2.3.Метод макетування та макетоскопія.

Цей засіб дослідження активніше всього використовується при необхідності вибору найкращого об’ємно-просторового композиційного варіанта.

У процесі проектування потрібно і малювати, і ліпити, тому що і те й інше однаково необхідно. Малюючи, можна дуже швидко перепробувати різні варіанти, малюнок випливає за думкою. Але малюнок лише умовно зображує тривимірну форму. Щоб повніше відчути тривимірну форму кожного з варіантів, ліплять макети і порівнюють їх.

Макет – пластичне, об’ємне зображення. На макеті можна визначити об’ємно-просторову структуру об’єкта, масштабність і домірність основних його частин. Просліджують: як сполучується внутрішній простір із зовнішнім, і навпаки; як зовнішній і внутрішній вид знов створюваного об’єкту погоджується із сформованою зовнішньою і внутрішньою структурою існуючого архітектурного середовища. На макеті перевіряється зручність функціональних зв’язків, раціональність яких-небудь технологічних процесів. Тому, логічно, якщо на ескізній стадії ескізний проект, виконаний графічно, доповнюється ескізним макетом.

1.Роблять макети на ескізній стадії проекту звичайно з пластиліну, що легко піддається зусиллям руки й той же самий час дешевого, доступного матеріалу. Для ескізування також користуються папером, картоном і пінопластом. Окремі частини макету спочатку вирізають, а потім скріплюють між собою за допомогою шпильок, чи клеячи.

В ескізі знаходять лише приблизне рішення, яке ще потрібно уточнити. У ньому визначається об’ємно-просторова структура архітектурного середовища, основи масштабності і домірності основних частин. Позначений в ескізі узагальнений обсяг може бути трактований по-різному.

2.Для продовження роботи, насамперед, збільшують у порівнянні з ескізним макет. У наслідку, виявляється, як багато ще не визначилось – і що має бути відкоригувати. Наприклад, уточнити пропорції, знайти властивому середовищу масштабний лад, визначити характер деталей, виявити матеріал. На цій стадії робиться ясним пластичний вигляд деталей, що формують архітектурне середовища. Стає так само зрозуміліше «пристрій» і призначення об’єктів: разом з появою деталей те, що було у «розумі», робиться зримим і відчутним. (Щоб була можливість судити про художньо-конструкторське речення не як про задум, а як про модель предмета пред’являються вже трохи інші вимоги, ніж на ескізній стадії).

3.На завершальній стадії проектування архітектор-дизайнер повинен простежити за тим, щоб його задум не був перекручений і відповідав сучасним вимогам. Роботу над макетом зв’язують із кресленням. Зміни в кресленні переносяться на макет і, навпаки, з макета на креслення.

При дизайн-розробці самі відповідальні деталі виконуються в макеті в натуральну величину по плазовим кресленням (креслення в натуральну величину). По закінченим плазовим кресленням роблять вже робочі креслення для виготовлення форм і штампів.

4.Трохи інша технологія макетування в проектуванні зовнішнього середовища. Основою макета служить міцний фанерний підрамник, на який кріпляться деталі. Сама поверхня планшета повинна умовно передавати відчуття рельєфу, поверхні землі, ділянки. При цьому користуються самими різними матеріалами: підфарбованими обпилюваннями, наждакового папера; шматочками губки; кольоровим папером і т.п. Будівлі клеяться з паперу, картону, а іноді більш дорогого матеріалу – оргстекла. (Можливе використання й інших матеріалів).

Макети з листових матеріалів – картону, паперу, полістиролу і т.п. – роблять на великому столі. На ньому розмічають, ріжуть, а потім склеюють шматки. Устаткування й інструменти – пилки, ножі, ножиці – спеціально пристосовані для цієї роботи. При роботі з пінопластом користуються спеціальним пристосуванням. Через натягнуту нікелінову струну пропускають електричний струм, і вона легко розрізає пінопласт, залишаючи гладкі оплавлені краї.

Найбільш ефектні «виставочні» макети виготовляються у спеціалізованій макетній майстерні професійними макетниками. Виготовляють «виставкові» макети з листових полімерів, їхня поверхня бездоганно рівна, вона добре полірується і фарбується. Такі макети можна експонувати на виставці, демонструвати комісії чи художній раді (для підведення остаточних підсумків), чи на суд глядачів. Такі макети практично «вічні». Після ствердження проекту виконуються робочі креслення.

Додатковим засобом дослідження об’ємно-просторового рішення архітектурного середовища є макетоскопія.

Об’ємний макет планувального рішення ретельно «обшукується» через об’єктив рухливого перископа, а якщо до його окуляра приєднати кіноапарат, тоді нескладно одержати докладну кінозйомку сприйняття району з рівня пішохода. Але виготовлення макету трудомістка процедура, і якщо варто зіставити варіанти, то для кожного треба перебудовувати і макет.