
- •1.2. Соціальні дослідження……………………………………………...16
- •1.3. Мистецтвознавчі дослідження……………………………………..19
- •1.4. Технологічні дослідження………………………………………….20
- •1.Види натурного дослідження
- •1.1.Архітектурні дослідження.
- •1.2.Соціальні дослідження.
- •1.3.Мистецтвознавчі дослідження.
- •1.4.Технологічні дослідження.
- •2.Способи натурного дослідження.
- •2.3.Метод макетування та макетоскопія.
- •2.4.Моделювання.
- •2.5.Спосіб опису.
ЗМІСТ
Загальні положення…………………………………………………………….4
Методичні рекомендації……………………………………………………….5
1.Види натурного дослідження:
1.1. Архітектурні дослідження…………………………………………...9
1.2. Соціальні дослідження……………………………………………...16
1.3. Мистецтвознавчі дослідження……………………………………..19
1.4. Технологічні дослідження………………………………………….20
2.Способи натурного дослідження
2.1. Дослідження об’єкта способом фото фіксації
та фотограмметрії…………………………………………………….……….20
2.2. Дослідження архітектурного середовища за допомогою
відео зйомки…………………………………………………………………...23
2.3. Метод макетування та макетоскопія………………………………24
2.4. Моделювання………………………………………………………..25
2.5. Спосіб опису………………………………………………….……..27
Загальні вказівки……………………………………………………………...29
Список рекомендованої літератури………………………………….………29
Додаток А……………………………………………………………………...30
Додаток Б………………………………………………………………….…...35
Додаток В……………………………………………………………………...39
Додаток Г……………………………………………………………………....41
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
Суть методики перед проектного аналізу у середовому дизайні полягає в розчленуванні процесу дослідження пропонованою дизайнерові ситуації на ряд етапів, самостійних по цілях і результатах роботи.
Перший етап - обстеження, знайомство з ситуацією, контекстом розміщення майбутнього об'єкту, переліком властивостей, які він повинен мати. Техніка цього етапу : вивчення аналогів, огляд літературних даних і реальних прототипів, з'ясування їх позитивних і негативних якостей, формулювання прямих завдань подальшої роботи. На другому етапі проектувальник ставить собі завдання ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЇ.
Її сенс - сприйняття завдання як проблеми, тобто, зіткнення протиріч між обставинами майбутнього життя об'єкту і експлуатаційними характеристиками його структур.
Діалектика вирішення цих протиріч служить змістом наступного етапу – ТЕМАТИЗАЦІЇ (вибору "тем") арсеналу можливих рішень проблемної ситуації.
Завершує перед проектний аналіз порівняння "тем", тобто пропозицій, що розплутують окремі вузли проблеми, зведення їх в різні варіанти погодженого загального рішення, і вибір серед цих варіантів найбільш ефективного. Це ще не проект, а - дизайн-концепція, принципова дизайнерська ідея майбутнього проекту, але яка вже містить його реально уявні форми: інженерно-технічні, просторові та й інші.
Процес опанування методики і способів натурного дослідження
полягає у роботі на основі натурних даних. Об’єкт дослідження вибирається відповідно дипломній роботі.
Цілі та задачі курсової роботи.
Ціль занять – навчитися на основі натурних даних аналізувати архітектурне оточення, даючи влучні оцінки по наступних критеріях:
- естетичні характеристики;
- функціональні;
- конструктивні;
- економічні.
Уміти, досліджуючи архітектурне середовище, дати аналітичні виводи її художньої цінності, зрозуміти об'ємно-планувальну структуру архітектурного простору. Уміти обгрунтувати трактування фрагментів і деталей історично сформованого архітектурного середовища, відчувши творчий задум, вловивши творчий почерк того чи іншого майстра архітектури. Усвідомлення особливостей внутрішньої структури архітектурного середовища, як композиції, ансамблю. Визначення конструктивної і художньої ролі кожного елементу.
Матеріали дослідницької роботи.
1.фотографії 2.топографічна/градостроїтельна з’йомка М1:500. 3.обмірні креслення (генплан, фасади, плани, деталі та ін.). 4.замальовки, етюди. 5.історична довідка. 6.макет 7. записка про актуальність теми дипломної роботи. 8.концепція майбутнього архітектурного об'єкту.
