Тема 11. Макроекономічна нестабільність: інфляція та безробіття

Контрольні запитання

1. Поясніть сутність інфляції і назвіть її основні типи.

2. Проаналізуйте основні причини виникнення інфляції.

3. Які типи інфляції притаманні економіці України? Охарактеризуйте інфляційні процеси у 1990—2009 рр.

4. Які ви знаєте альтернативні джерела інфляції?

5. Назвіть ознаки подавленої інфляції.

6. Поясніть, яка різниця між інфляційним податком та сеньйоражем?

7. Проаналізуйте основні заходи активної антиінфля- ційної політики.

8. Дослідіть структуру працездатного населення.

9. Дайте визначення повної зайнятості та норми при­родного безробіття.

10. Дослідіть основні фактори, як впливають на норму природного безробіття.

'11. Які види безробіття ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

12. Опишіть класичний та кейнсіанський підходи до проб­леми безробіття.

'13. Які соціально-економічні наслідки безробіття?

Л4. Які взаємозв’язки визначає закон Оукена?

1. Інфляція попиту виникає в умовах:

1. неповної зайнятості;

2. наближених до повної зайнятості;

3. повної зайнятості;

4. зростання граничної схильності до споживання.

2. Інфляція витрат зумовлена зростанням:

1. споживчих витрат;

2. інвестиційних витрат;

3. собівартості продукції;

4. сукупних витрат.

Тести

239

3. Інфляційний розрив виникає в результаті зростання сукупного попиту в умовах:

1. неповної зайнятості;

2. наближених до повної зайнятості;

3. повної зайнятості;

4. депресії.

4. Інфляційний податок — це:

1. втрата капіталу власників грошових коштів унаслідок інфляції;

2. різниця між дефлятором та індексом цін;

3. різниця між номінальним і реальним доходами;

4. різниця між номінальною та реальною заробітною пла­тою.

5. Подавлена інфляція характеризується:

1. підвищенням рівня цін на окремі товари;

2. зростанням бюджетного дефіциту;

3. запровадженням граничних цін на продукцію;

4. дефіцитом товарів і послуг.

6. Інфляцію витрат (пропозиції) можна проілюструва­ти зрушенням кривої сукупної (ого):

1. пропозиції ліворуч;

2. пропозиції праворуч;

3. попиту ліворуч;

4. попиту праворуч.

7. Антиінфляційні заходи можна застосовувати до:

1. відкритої інфляції;

2. прихованої інфляції;

3. відкритої та прихованої інфляції;

4. прихованої інфляції попиту.

8. Інфляцію, спричинену надлишковим попитом, можна проілюструвати зрушенням кривої сукупної (-ого):

1. пропозиції ліворуч;

2. попиту ліворуч;

240

3. попиту праворуч;

4. пропозиції праворуч.

9. Інфляційна спіраль “зарплата — ціни” виникає, коли зростає:

1. заробітна плата;

2. ціни;

3. темп інфляції;

4. заробітна плата, утворюючи підвищення цін.

10. Інфляції попиту найбільше сприяє збільшення:

1. індивідуальних податків;

2. граничної схильності до заощаджень;

3. доходу кінцевого використання;

4. ставки відсотка.

11. Зростання сукупних витрат призводить до інфля­ції, якщо:

1. економіка розвивається у стані повної зайнятості;

2. чисельність робочої сили не збільшується;

3. економіка розвивається у стані неповної зайнятості;

4. фактичний обсяг ВНП менший, ніж потенціальний.

12. Немонетарними причинами інфляції попиту є:

1. збільшення номінальних касових залишків;

2. підвищення собівартості продукції;

3. зростання доходів населення в результаті узгоджених дій профспілок;

4. використання боргових зобов’язань як платіжних за­собів.

13. Інфляції пропозиції найбільше сприяють:

1. споживання;

2. інвестиції;

3. податки;

4. державні витрати.

14. Що відбувається з номінальною відсотковою став­кою в період прискореної інфляції:

1. зростає, оскільки ціна грошей знижується;

2. зменшується, адже знижується ціна грошей;

3. не змінюється;

4. збільшується, адже знижується рівень зайнятості?

15. Реакцією на зростання ризику гіперінфляції будуть:

1. намагання банків продавати нерухомість, заставлену зі змінною ставкою;

2. спроби уряду індексувати трансфертні платежі особам із фіксованим доходом;

3. намагання людей вкладати гроші в активи, які не знецінюються в період інфляції;

4. намагання уряду збільшити державні витрати.

16. Якщо обсяг сукупного попиту перевищує рівень ВВП в умовах повної зайнятості, то це означає, що в економіці спостерігається:

1. дефляційний розрив;

2. інфляційний розрив;

3. фінансові обмеження;

4. бюджетний дефіцит.

17. Якщо обсяг рівноважного ВВП виявився більшим, ніж його потенційний рівень, то:

1. рівень цін підвищується;

2. настає інфляційний розрив;

3. рівень безробіття зростає;

4. автоматично збільшується сукупний попит.

18. Якщо стан економіки відповідає класичному відрізку кривоїАБ, то зростання сукупного попиту зумовлює:

1. зростання реального ВВП;

2. інфляційне підвищення цін за незмінного реального ВВП;

3. збільшення зайнятості;

4. зростання номінального ВВП.

242