4. Використання функції конторолю

Контроль в адміністративно-територіальному менеджменті розглядається як один із важливих механізмів, за допомогою якого забезпечується отримання інформації про реальний стан справ, виявлення порушень чинного законодавства та відхилень від установлених стандартів і правил, прийнятих управлінських рішень та своєчасність внесення коректив в управлінську діяльність.

Контроль виконує констатуючу роль щодо стану обєкта або виконання завдання, а також регулюючу.

Для цього контролюючі органи наділяються необхідними повноваженнями.

Особливістю контролю є те, що він є заключною ланкою в системі функцій управління і тому має бути своєчасним та упереджувальним, відповідати чинним правовим нормам та прийнятим управлінським рішенням.

Контроль розглядається як система заходів спостерження і перевірки процесу функціонування відповідного об’єкта з метою усунення відхилення його діяльності від заданих параметрів.

Отже, він спрямовує процес управління в потрібному напрямі, коректуючи ситуацію підконтрольному об’єкті.

На сучасному етапі увага до контролю викликана тим, що на всіх рівнях державної влади спостерігається зниження виконавської дисципліни, нехтування законодавчою та нормативно-правовою базою.

Оскільки контроль є методом і функцією управління і передбачає застосування засобів примусу та безумовне виконання рішень, тому в положеннях про контролюючі органи чітко визначаються завдання контролю, повноваження, компетенція, засоби впливу на підконтрольний об’єкт, перелік підстав для перевірок, документальна фіксація результатів контролю.

За стадіями, на яких здійснюється контроль поділяється попереджувальний, поточний, заключний.

Особливістю контролю як функції державного управління є те, що контролюючі органи мають можливість втручатися в оперативну діяльність підконтрольних, давати їм обов'язкові для виконання вказівки.

Обсяг контролю за тією чи іншою сферами адміністративно-територіального управління визначається в залежності від завдань, що стоять перед регіоном, його сферами та галузями.

Так, за суб'єктами, що перебувають у державній власності регіону, контроль може здійснюватися у повному обсязі, включаючи організаційні, фінансові, економічні питання.

Щодо діяльності суб'єктів недержавної власності, то контролюються лише питання дотримання податкового законодавства, охорони довкілля тощо.

Отже, особливості контролю, пов'язані з правовим статусом контрольованих суб'єктів, особливостями правового стану підприємств, установ, організацій державного і недержавного секторів в економіці та інших сферах, за якими здійснюється контроль.

Контроль здійснюють майже всі суб'єкти державного управління, серед них і органи виконавчої влади регіону, оскільки їх діяльність за своїм змістом є управлінською. Кожен орган виконавчої влади, їх посадові особи у межах своїх повноважень контролюють виконання прийнятих рішень, дотримання законодавства у діяльності певної системи, окремої структурної ланки чи галузі.

В системі адміністративно-територіальному менеджменту створюються відповідні суб’єкти контролю, зокрема в обласних державних адміністраціях відділи контролю, обласні контрольно-ревізійні управління.

Контрольними функціями наділені обласні фінансові управління, адміністративні органи.

Законодавчо визначено пріоритети суб’єктів контролю. Зокрема, те яким чином виникають правовідносини контролюючої та контрольованої сторін.

Тема ІУ. Місцеве самоврядування в системі влади

1. Основні теорії організації місцевого самоврядування

2. Місцеве самоврядування в Україні