Усі матеріали дослідження оформляються в альбом. На титульному аркуші вказати рік, тему дипломного проекту і об'єкт дослідження, номер групи, прізвище.
Матеріали дослідницької роботи використовуються у науково-дослідній роботі, для переддипломного аналізу архітектурного середовища і обгрунтування свого творчого вирішення дипломного проекту. Так саме можливо використовувати для наукової конференції, виставок і тому подібне.
Обсяг і календарний план розподілу часу на виконання роботи – 90 годин.
Терміни і етапи виконання роботи:
1.Ввідна лекція – 6 годин. 2.Визначення дослідницьких задач і етапів їх виконання (індивідуально) – 2 години. 3. Кількість аудиторних практичних занять – 24 години. 4. Самостійне виконання роботи та її оформлення – 58 годин (збір і обробка даних по необхідних видах досліджень).
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ.
Задачі натурного дослідження зв’язані в основному зі спеціальною обробкою різних початкових і особливо різних дослідницьких даних. Основною метою вирішення таких задач найчастіше є: визначення різних статичних показників, складання кореляційного аналізу з метою встановлення зв'язку і взаємовпливу між різними показниками.
Ціль натурного дослідження, з точки зору формоутворення, виявлення композиційного, формотворного «елементу» на основі статичних показників (який в певних умовах може стати об'єктом типізації або стандартизації). Предмет особливої уваги – елемент. Як елемент виступає органічна єдність визначених (характерних) ознак і зв'язків. Перш, ніж говорити про вміст архітектурної форми, необхідно прояснити: які елементи її формують. У різних ситуаціях можливий різний вибір елементу, аби він дозволив повніше розкрити структуру вмісту явища. У елементі, як в краплі води відбивається навколишній світ. Архітектуру можна «звинуватити» у двозначності: функціональна і техніко-економічна доцільність, синтезована з духовністю мистецтва. Тому формування та визначення елементу відбувається багатоступінчасто, підкоряючись ієрархії системи.
Багатоступінчастість допускає різні рівні елементів однієї системи:
- функціональний елемент;
- композиційний;
- просторово-метричний;
- конструктивний;
та й подібні інші. Елементи (як цегла), взаємодіючи між собою, створюють структуру вищого порядку. Отримати гармонійне вирішення об'єкту архітектури неможливо, якщо не встановити значимий, визначаючий, формальний елемент. Інакше виникне нескінченна безліч комбінацій, тобто невизначеність.
У сьогодення формується нова професійна позиція, яка трактує творчу роль архітектора, дизайнера, як діяльність по формуванню місця існування, середовища життедіяльності людини. Найбільш комплексне впровадження матеріального і духовного життя суспільства засобами архітектури – архітектурне середовище. Мета архітекторів і дизайнерів – створення повноцінного житлового середовища, відповідного людині, раціонально організованого і художньо виразного.
Для досягнення цілі необхідне використання методів натурного дослідження (М.Н.Д.). М.Н.Д. – це комплекс прийомів для здобуття повного об'єму характеристик властивостей існуючого простору (ландшафтного, міського і ін.). Простір не порожнє місце, а насичене: ландшафт, клімат, архітектура, флора, грунт багато іншого. Конкретність архітектурного рішення залежить від конкретності виявлених ознак простору, як першоджерела. Кожна особливість місця, кожна відмінна риса впливають на характер і майбутній образ архітектурного об'єкту.
Аналіз місцевих умов за допомогою М.Н.Д. лягає в основу архітектурно-дизайнерського рішення. М.Н.Д. включають види натурного дослідження такі як:
- архітектурні;
- соціологічні;
- інженерні;
- історіко-містецтвознавчі;
- технологічні.
В процесі дослідження використовують такі способи як: фотофіксація, фотограмметрія, відеоз’йомка, обмірювання, макетування, макетоскопія, моделювання, опис (способи підбираються індивідуально). Кожен вид дослідження виявляє властивий йому формотворний елемент.
