Тема 10. Макроекономічна нестабільність: циклічність розвитку

Основні поняття

Альтернативні теорії циклів О. Бланхарда і С. Фішера. Антиінфляційна політика. Антициклічні змінні. Ациклічні змінні. Депресія. Довгостроковий тренд. Економічний (діло­вий) цикл. Екстернальні теорії циклів. Інтернальні теорії циклів. Класичний діловий цикл. Криза. Моделі циклічних коливань: мультиплікатора-акселератора (Самуельсона — Хікса); Н. Калдора; реального економічного циклу (РЕЦ); стохастичні. Нециклічні коливання економіки. Нижня точ­ка (дно), піднесення, пікова точка (верхня точка, бум). По­жвавлення. Проциклічні змінні. Рецесія (спад). Сектори еко­номіки: первинний, вторинний, третинний, четвертинний. Системна криза. Стагнація. Структурні кризи: енергетична, сировинна, фінансова, екологічна, продовольча. Сучасний діловий цикл. Теорії циклів за класифікацією М.І. Тугана- Барановського. Цикл Дж. Кітчина. Цикл К. Жугляра. Цикл М. Кондратьєва. Шоки попиту і пропозиції; тимчасові й по­стійні.

II 10-155

225

Теоретичні основи

Інфляція — це стійке й відчутне підвищення цін, яке ви­никло внаслідок незабезпечення економічними благами значної частини грошової маси:

Р=^Р*~^Р£± 100%, (11.1)

°*-і

де Р — темп приросту (рівень) інфляції;

Р_{ — індекс цін у і-му році;

Р _г — індекс цін у році, що передує року £.

Прихильники монетарної теорії аналізували інфляцію, використовуючи рівняння обміну

МУ = РУ. (11.2)

Якщо рівняння (11.2) записати в темпах приросту, то воно матиме такий вигляд:

м+9 = р+у, (іі.з)

де М — темп приросту номінальної кількості грошей;

V — темп приросту швидкості руху грошей;

226

Р — темп приросту рівня цін (інфляція);

У — темп приросту реального обсягу національного ви­робництва й доходу.

З рівняння (11.3) визначимо рівень інфляції:

Р = М + У-У. (11.4)

Інфляційний процес буде наявним за умови, якщо

Р> 0

або

М-9>У. (11.5)

Згідно з немонетарною концепцією, причини інфляції пов’язані зі:

• зростанням витрат виробництва внаслідок того, що темпи підвищення заробітної плати і податків перевищують темпи зростання продуктивності праці й доходів, а ціни на сировину та енергоресурси підвищуються;

• збільшенням сукупного попиту. Причиною збурення сукупного попиту в цьому випадку є оптимістичні очікуван­ня підприємців щодо майбутньої кон’юнктури в умовах пов­ної зайнятості. Зростання АО зумовлює підвищення рівня цін, яке врівноважить АО і Ай (згадаймо модель АО — Ай, де крива АО перетинає криву А5 на вертикальному відрізку);

• структурними зрушеннями в сукупному попиті, які виявляються у стрімкому оновленні благ, що пропонуються на ринку. Ціни на нові нетрадиційні блага підвищуються, а на старі — не знижуються (згадаймо ефект храповика), а та­кож зменшується їх пропозиція. Наслідком цього є підви­щення рівня цін;

• змінами у структурі ринку, які спричинює влада моно­полій, олігополій і держави, котра реалізується в адміністра­тивному монопольному підвищенні цін.

Сучасна економічна наука розрізняє два типи інфляції:

1. інфляцію попиту;

2. інфляцію пропозиції (витрат).

Інфляція попиту пояснюється порушенням рівноваги між сукупним попитом (АО) і сукупною пропозицією (Ай) з

227

погляду перевищення сукупного попиту. Цю ситуацію в еко­номіці характеризують так: “Надто багато грошей полюють за дуже малим обсягом товарів”.

Щоб зобразити графічно інфляцію попиту, потрібно по­вернутися до моделі А_0 — Ай, де крива сукупної пропозиції має складну конфігурацію (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Модель АБ — АБ. Інфляція попиту

Інфляція витрат (сукупної пропозиції) виникає в резуль­таті зміни витрат виробництва і пропозиції на ринку. Згідно з цією теорією підвищення цін пояснюється чинниками, які зумовлюють зростання витрат на одиницю продукції, тобто середніх витрат виробництва (АС). Згадаймо, що

ТС

АС--—, (11.6)

Я

де АС — середні витрати (витрати на одиницю продукції);

ТС — валові витрати;

— обсяг (кількість одиниць) виробленої продукції.

228