Тема 8. Ринок грошей і проблеми його рівноваги

Способи отримання депозитів комерційними банками такі:

• безстрокові безвідсоткові вклади, які зазвичай дають право їхнім власникам сплачувати витрати чеками в межах суми, що перебуває на депозитному рахунку. У цьому разі чеки, як і банкноти, виконують функцію платіжного засобу;

• прийняття готівки на депозитний рахунок;

• виплата позик, що збільшує депозит банку й одночасно збільшує депозити всієї банківської системи;

• кредити і резерви. Банкноти, які економічні суб’єкти зберігають на депозитних рахунках комерційних банків, на­даються у формі кредитів іншим суб’єктам, але, на відміну від центрального банку, можливості комерційних банків у розширенні кредитів обмежені. Це пояснюється тим, що, відкриваючи рахунки до запитання, комерційний банк зо­бов’язаний у будь-який момент (на вимогу свого клієнта) ви­дати йому готівку в обсязі вкладу. Для реалізації цього зо­бов’язання комерційний банк має резерв готівкових грошей.

Нормативні резерви — кошти, що зберігаються на бан­ківських рахунках і з яких не видаються кредити.

Позанормативні резерви — кошти комерційних банків, які є джерелом кредитних ресурсів.

Резерви банків мають форму:

• обов’язкових (Б);

• надлишкових (Б);

• фактичних (ТК).

Обов’язкові резерви (Д_[тіігі) — мінімальний обсяг депозитів, який комерційні банки мають зберігати в центральному бан­ку на безвідсотковій основі.

Розрізняють такі надлишкові резерви (В₀): нормативні — касові залишки комерційних банків або сума, яку комерцій­ні банки залишають у себе, не видаючи з неї кредити; поза­нормативні (Б) — касові залишки комерційних банків, з яких видаються кредити юридичним і фізичним особам. Над­лишкові загальні резерви (Б) -» В = Б₀ + Б_г

Фактичні резерви (ТІЇ) — це сума обов’язкових і надлиш­кових резервів, тобто 77? = і? + В.

169

Обов’язкові резерви диференційовано за різновидами де­позитів. їхній норматив визначається у відсотках до депо­зитів комерційних банків. Депозитний мультиплікатор ви­значається формулою

т = -100%, (8.10)

г

де г — норма обов’язкових (мінімальних) банківських резер­вів. Його ще називають коефіцієнтом депозитних вкладів. Він показує максимальну кількість нових кредитних гро­шей, яку може утворити кожна гривня (інша грошова одини­ця) надлишкових резервів за певної величини обов’язкових резервів.

Грошовий мультиплікатор ускладнений матиме вигляд

1 ^{+ <}^ /0114

т = . (8.11)

г + сі

Крім зазначеного вище, є й фактори, що впливають на ве­личину мультиплікатора:

• додаткові надлишкові резерви комерційних банків;

• рівень резервних вимог до різних типів депозитів (бан­ки з великими депозитами резервують більший відсоток, ніж банки з невеликими депозитами тощо).

1 + А; (1 - г - В)

т = Н, (8.12)

^гр г+ р(1 —Л) + Дг(1 —г)

. С .

де гг = — — частка готівки в загальній сумі платіжних за- К

собів;

І?

г = — норматив обов’язкових резервів;

Р ⁼ ^~ — норматив касових залишків комерційних бан­ків.

Множник перед Н — це складний грошовий мультипліка­тор, який показує, на скільки збільшиться сума грошей, якщо база зросте на одну одиницю.

170