Тема 8. Ринок грошей і проблеми його рівноваги

5. За класичною моделлю ставка відсотка (і) — це ін­струмент, який визначає:

1. величину чистих інвестицій у виробничу сферу;

2. розподіл реального доходу У_г на споживання (С) й ін­вестиції (І);

3. рівень заощаджень;

4. споживання.

6. За класичною моделлю ринок грошей:

1. є комерційним;

2. стимулює зростання виробництва;

3. є інструментом формування загального рівня цін;

4. впливає на інвестиційні процеси.

7. Якщо пропозиція грошей залежить від ставки від­сотка, то при збільшенні реального доходу ставка відсотка порівняно зі своїм значенням в умовах фіксованої пропозиції грошей:

1. знижується на більшу величину;

2. зростає на більшу величину;

3. зростає на меншу величину;

4. знижується на меншу величину.

8. Рівновага на ринку грошей зберігається, якщо:

1. уповільнення швидкості обігу грошей супроводжуєть­ся збільшенням мінімальної норми резервного покриття;

2. при зростанні реального доходу знижується ставка від­сотка;

3. одночасно зі збільшенням грошової бази знизиться об­лікова ставка;

4. при збільшенні реального доходу зростає операційний попит на гроші.

9. На структуру портфеля цінних паперів безпосеред­ньо впливає:

1. темп інфляції та гранична схильність інвестора до за­ощаджень;

2. темп інфляції та номінальний курс акцій;

175

3. обсяг витрат на трансформацію цінних паперів у гроші та темп інфляції;

4. темп інфляції.

10. Різниця в обігу акцій та облігацій виникає тому, що:

1. дохідність облігацій зазвичай нижча, ніж дохідність акцій;

2. акції не мають ціни викупу;

3. акції не залежать від ставки відсотка;

4. при визначенні дохідності акцій не враховується зміна їхнього курсу.

11. За умов ліквідної пастки:

1. економічні суб’єкти припиняють вкладати ліквідні кошти в цінні папери;

2. спекулятивний попит на гроші необмежено зростає;

3. ставка відсотка дуже низька;

4. лінія ЬМ перпендикулярна до осі абсцис.

12. В умовах ліквідної пастки:

1. попит на реальні касові залишки не зростає навіть при зниженні ставки відсотка;

2. на фінансовому ринку немає рівноваги, оскільки попит на реальні грошові залишки необмежено зростає;

3. лінія ІЯ перпендикулярна до осі абсцис;

4. зміна пропозиції грошей не впливає на відсоткову ставку.

13. В умовах інвестиційної пастки:

1. лінія ІЯ перпендикулярна до осі абсцис;

2. зростання автономних інвестицій не збільшує ефек­тивного попиту;

3. інвестиції стають максимальними внаслідок дуже низьких ставок відсотка;

4. зниження відсоткової ставки не приводить до зростан­ня інвестицій.

176

14. Операційний попит на гроші залежить:

1. від динаміки рівня цін;

2. пропорційно від динаміки ВВП;

3. обернено пропорційно від ринкової ставки відсотка (г);

4. обернено пропорційно від інфляції (Р).

15. На ринках товарів і послуг, грошей і цінних паперів рівновага не досягається, якщо:

1. С = 5;

2. 8 = 1;

3. значення У і ставка відсотка не відповідають точці пе­ретину ліній ІБ і £М;

4. С = в+ 1.

16. Бюджетне обмеження попиту на гроші — це:

1. рівень цін;

2. обсяг пропозиції;

3. обсяг доходу;

4. обсяг споживання.

17. Трансакційний мотив попиту на гроші відображає потребу в грошах:

1. для здійснення угод (поточних платежів);

2. для непередбачених платежів;

3. як майні;

4. для трансфертних платежів.

18. В умовах ліквідної пастки:

1. попит на гроші не реагує на зміну відсоткової ставки;

2. рівень відсотка не залежить ні від попиту на гроші, ні під пропозиції грошей;

3. відсоткова ставка не реагує на пропозицію грошей;

4. відсоткова ставка не реагує на зміну попиту на гроші.

19. Мотив перестороги попиту на гроші відображає по­требу в грошах:

1. для здійснення угод (поточних платежів);

2. для непередбачених і непрогнозованих витрат;

177

3. як майні;

4. для заощаджень.

20. Спекулятивний мотив попиту на гроші відображає потребу в грошах:

1. для здійснення угод (поточних платежів);

2. для непередбачених платежів;

3. як майні (багатстві, активі);

4. для заощаджень.

21. Рівновага на ринку грошей досягається, якщо:

1. попит на реальні касові залишки поглинає всю кіль­кість грошей, створених банківською системою;

2. темпи зростання реального доходу дорівнюють темпам зростання грошової бази;

3. одночасно зі збільшенням грошової бази пропорційно знизиться облікова ставка;

4. при збільшенні реального доходу пропорційно зростає попит на гроші як майно.

22. Гранична схильність до переваги грошей як майна по­казує:

1. потребу в грошах для поточних платежів у загальному попиті на гроші;

2. потребу в грошах для непередбачених платежів у за­гальному попиті на гроші;

3. потребу в грошах для заощадження у валовому доході домашніх господарств;

4. на скільки зросте спекулятивний попит на гроші при зниженні відсоткової ставки на 1 %.

23. Сукупний попит на реальні касові залишки є:

1. зростаючою функцією від рівня цін (Р);

2. зростаючою функцією від реального національного до­ходу;

3. спадною функцією від ставки відсотка;

4. зростаючою функцією від лага між отриманням і вико­ристанням грошей;

5. спадною функцією від інфляції.

178