1.1. Суть, предмет і завдання теорії аграрних відносин

Суть теопії Слово "аграрний" латинського походження і в

перекладі українською мовою дослівно означає аграрних

. земельний . У вітчизняній економічній літературі аграрні відносини розглядаються не як земельні відносини, а більш ширше як економічні відносини. Теорія аграрних відносин становить складову частину економічної теорії, сферою дослідження якої є сільське господарство, зв'язані з ним галузі та споживачі сільськогосподарських благ. Вона формує аграрну політику, а та, маючи певну самостійність, активно впливає на аграрну економіку. Зауважимо, що вплив аграрної політики на агроекономіку двоякий: вона або пришвидшує або гальмує розвиток. Позитивний вплив аграрної економіки виявляється за наявності

науково обґрунтованої теорії аграрних відносин і аграрної політики.

Найважливіші сфери аналізу аграрних відносин - аграрний ринок, інвестиційна, кредитна, фінансова, науково-технічна, маркетингова діяльність, оподаткування, структурні й трансформаційні перетворення. В межах аграрної політики формується аграрне законодавство та аграрна структура. Під аграрним законодавством розуміють правові норми, які водночас із традиціями і звичаями визначають процеси в сільському господарстві та способі життя сільського населення. Суть аграрного законодавства полягає в регулюванні правових земельних відносин між суб'єктами підприємницької діяльності. Аграрне законодавство має на меті закріпити право земельного власника, надати йому економічну незалежність і соціальний захист. Це означає, що право власності на землю становить стрижень аграрних відносин.

Під аграрною структурою ми розуміємо співвідношення економічних, технічних соціальних, культурних елементів аграрної сфери, які склалися внаслідок природного, соціально-економічного явищ і процесів.

Предмет Відомо, що кожна наука розглядає певне коло явищ,

теорії певні аспекти існування суспільства. Так біологія має

аграрних справу з живими організмами, геологія - з будовою

відносин земної кори. Економічна теорія вивчає, як суспільство

вибирає найоптимальніші способи використання ресурсів, розподіл благ і задоволення потреб споживачів.

Існує декілька підходів до визначення предмета теорії аграрних відносин. Одні економісти вважають, що це - вчення про виробництво, розподіл та обмін сільськогосподарських продуктів на інші необхідні їм товари і послуги. Інші дотримуються думки, що теорія аграрних відносин аналізує, як через економічні форми, методи і стимули суб'єкти підприємницької діяльності, домогосподарства і держава здійснюють господарсько-фінансову діяльність в АПК. Однак багато хто з економістів віддає перевагу дещо іншому визначенню: теорія агарних відносин - наука про те, як обмежені виробничі ресурси (передусім земля) використовуються для задоволення людських потреб і бажань. Таке визначення нам видається найточнішим. Воно наголошує, що виробничі ресурси (земля, багаторічні насадження, продуктивна худоба) обмежені. Це означає, що ми не можемо легко виробляти все необхідне для задоволення бажань людини. Нам, з одного боку, доводиться заощаджувати ресурси (наприклад, підвищувати природну родючість ґрунту, не допускати виснаження землі). З іншого - людські потреби на сільськогосподарські продукти хоч і не абсолютно безмежні, однак більші за наявні ресурси. Тому постає головне завдання: використати ці ресурси так, щоб задовольнити максимальні потреби розвитку країни, і які ґрунтуються на правових нормах, наявних ресурсах, менталітеті, традиціях і умовах проживання сільського населення.

Теорія аграрних відносин, вивчаючи проблеми виробництва і розподілу продуктів сільськогосподарського виробництва, все-таки не є наукою про ці блага чи ресурси. Вона має справу головно з людьми, котрі беруть участь в аграрному виробництві. Цілком правомірно вважати, що теорія аграрних відносин - це частина економічної теорії, яка досліджує поведінку людини, підприємства і держави у сфері аграрної діяльності.

Прийнято вважати, що основним і визначальним фактором аграрного виробництва є земля. Проте не менш вагомим фактором слугує людина. Розв'язуючи практичні проблеми в аграрному секторі економіки, вона орієнтується не лише на економічні закони. Дуже важливе значення мають моральні цінності, традиції землеробства, які передаються з покоління в покоління. Тому теорія аграрних відносин у процесі дослідження повинна враховувати