Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра української літератури

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор із науково-педагогічної роботи

______________________ проф. Б.В. Год

«_____»_______________20___ року

Робоча програма виробничої педагогічної практики

напрям підготовки_____________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність _7. 02030301 Українська мова і література

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація_______Редагування освітніх видань_____________________________

(назва спеціалізації)

факультет філології та журналістики

Полтава – 2012 рік

Робоча програма виробничої педагогічної практики для студентів

спеціальності 7. 02030301 Українська мова і література

спеціалізація: редагування освітніх видань

„___” ________, 20__ року- 16 с.

Розробники:

доцент кафедри української мови Л.О. Сологуб

старший викладач кафедри української літератури А.О. Виговська

старший викладач кафедри української літератури Г. М. Білик

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української літератури

Протокол від “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри _________________________ (__________________)

(підпис)

“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією ПНПУ імені В.Г. Короленка за напрямом підготовки

спеціальність 7. 02030301 Українська мова і література

спеціалізація: редагування освітніх видань

Протокол від “____”________________20___ року № ___

“____”____________20__ року Голова __________(___________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік

Мета й завдання практики

Виробничу педагогічну практику на V курсі студенти-випускники проходять у першому семестрі навчального року в 9-11 класах протягом 6 тижнів.

Мета педагогічної виробничої практики полягає в підготовці студентів-філологів до професійної діяльності вчителя-словесника у загальноосвітніх навчальних закладах і школах нового типу.

Основні завдання практики:

1. актуалізувати й привести в систему набуті у вузі знання з історії, теорії літератури та методики її викладання;

2. сформувати у п’ятикурсників уміння творчо реалізувати набуті під час навчання в університеті знання й уміння в процесі планування й проведення уроків та позакласних заходів з предмета;

3. домогтися того, щоб студенти-практиканти з’ясували й усвідомили особливості організації навчально-виховного процесу з учнями старших класів (особливості шкільних програм, підручників, підбору методів і прийомів роботи, оцінювання знань, умінь і навичок, перевірки творчих і контрольних робіт.)

4. стимулювати креативне ставлення практикантів до роботи в школі, усіляко заохочувати проведення цікавих і корисних нетрадиційних уроків і позакласних заходів з літератури;

5. організувати роботу студентів з виготовлення й використання на уроках і позакласних заходах з літератури навчальних дидактичних матеріалів та новітніх аудіо- та відеоматеріалів;

6. сформувати уміння максимально ефективно реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу для національного, морально-етичного виховання молодого покоління;

7. прилучити студентів-практикантів до передового педагогічного досвіду вчителів – майстрів своєї справи, навчити п’ятикурсників об’єктивно оцінювати результати своєї педагогічної діяльності і визначати перспективи роботи з самовдосконалення.

Студенти повинні знати:

• зміст шкільних програм, підручників, наукову й методичну літературу з курсів, які вони викладатимуть під час практики;

• норми оцінювання знань, умінь та навичок учнів з літератури;

• рекомендації Міністерства освіти й науки України з викладання літератури в певному навчальному році.

Студенти повинні вміти:

• планувати роботу вчителя-словесника (календарно-тематичні й поурочні плани-конспекти уроків);

• досконало володіти методикою проведення всіх типів уроків літератури відповідно до сучасних вимог;

• об’єктивно оцінювати результати навчальної діяльності старшокласників, керуючись чинними нормами;

• аналізувати тексти художніх творів у єдності форми й змісту;

• виховувати в учнів інтерес і любов до літератури, формувати естетичні вподобання кваліфікованих читачів на уроках і в позакласній роботі;

• для актуалізації навчально-виховного процесу майстерно використовувати різні види наочності й сучасні аудіо- та відео матеріали;

• здійснювати диференційований підхід до учнів, приділяючи особливу увагу роботі з творчо обдарованими дітьми;

