Тема 2. Макроекономічна модель кругообігу ресурсів

Закінчення табл. 2.4

Основні поняття

Відкрита економіка. Вилучення. Державний сектор. За­крита економіка з участю держави. Закрита приватна еконо­міка без участі держави. Ін’єкції. Круговий потік. Модель кругообігу (кругового потоку) ресурсів, продуктів і доходів. Підприємницький сектор. Потік. Сектор домогосподарств. Сектор “закордон”. Суб’єкти макроекономіки.

41

Тема З МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

Теоретичні основи

Потоки — показники, що дають кількісну характеристи­ку виробництва, закупівель, виплат тощо.

Запаси — показники, що характеризують наявність ре­сурсів на ту чи іншу дату, наприклад, наявність основного капіталу на кінець року.

Взаємозв’язок між цими поняттями визначається так:

Кінцева продукція — продукція, призначена для кінцево­го споживання, інвестицій або експорту.

42

Тема 3. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Проміжна продукція — продукція, яка використовується з метою виробничого споживання.

Поточні доходи — отримання заробітної плати, прибут­ку, трансфертів (пенсії, стипендії, допомоги тощо).

Поточні витрати — витрати на купівлю споживчих товарів, перерозподільні поточні платежі (сплата податків, внесків тощо).

Капітальні доходи — трансферти одноразового характе­ру, які фінансують витрати на придбання основного й оборот­ного капіталу, і заощадження.

Капітальні витрати — витрати, пов’язані з придбанням основного капіталу та приростом запасів.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) визначається в ці­нах кінцевого покупця.

Валовий випуск обчислюється в цінах виробника або в ос­новних цінах.

Ціни виробника менші за ціни кінцевого покупця на ве­личину торговельно-транспортних націнок і ПДВ:

ЦВ = ЦКП-(ТТН + ПДВ), (3.2)

де ЦВ — ціни виробника;

ЦКП — ціни кінцевого покупця;

ТТН — торговельно-транспортні націнки;

ПДВ — податок на додану вартість.

Основні ціни менші за ціни виробника на величину ПДВ, але містять субсидії на продукти, тобто

ОЦ = ЦВ-ПДВ + СП, (2.3)

де ОЦ — основні ціни; СП — субсидії на продукти.

Потокові показники відображають передавання ціннос­тей від одних суб’єктів економічної діяльності іншим; вони вимірюються за певний проміжок часу (між двома часовими точками).

Показники запасів — це економічні змінні, що відобра­жають, як економічні суб’єкти нагромаджують і використо­вують цінності. їх визначають на певну дату.

Причини змін обсягу запасів матеріальних оборотних коштів теж можуть бути різні: технологічні, сезонні, зумов­

43

лені забезпеченням безперервності виробничого процесу тощо.

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів визна­чається як різниця між надходженнями продукції в запаси та її вибуттям за галузями економіки.

Грошове оцінювання запасів здійснюється в ринкових цінах на момент надходження та вибуття.

Показники економічної кон’юнктури — це змінні, пов’я­зані з коливанням ділової активності.

Валовий випуск — сумарна вартість усіх економічних благ, вироблених економікою за певний проміжок часу. Він містить усі товари та послуги, у тому числі й ті, що викорис­товуються з метою виробництва інших товарів і послуг, тобто проміжне споживання.

ВВП, або валовий внутрішній продукт, — вартість кін­цевих товарів і послуг, створених у межах національної тери­торії певної країни в певний період як національними, так і іноземними ресурсами (резидентами та нерезидентами).

Якщо до ВВП (англ. GDP — gross domestic product) додати чисті факторні первинні доходи (тобто різницю між первин­ними доходами, які отримали національні власники ресурсів з-за кордону, і первинними доходами, котрі одержали іно­земці в межах національної економіки), то матимемо вало­вий національний дохід (ВНД, або англ. GNI — gross national іпсот):

ВНД = ВВП + ЧФД, (3.4)

де ЧФД (NFI) — чисті факторні (первинні) доходи, які мо­жуть бути як додатними, так і від’ємними.

Валовий національний дохід у розпорядженні (або наяв­ний валовий національний дохід) ВНДР визначається за формулою

ВНДР = ВВП + ЧФД + Т_ч + Тг_ч, (3.5)

де Т_ч — чисті податки;

Тг_ч — чисті трансферти.

44

Тг_ч = Тг_г-Тг_Е, де Тг₂ — отримані від інших країн трансферти;

Тг_Е — передані іншим країнам трансферти.

т =Т -С,, (3.6)

нч н б’ ⁴⁷

де Т_нч — чисті непрямі податки;

Т_н — непрямі податки на бізнес;

С_б — субсидії бізнесові.

Трансферти (Тг) — це економічні операції, за допомогою яких одні інституційні одиниці безоплатно та безповоротно передають іншим товари, послуги, активи чи права влас­ності.

Трансферти поділяються на поточні та капітальні.

До поточних належать:

• поточні податки на доходи та власність;

• відрахування на соціальне страхування;

• соціальні виплати;

• страхове відшкодування;

• інші платежі (штрафи, пені тощо).

Капітальні трансферти — це витрати на безоплатній і безповоротній основі на:

• капітальні вкладення та капітальний ремонт;

• ліквідацію надзвичайних ситуацій і запобігання їм;

• геологорозвідувальні роботи;

• інші одноразові витрати.

Використовують три методи визначення величини ВВП:

1. виробничий метод, за яким ВВП визначають як суму доданих вартостей. Оскільки участь у створенні ВВП бере сектор державного управління, то ВВП дорівнює сумі вало­вих доданих вартостей (ВДВ) і чистих податків (Т_ч).

Чисті податки (Т_ч) визначають як різницю між податка­ми та субсидіями на продукти й імпорт;

2. розподільний метод випливає з того, що величина ВВП обчислюється як сума первинних доходів макроекономічних суб’єктів.

Первинні доходи секторів фінансових і нефінансових кор­порацій складаються з прибутку та прирівняних до нього доходів.

45

Первинні доходи сектору домогосподарських суб’єктів мають вигляд заробітної плати та прибутку, а також прирів­няних до нього доходів від підсобного особистого господарс­тва.

Первинні доходи сектору загальнодержавного управлін­ня можуть бути у вигляді чистого податку на виробництво та імпорт, прибутку і прирівняних до нього доходів від суто державних підприємств, а також від корпоративних підпри­ємств з участю держави.

Первинний дохід некомерційних організацій, що обслуго­вують сектор домогосподарських суб’єктів, виражається у формі валового прибутку.

У спрощеному вигляді за розподільним методом формула, за допомогою якої обчислюють ВВП, має такий вигляд:

ВВП = УУ + р + і_ч + ІІ+ Т_нч+А, (3.7)

де IV — заробітна плата;

р — прибуток підприємств і корпорацій;

і — чистий відсоток;

Я — рента;

Т_т — непрямий чистий податок на бізнес;

А — амортизація основного капіталу;

3. метод визначення ВВП за потоком витрат (метод кінцевого використання). Він ґрунтується на передумові, що вартість виробленого суспільного продукту дорівнює вартості реалізованого продукту. І те, що для одних економічних суб’єктів є витратою, для інших є доходом:

ВВП = С + І_в + <3 + ЛГ£, (3.8)

де С — споживчі витрати домогосподарств;

І — валові приватні інвестиційні витрати;

— витрати держави у вигляді закупівель продуктів і послуг;

ЛГЕ — чисті витрати закордону (чистий експорт).

Похідними від ВВП є такі важливі показники, як ЧВД (чистий внутрішній дохід), ЧНД (чистий національний до­хід), що визначаються за формулами:

46