
- •8.1. Необхідність та методи здійснення контролю за сферою готівкового обігу.
- •8.2. Види реєстраторів розрахункових операцій
- •8.3. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій
- •8.3. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок
- •8.5. Контроль за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
- •8.6. Відповідальність за порушення порядку застосування коро.
- •Тема 9. Відповідальність платників податків
- •11. Види відповідальності за податкові порушення
- •9.3. Штрафні санкції за порушення законодавства про оподаткування
- •9.4. Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій
- •9.6. Кримінальна відповідальність за податкові порушення
- •Тема 10. Оперативний облік та звітність про надходження платежів
- •10.1. Організація оперативного обліку податків і зборів.
- •10.2. Особові рахунки платників податків та порядок їх ведення
- •10.3. Облік нарахованих платежів.
- •10.4. Облік сплачених податків та неподаткових платежів.
- •10.5. Порядок проведення взаємозвірення з платниками та закриття особових рахунків
- •10.6. Звітність про надходження платежів
- •Тема 11. Протидія ухиленню від оподаткування.
- •11.1. Поняття та масштаби ухилення від оподаткування
- •11.2. Стратегія ухилення від оподаткування
- •11.3. Протидія податкових органів ухиленню від сплати податків.
6.3. Адміністративний арешт активів платників
З 1 жовтня 2001 року в практику оподаткування на Україні впроваджено адміністративний арешт активів платників податків. Арешт активів - це заборона платникам податків здійснювати будь-які дії щодо активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт активів законодавець розглядає, як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу.
Види адміністративного арешту активів Повний арешт Умовний арешт
Виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без нього
Обмеження платника податків щодо обмеження прав власності на такі активи, яке полягає в обов "язковому попередньому отриманні дозволу керівника податкового органу на здійснення будь-якої операції з такими активами
Арешт активів може бути проведений лише за підстав:
відчуження платником активів без повідомлення наступних кредиторів про податкову заставу та невідшкодування можливих збитків кредиторів, які виникли по цій причині;
наявності податкового боргу у фізичної особи, яка виїжджає за кордон;
визнання платника, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, неплатоспроможним за неподатковими боргами;
відмови платника від проведення документальної перевірки, перевірки застосування реєстраторів розрахункових операцій та допуску посадових осіб податкового органу до обстеженння приміщень;
відсутності свідоцтва про державну реєстрацію, спеціальних дозволів(ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності та комп'ютерних систем; відсутності реєстрації особи як платника податків в податковому органі у передбаченому законом порядку, або коли платник, що має податковий борг чи отримав податкове повідомлення, переводить активи за кордон, приховує їх або передає іншим особам;
- виготовлення, зберігання, переміщення або реалізації товарів з порушенням правил, визначених митним законодавством, законодавством про акцизний збір, а також товарів та валютних цінностей, які продаються з порушенням передбаченого законодавством порядку, без встановлення їх власника.
Адміністративний арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу або його заступником. Якщо керівник податкового органу вважає, що звільнення після зазначеного терміну активів з-під арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, він звертається до суду або господарського суду із поданням про продовження термінів арешту. Рішення за таким поданням приймається судовим органом упродовж 48 годин від моменту його одержання.
Рішення про арешт активів може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку. При подальшому скасуванні такого рішення податковий орган вищого рівня проводить службове розслідування, при встановленні вини відповідних посадових осіб застосовує заходи відповідальності. Платник податків має право на відшкодування збитків, спричинених неправомірним арештом.
Як зазначалося вище, підставою для адміністративного арешту може бути порушення суб"єктом підприємництва встановлених правил виготовлення, зберігання, переміщення або реалізації окремих товарів. Арешт таких активів здійснюється за наступною схемою:
Адміністративний арешт активів зупиняється у наступних семи випадках:
■ Після скасуваня рішення про такий арешт.
■ За умови погашення податкового боргу.
■ При ліквідації платника, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства.
При наявності достатніх доказів, що арештоване майно належить іншій особі
■ У зв"язку із закінченням граничного термінуарешту.
■ Коли судовий орган приймає рішення про зупинення арешту згідно з вимогами законодавства про банкрутство.
■ Після пред'явлення платником податків документів, відсутність яких послужила підставою для застосування адміністративного арешту активів.
6.4. Організаця продажу заставних активів
Якщо податковий орган використав наявні можливості впливу на платника, включаючи безспірне стягнення коштів з його рахунків у банківських установах і сума податкового боргу залишається непогашеною, в дію вступають механізми продажу активів боржника.
Погашення боргу шляхом продажу майна є маловигідним для платника податків, оскільки вартість реалізованого майна завжди є вищою за номінальну величину боргу. Адже частина виручених коштів повинна бути спрямована на погашення витрат, пов"язаних із примусовою реалізацією активів. Тому у випадку, якщо платник податків до укладення договору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкової заборгованості, податковий орган приймає рішення щодо звільнення активів з-під податкової застави та скасовує рішення про проведення їх продажу.
Продаж активів здійснюється податковим керуючим на підставі рішення податкового органу, підписаного керівником та скріпленого гербовою печаткою. Погашення податкового боргу за рахунок продажу майна проводиться тільки в судовому порядку.
Боржнику надається право самостійно визначати склад і черговість продажу активів, зважаючи на необхідність збереження майнового комплексу для продовження господарської діяльності. Проте, якщо податковий керуючий вирішить, що ринкова вартість таких активів є завідомо нижчою від суми податкового боргу, такий податковий керуючий самостійно визначає перелік майна, що підлягає продажу.
За наполяганням боржника проводиться експертна оцінка вартості майна, яке підлягає продажу. Якщо боржник не визначив оцінювача самостійно, таке визначення здійснюється податковим органом, який укладає договір на проведення оцінки активів.
В залежності від складу заставного майна, його продаж здійснюється через торгові біржі(рухоме майно, товарні партії продукції), цільові аукціони(цілісні майнові комплекси, рухоме та нерухоме майно) або підприємства роздрібної торгівлі(продовольчі товари, що швидко псуються, невеличкі партії товарів) на комісійних засадах.
Якщо виручені кошти перевищують суму податкової заборгованості платника, різниця направляється на рахунки такого платника податків або його правонаступників. У випадку, якщо виручка від реалізації заставного майна є недостатньою для погашення податкової заборгованості боржника, різниця покривається шляхом додаткового продажу його активів, що організується не раніше тридцяти календарних днів, наступних за днем проведення попереднього продажу.