3. Повідомлення теми і мети уроку

4. Опрацювання теми

Учитель. Сьогодні детальніше зупинимося на одному з творів І.К. Карпенка-Карого „Сто тисяч”. Саме ця п’єса відкрила новий етап у творчому розвитку драматурга. Ви прочитали цей твір удома. Скажіть, хто є центральною постаттю п’єси ?

Учень. Дія комедії розгортається навколо центрального персонажа — Герасима Калитки. Калитка — типовий український „чумазий”, що вже придбав до своїх рук двісті десятин землі — „шматочок кругленький”. Земля — це джерело його багатства, це його гроші.

Учитель. Власницькі прагнення Герасима сягають далеко. Знайдіть у тексті слова, що ілюструють наміри героя.

Учень. Сам Калитка так висловлює свою мрію: „Всю землю навкруги скуплю, їдеш день — чия земля ? Калитчина ! їдеш два — чия земля ? Калитчина ! їдеш три — чия земля ? Калитчина !.. Диханіє спирає...”

Учитель. Але яким шляхом досягає Калитка своєї мети ?

Учень. Калитка ніколи сам не доспить і своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час, бо праця — то гроші, багатство. Йому все здається, що наймити мало роблять і багато їдять: „Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”.

Учитель. Як ви вважаєте, невже працьовитість людини — це негативна риса ?

Учень. На мою думку, праця красить людину, робить її впевненішою у собі, в своїх силах, допомагає їй знаходити вихід з багатьох проблем. Але уданому випадку йде мова не просто про працьовитість. Людина стала рабом свого багатства. Калитка втратив міру. Гроші стали єдиною цінністю його життя. Збираючись одружити сина, Калитка шукає „невістку з приданим, з грішми”. А коли віддав дочку заміж, то не сплатив за неї обіцяного посагу, навіть не знітився тим, що в бійці йому зуби повибивали, адже гроші лишилися при ньому.

Учитель. Саме у ХІХ сторіччі з’являються нові прошарки суспільства. Подібна ситуація спостерігається і у наші дні. Які поради ви знайдете у творі, які б знадобились сучасному приватному підприємцю ? Що ви думаєте з цього приводу ?

Учень. Ось порада Бонавентури Калитці: „Хазяйственний мужик — велике діло ! Ворушіться, ворушіться ! Крутіть головою: купили у Борща, купуйте у Смоквинова, а там у Щербини. Пани горять, а мужички з пожару таскають... Це не пусток. Вони привикли омари там, шампанське — от грошики й ухнули, а там і іменія ахнули! А ви — галушечники, картопельку, кулешик, чехоньку, та й то не щодня, а воно жирок і наростає...” Читати ці слова смішно ще й тому, що вони ніби написані про наші дні. Хоча у пораді Бонавентури і є сенс, та п’єса підтверджує, що для того, щоб досягти багатства у житті, потрібно мати спеціальну освіту, сучасним „бізнесменам” було б корисно прочитати цей твір.

Учитель. Як же сталося так, що такий працьовитий, „хазяйнуватий” господар Калитка втратив своє багатство ?

Учень. Заради грошей Калитка був ладен чортові душу запродати. Тому він і зважується на аферу — вигідно купити у Невідомого фальшивих сто тисяч. Калитка навіть спробував обдурити при цьому досвідченого шахрая: заплатив йому на дві тисячі менше, аніж домовлялися. Та замість фальшивих грошей Калитці підсунули мішок різаного паперу. Це доводить Калитку до відчаю, він кидається вішатись; „Пропала земля Смоквинова ! Нащо ви мене зняли з вірьовки ? Краще смерть, ніж така потеря ! „ Цікаво ще й те, що поки Калитка жив „чесно”, просто отруював життя собі й своїй родині, цього не сталося. А саме не легальний шлях призводить його до втрати грошей.