Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції

Графічні вправи

Завдання 1

На якому з рисунків (5.1—5.4) зображені:

а) функція заощаджень за класичною теорією;

б) графік запланованих інвестицій за класичною тео­рією;

в) функція заощаджень за кейнсіанською теорією;

г) графік запланованих інвестицій за кейнсіанською тео­рією?

Відповідь обґрунтуйте.

і,

і,

Рис. 5.4

119

Завдання 2

На якому з рисунків (5.5—5.7) зображено графік функцій споживання (С) та заощадження (в)? Покажіть на графіку точку нульового заощадження. Як відбувається споживання за нульового обсягу доходу кінцевого використання (£)</)? Відповідь обґрунтуйте.

120

Рис. 5.7

Завдання З

1. Побудуйте графіки функцій споживання (С) і заоща­дження (5).

2. Як відбувається споживання за нульового обсягу дохо­ду кінцевого використання (ІХ7)?

3. Під дією яких факторів лінія С переміщується вгору чи вниз? Що за цих умов відбувається з лінією Б?

Основні поняття

Гіпотеза життєвого циклу. Гранична норма заміщення. Заощадження. Інвестиції в основний капітал. Інвестиції у створення запасів. Норма прибутковості капіталу. Постій­ний дохід. Споживчий вибір домогосподарств. Схильності до заощадження: середня й гранична. Точка нульового заоща­дження. Функція заощадження. Функції інвестицій: кейн- сіанська й неокласична. Функції споживання: коротко- та довгострокова.

121

МОДЕЛЬ МУЛЬТИП ЛІК АТОР А- АКСЕЛЕРАТОРА

Теоретичні основи

Залежно від того, які чинники визначають обсяг попиту на інвестиції, їх поділяють на автономні та індуційовані.

Автономні інвестиції — інвестиції, здійснення яких не спричинене зростанням національного доходу, тобто вони не­залежні від обсягу національного доходу.

Інвестиції, на відміну від поточних витрат на виробниц­тво, дають віддачу не в тому самому періоді, а пізніше, при­чому протягом кількох років залежно від їхньої конкретної форми. Тому порівняння інвестиційних витрат із результата­ми потребує зіставлення різночасних показників. Цю про­блему розв’язують за допомогою дисконтування. Операція дисконтування обернена обчисленню складних відсотків, а її формула для будь-якої суми має такий вигляд:

де і? — норма дисконту.

Збільшення інвестицій зумовлює зростання обсягу вироб­ництва та зайнятості, причому приріст обсягу виробництва

122

більший за величину приросту інвестицій. Це явище нази­вається мультиплікативним ефектом.

Мультиплікатор у перекладі з англійської означає “множник”.

Стосовно інвестицій мультиплікатор математично можна виразити так:

АУ

т = , (6.2)

АI^{а 1} ’

де т — мультиплікатор інвестицій;

АУ — приріст доходу, зумовлений приростом автоном­них інвестицій на величину АІ.

Збільшення сукупного попиту під дією мультиплікатора визначається формулою

ААВ = т ■ АІ^а = АУ. (6.3)

Приріст доходу (АУ) також поділяється на приріст спо­живання (АС) і приріст інвестицій (АГ), тобто АУ = АС + АІ, а АГ = АУ - АС.

Підставивши це значення АГ у формулу (6.2), отримаємо

т — ^А¥ . (6.4)

АУ-АС

Розділивши чисельник і знаменник дробу на АУ, маємо щ = -1_7Ч!і, (6.5)

1-е в

оскільки

1 -С' = 8\

Отже, гранична схильність до заощаджень (в') —чинник, що припиняє процес розгортання мультиплікатора (т).

Мультиплікатор, зображений як —, або як —і—, або як ^ АГ 1-е'

—, називають простим мультиплікатором, оскільки він

в'

ґрунтується на вкрай спрощеній моделі, згідно з якою з по­токів “дохід — витрати” вилучаються тільки заощадження. Насправді загасання можуть спричинити також вилучення у формі податків (Т) й імпорту (і?). Це означає, що в кожному

123

циклі частина доходу вилучається на заощадження, частина — на додаткові податки й частина — на закупівлю додатко­вих товарів за кордоном. Тоді мультиплікатор матиме такий вигляд:

т = (6.6)

Частка змін у доході, що не витрачається

на виробництво товарів і послуг усередині країни

або

т = . (6.7)

Частка змін у доході, яка вилучається

з потоку “дохід—витрати”

Процес мультиплікації за цих умов визначається не тіль­ки граничною схильністю до споживання, а й граничною схильністю до інвестування (MPI).

Зміни в інвестиціях ДІ

МРІ = =—. (6.8)

Зміни в доході A У

До знаменника простого мультиплікатора потрібно дода­ти MPI; отриманий мультиплікатор називають “супермуль- типлікатором”. Він виражається такою формулою:

т = = , (6.9)

1 - (MPC + MPI) 1 ~(с' + і')

де MPC — гранична схильність до споживання;

MPI — гранична схильність до інвестування.

Індуційовані інвестиції залежать від обсягу національно­го доходу (У) і є функцією від його приросту (ДУ) :

₇інд _{= 7};нд_{(ду) = 7}інд₍Y_t -Y_t__x). (6.10)

Коефіцієнт, що показує, у скільки разів зростуть нові ін­вестиції у відповідь на зміни в обсягах виробництва, назива­ють коефіцієнтом акселерації.

У найпростішому вигляді принцип акселерації можна по­дати формулою

124