Архітектура людей прагне стати продовженням архітектури Землі, тобто живій природі бути частиною архітектурного середовища, а архітектурі стати частиною природи. Людина завжди відчувала потребу що-небудь змінити, внести нове в рух людської історії. Створюючи середовище життєдіяльності, людина освоює природні ресурси території, в зростаючій мірі порушуючи природні процеси відновлення. Так у сфері стосунків людина–природа виникла проблема збереження біологічної рівноваги, як основи розвитку. Ця проблема безпосередньо пов'язана з новим змістом певних завдань (градоутворювальних і архітектурних) середовища життєдіяльності людини.
«Сонце, простір, зелень» - так визначив провідний екологічний принцип в 20-і роки Ле Корбюзье. (рис.1,2)
Рис.2. Величини модулора і людської фігури.
У зв'язку з цим, поряд із завданнями планування архітектурного простору, як середовища життєдіяльності людини, включаються задачі охорони і відтворення природного оточення. Досвід покоління переконав, що до того як прийняти принципове рішення, необхідно ретельно обдумати всі його наслідки. Стосовно проектування архітектурного середовища це означає: побудова і ретельний аналіз всіх мислимих вариантів розвитку.
При виборі дослідницького методу важливо врахувати, що людина і будь-яке спорудження – його обитель, розглядається як єдина система, в якій взаємодіють всі (живі і неживі) елементи, об'єднані загальною цільовою функцією.
Висновок: будуючи варіантні програми розвитку,
архітекторові, а так само дизайнерові поважно шукати опору в областях знання екологічного, соціально-культурного профілю. Проектне рішення визначає рівень якості архітектурного середовища. На стадії проектування закладаються технічний і економічний рівень майбутніх об'єктів, світу індустріалізації будівництва, його термін служби і ефективність капітальних вкладень.
Рівень якості об'єкту задається наступними характеристиками проекту:
- функціональна характеристика (ступінь задоволення умовам технології будівництва й експлуатації об'єкту за призначенням; прогресивність об'ємно-планувальних рішень; забезпечення охорони довкілля);
- конструктивна характеристика (визначається тривалостійкістними властивостями; надійністю, прогресивністю конструктивних рішень, ефективністю устаткування і ін.);
- естетичні вимоги (пов'язані з архітектурними рішеннями, композицією, розробкою ансамблю, рівнем обробки і ін.);
- економічні характеристики (визначаються рівнем витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, масою будівлі, терміном окупності).
Вирішення всіх функціональних і просторово-планувальних завдань ведеться із врахуванням усіх вищезгаданих вимог, що і в проектуванні, і в реальному житті, нерідка вступають в протиріччя між собою. Так, доводиться створювати необхідні та дуже детальні карти:
- Карти несучої здатності грунтів, карту підземних вод (де слід узяти до уваги не лише постійні плини, але і повільні просочування, вплив яких дає про себе знати через роки).
- Неможливо обійтися без карти розподілу транспортних потоків, що постійно оновлюється; при тому, окремо створюється карта руху людей, окремо – вантажів, для того, щоб потім скоординувати їх у просторі і в часі.
- Гостро необхідний історіко-опорний план і додаткові відомості, що фіксують різні історичні періоди розвитку середовища життєдіяльності людей. На нього наноситься минула історія архітектурного середовища в співвідношенні з її нинішньою вуличною сіткою.
- Необхідна карта розподілу густини, щільність робочих місць на території – для створення корегувальних програм (кореляційних).
- Життєво важливе створення і періодичне оновлення особливих карт «шкідливості», відносної чистоти повітря, води і грунту досліджуваної території. Так само карта типових повітряних потоків.
Підсумки натурного дослідження (як аналіз ефективності проектних пропозицій, що приймаються) лягають в основу обгрунтування прийнятих архітектурно-планувальних, конструктивних, і інженерних рішень, а так само основних техніко-економічних показників, які характеризують раціональність проекту.
Методи наукового характеру, наукова аргументація широко використовується в практиці розробки і обгрунтування архітектурних проектів.Самі проекти стають під впливом цього більш послідовними, внутрішньо завершеними, концептуальними, тобто схильними до певної системи архітектурних ідей.