Стов ім. Мічуріна Кодимського району Одеської області

Показники	2006 р.	2007р.	2008 р.	2008р. до 2006 р.,%
Одержано з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн. -валової продукції (в оцінці по порівнянних цінах 2005р.)	186	154	234	126
Вироблено с.-г. продукції в натуральноиу виразі з розрахунку на 100 га ріллі, ц : - пшениця озима	975	679	962	99
- кукурудза на зерно	330	54,8	375	114
- насіння соняшника	264	288	323	122
- цукрові буряки	1142	235,5	-	-
- приросту ВРХ	25,8	17,3	15,3	59
- приросту живої маси свиней	14,6	20,7	17	116
на 100 га с.-г. угідь, ц: молока	183	149	118	64
Фондовіддача,грн.	1,23	1,08	2,41	196
Фондомісткість,грн.	0,81	0,92	0,41	51
Вироблено валової продукції з розрахунку на: -1 середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві, тис.грн.	24,8	38,2	45,9	185
Рівень рентабельності сг господарства, %	7,2	4,01	24,4	Х

Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок про ефективність діяльності СТОВ ім. Мічуріна.

Так можна відмітити збільшення одержаної валової продукції з розрахунку на 100 га., що збільшилось на 26% або на 48 тис. грн.

Економічну ефективність використання основних виробничих фондів характеризують показники фондовіддача та фондомісткість. Так, порівняно з 2006 роком, фондомісткість збільшилась майже в 2 рази.

Фондомісткість – це обернений показник до фондовіддачі. Він визначає розмір основних виробничих фондів, необхідних для виробництва валової продукції вартістю в 1 гривню. У звітному році в порівняні з базисним, він знизився на 49 %.

В цілому можна сказати, що господарство з кожним роком ефективніше використовує основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення, рівень рентабельності господарства з кожним роком збільшується і в 2008 році вже складав 24,4 %. На підприємстві ведеться журнально-ордерна форма Бухгалтерського обліку.

3. Організація обліку праці і її оплати та внесків на соціальне страхування

0. 3.1 Економічний зміст, форми і види оплати праці

Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства.

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу .

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну або погодинну норму праці (обсяг роботи).

Виділяють наступні види заробітної плати: основну, додаткову та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці:

- погодинну;

- відрядну

Існують різновиди цих форм, які називають системами оплати праці. Ситема оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівника.

Відрядна форма оплати праці – це така форма, при якій розмір оплати залежить від кількості зроблених працівником одиниць продукції (робіт, послуг) встановленої якості з урахуванням складності та умов праці, а також відрядних розцінок за одиницю продукції (робіт, послуг). Різновидами відрядної оплати праці є пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна та акордна форми.

Пряма відрядна система – це система, при застосуванні якої розмір оплати залежить від кількості виготовленої продукції, часу, витраченого на її виготовлення, розцінок, норм виробітку і часу. Заробіток визначається шляхом множення обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Відрядно-прогресивна система оплати праці – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, виплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норми, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту перевиконання норм.

Відрядно-преміальна система - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія.

Акордна система оплати праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягнені показники в роботі.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Погодинна форма оплати праці - це оплата праці, Яка залежить від кількості відпрацьованих годин і таифної ставки (окладу) за одну годину. Відомі дві системи погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається, виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Впровадження ринкових відносин і відповідні структурні зміни в економіці потребують розроблення нових заходів щодо удосконалення системи оплати праці. Серед них важливе місце посідає впровадження погодинної оплати праці.

Доцільно застосовувати таку систему оплати праці на підприємствах і в організаціях виробничої сфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва є вимоги якості продукції при обмеженій її кількості.

Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення, незайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам, виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Інженерно-технічні робітники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу.

При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-почасовикам нараховуються за місячними результатами роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх граничний розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Праця керівників, спеціалістів та службовців оплачується за окладно-почасовою формою у поєднанні з різними видами преміювання.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.