6. Індексний метод розрахунку зниження собівартості продукції.

Індексний метод дає можливість врахувати вплив усіх факторів укрупненим способом.

1. Зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них.

ΔСМ = (1 – Ін × Іц) ×Пмз, %

І_н – індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;

І_ц – індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;

П_мз – питома вага матеріальних затрат в собівартості продукції, %

2. Зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці (Спп).

Δ Спп = , %

І_зп – індекс росту середньої зарплати;

І_пп – індекс росту продуктивності праці;

П_зп – питома вага зарплати у собівартості продукції %.

3. Зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовнопостійних витрат.

ΔСу.п = , %

I_y-n- індекс росту умовно-постійних витрат;

I_q – індекс росту обсягу виробництва продукції;

П_y-n – питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції, %

7. Складання кошторису витрат на виробництво і калькулювання собівартості одиниці продукції.

Мета складання кошторису витрат на виробництво – встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році.

Кошторис виробництва - узагальнюючі по елементні витрати підприємства, який показує їх ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, основні фонди). Це надзвичайно важливо для аналізу чинників формування і зниження собівартості продукції.

Кошторис витрат на виробництво відображає собівартість товарної, валової і реалізованої продукції підприємства.

Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції.

Методи калькулювання:

• Нормативний (витрати на одиницю продукції встановлюються за нормами);

• Параметричний (затрати на проектований виріб встановлюються, виходячі із залежності рівня цих витрат від зміни техніко-економічних параметрів виробу);

• Розрахунково-аналітичний (прямі витрати на виробництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а непрямі – пропорційно заробітній платі).

Номенклатура калькуляційних статей:

Стаття «Сировина і матеріали» включає витрати на сировину і матеріали, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, а також ТЗВ; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації.

«Паливо і енергія на технологічні цілі» за тарифними цінами.

«Заробітна плата виробничих робітників» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції (основна заробітна плата); витрати на оплату відпусток часу виконання державних обов’язків, доплати за виконання додаткових функцій (додаткова ЗП).

«Відрахування на соціальні заходи виробничих робітників» відрахування на обов’язкове соціальне страхування, пенсійне страхування; встановлюється у відсотках від основної і додаткової заробітної плати.

«Загальновиробничі витрати» містять виробничі накладні витрати на організацію виробництва й управління цехами та ін. структурними підрозділами; витрати на утримання нового і допоміжного виробництва, а також витрати на експлуатацію машин і устаткування.

«Адміністративні витрати» відображає загальгосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства (витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів; оплата охорони, юридичних, аудиторських, транспортних послуг, поштово-телеграфні, канцелярські витрати).

«Підготовка та освоєння виробництва» містить витрати на освоєння нових підприємств, цехів; підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості; списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування.

«Інші виробничі витрати» включає сплату % за короткострокові позики банків, оплату робіт із сертифікації та інші витрати, які включаються у собівартість продукції, але не віднесені до перелічених раніше статей.

«Витрати на збут» містить витрати на пакувальні матеріали, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, що використовуються для забезпечення збуту продукції.

Сума перших п’яти статей становить цехову собівартість продукції; восьми – виробничу, дев’яти статей – повну собівартість продукції.