2.Способи натурного дослідження.
2.1.ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТУ СПОСОБОМ ФОТОФІКСАЦІЇ І ФОТОГРАММЕТРІЇ.
Фотографії дозволяють одержати документальне зображення будинку в найкоротший термін з великою точністю і повнотою. Об’єкт знімається на фотоплівку без різких ракурсів, що спотворюють пропорції. Деталі, фрагменти і бажано фасади краще знімати «близькими» до ортогональних зображень. У кадрі бажано поміщати рейку з дециметровими і сантиметровими розподілами, при цьому фотографія буде мати масштаб, що особливо важливо при недоступних дталях.
Для архітектурних фотозйомок найкраще мати штативну камеру. Крім звичайного об’єктиву, мати короткофокусний ширококутний об’єктив для зйомки в стиснутих умовах чи зйомки панорами будинку з оточенням. Довгофокусний телеоб’єктив потрібн для зйомок деталей і фасадів з великої відстані. Фотографування необхідно вести при дифузному висвітленні, уникаючи дощової та похмурої погоди, у різний час доби – ранком, вдень і ввечері. До речі, при зйомці опівдні по довжині тіні можна судити про глибину деталей і висоті окремих елементів і недоступних частин будинку (шпилів, хрестів і т.п.).
Найкраще, зафіксувати об’єкт на фотографії в тому ракурсі, з тієї крапки, з якої розраховане його природне сприйняття. Наприклад, якщо зодчий крапку сприйняття архітектурного об’єкта глядачем розраховував вище лінії обрію, або нижче (хмарочос), то цей задуманий ракурс художнього, образного сприйняття архітектурного середовища необхідно зафіксувати.
Фотографування застосовується для обмірювання фасадів, як метод фотограмметричної зйомки. Переваги цього методу, що знаходить усе більше застосування в обмірній дослідницькій практиці, - скорочення термінів провадження робіт, особливо при аварійному стані об’єкта. Для цього необхідний спеціальний фототеодоліт. Архітектурна фотограмметрія є основним засобом визначення форми, розмірів, просторового положення і вивчення якісних характеристик різних архітектурних і містобудівних об’єктів за допомогою безконтактного визначення координат крапок об’єкта і на основі відтворення моделі об’єкту по стереопарі, тобто по двох знімках об’єкту, одержаним з різних крапок простору. Важливою якістю фотограмметричних матеріалів є можливість ефективно обробляти їх за використанням ПК і інших електронних засобів.
Основними задачами фотограмметрії є:
- обмірювання й обстеження архітектурних споруджень;-
- фіксація пам’ятнників архітектури і містобудування;-
- спостереження за зсувом споруджень;
- складання на основі матеріалів аерофотознімання і наземної фототеодолітної зйомки фотодокументів, використовуваних як підоснови для містобудівного проектування і формування архітектурного середовища.
В даний час на перший план у фотограмметрії виступають методи цифрового моделювання місцевості (ЦММ), що є новою інформаційною основою проектування.
Одним з наочних прикладів прикладного використання фотограмметрії в архітектурному проектуванні є проектно – експериментальні роботи з аналізу сполучення проектованих будинків з історично сформованою міською забудовою. Це дає можливість уже на стадії проектування окремих об’єктів архітектурного середовища досить наочно представити, як буде виглядати міський ландшафт і його силует і панорама після здійснення проекту в натурі (рис.2.1 (а, б)).
Рис. 2.1 (а). Приклад послідовності аналізу.
Рис. 2.1.(б). Приклад послідовності аналізу сполучення знов проектованих будинків з історично сформованим міським середовищем.
У той же час бажано з’ясувати, як об’єкти будуть виглядати з всіх інших можливих крапок сприйняття забудови. Існує необхідність на всіх стадіях проектування вести за допомогою методів фотограмметрії науково обґрунтовані пошуки варіантів просторової організації міста. Необхідно починати з загальної просторової композиції з наступною деталізацією основної концепції в масштабі комплексу аж до одиничного будинку.
Іншими словами, у складі проекту варто зробити схему загальної просторової композиції, у якій будуть намічені місця і припустима висота акцентних елементів композиції, також розміщення вузлів композиції і їхня висота. Така схема є основа для подальших дій на різних стадіях проектування.
2.2.ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА ДОПОМОГОЮ ВІДЕОЗЙОМКИ.
Відеозйомка архітектурного середовища – засіб дослідження сприйняття глядачем архітектурного простору у часі.
Зображення в трьох проекціях, із проекціями розрізів об’єкта, також зображення перспективи чи аксонометрії завжди фрагментарні, тому що в кожнім випадку ховають яку-небудь частину об’єкту. Ніяка перспектива, фотографія, не кажучі вже про креслення, не в змозі передати повне уявлення про архітектурне спорудження, оскільки фіксують лише одну з можливих позицій його сприйняття. Тим часом людина сприймає архітектурне середовище у русі, у безупинній зміні ракурсів і позицій.
Час, що визначає зміну «кадрів» при сприйнятті архітектури, складає, як вважає відомий теоретик і критик архітектури Бруно Дзеві, четвертий вимір тривимірного архітектурного простору. Так за допомогою відео- зйомки можна фіксувати зміни архітектурного простору у часі.