• об’єктивно, кваліфіковано аналізувати результати своєї роботи в школі й діяльності своїх колег, досвідчених викладачів-словесників для підвищення своєї професійної майстерності;

• активно впроваджувати новітні педагогічні технології (особистісно-зорієнтоване навчання, блокова система, інтерактивні методи як засіб розвитку креативної особистості);

• методично грамотно організовувати роботу учнів на уроках і в позакласній діяльності з предмета, формуючи бажання й уміння поповнювати знання з літератури під час навчання в школі й у подальшому житті;

• засобами художнього слова виховувати національно свідомих, високоморальних громадян незалежної України;

• формувати в учнів уміння послідовно, грамотно, аргументовано висловлювати свою думку, обстоювати свою громадську позицію.

Виробнича практика має предметно-фахове спрямування, яке передбачає тісну співпрацю студентів-практикантів з досвідченими вчителями-словесниками і викладачами кафедри української літератури університету. Педагогічна практика включає спостереження за роботою вчителя-словесника у визначеному класі, самостійне поурочне планування, планування позакласних заходів з літератури, перевірку робочих зошитів і творчих робіт, виготовлення наочності й роздаткового матеріалу, експериментальну роботу з теми курсового дослідження.

Виробнича педагогічна практика забезпечує ґрунтовну фахову та методичну підготовку майбутніх спеціалістів, поглиблюючи та інтегруючи набуті знання з курсів історії, теорії літератури та методики її викладання.

Організація проведення практики

Педагогічна практика на V курсі проводиться в 9-11 класах протягом 6 тижнів.

Навчально-виробнича практика передбачає три обов’язкові організаційні моменти: настановчу конференцію, власне практику, захист результатів практики.

Настановча конференція організовується факультетським керівником практики, на неї запрошуються декан, заступник декана з педагогічної практики університету, студенти, працівники бібліотеки. На настановній конференції п’ятикурсники отримують інформацію про мету, завдання й специфіку проходження виробничої практики в старших класах середніх навчальних закладів різного типу, занотовують завдання й програмні нормативи практики, вимоги до звітної документації, переглядають виставку науково-методичної літератури на допомогу вчителеві-словеснику. Здійснюється розподіл студентів на практику, призначаються старости мікрогруп, наголошуються конкретні настанови щодо поведінки на робочому місці вчителя, з’ясовуються всі незрозумілі моменти щодо проходження виробничої практики й оцінювання її результатів.

Окрім проведення настановної конференції, підготовчий етап включає в себе також проведення колоквіуму на знання шкільної програми та підручників того класу, в якому буде проходити практику студент.

Основний етап роботи передбачає загальне ознайомлення студентів з організацією навчально-виховного процесу в школі, знайомство з адміністрацією школи, вчителями-словесниками, класними керівниками, матеріальною базою навчання літератури.

За час проходження практики студент-практикант відвідує й аналізує уроки досвідчених учителів-словесників та студентів-практикантів, знайомиться з календарно-тематичними планами з літератури, плануванням уроків різних типів (стандартних і нестандартних), планами роботи гуртків, факультативів, плануванням роботи класного керівника, складає розгорнуті плани-конспекти і реалізує їх на уроках, проводить виховну роботу як класний керівник, готує і проводить позакласний захід з літератури (літературний вечір), виготовляє і використовує на уроці різні види наочності, бере участь у роботі методичного об΄єднання учителів-словесників, перевіряє і оцінює домашні, контрольні, творчі роботи учнів з літератури, виконує індивідуальне завдання з методики літератури, проводить експеримент з теми курсової чи дипломної роботи.

На заключному етапі практики проводиться підсумкова конференція у школі, оформлення і захист звітної документації у вузі, на якому студенти доповідають про проходження практики, набуті знання та навички, обговорюють проблеми, недоліки, виголошують розмисли та побажання щодо організації роботи в школі, демонструють власні здобутки, представлені на виставці виготовлених ними наочних посібників.