Тема 4. Сукупний попит і сукупна пропозиція

а) сукупна пропозиція (Ав);

б) рівень цін (Р);

в) реальний обсяг ВВП (У) для кожного рівня сукупного попиту (АІ)₁, А0₂, А0₃)?

Завдання 5

На якому з рисунків (4.11—4.14) зображена дія цінових і неціновИх факторів, які впливають на сукупний попит А_0? Як змінюється сукупний попит АО під дією цих факторів? Які фактори впливають на сукупний попитАХ) в Україні.

Рис. 4.13

Рис. 4.14

99

Завдання 6

На якому з рисунків (4.15—4.18) зображена дія цінових і нецінових факторів, які впливають на сукупну пропозицію (Ав)? Як змінюється сукупна пропозиція (А£) під дією цих факторів? Які фактори впливають на сукупну пропозицію (А5) в Україні?

100

Я

Рис. 4.19

Рис. 4.20

Ро

Я

я

Рис. 4.21

Рис. 4.22

101

Завдання 8

Сучасна економічна теорія досліджує складну конфігура­цію кривої сукупної пропозиції, яка об’єднує три економічні ситуації в країні в одній кривій (Ай) (рис. 4.23). Охарактери­зуйте стан економіки на відрізках АВ, ВС, Сі).

Яа Яв Яр Я

Рис. 4.23. Крива сукупної пропозиції складної конфігурації

Основні поняття

Ефект храповика. Крива сукупного попиту. Крива сукуп­ної пропозиції складної конфігурації: горизонтальний, вис­хідний і вертикальний відрізки. Основні складові сукупного попиту: С, І, Є, ИЕ. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва та доходу. Рів­новажний рівень цін. Сукупна пропозиція (Ай). Сукупний попит (АО). Цінові та нецінові фактори, що впливають на су­купний попит і сукупну пропозицію.

102

Тема 5 споживання, заощадження та інвестиції

Теоретичні основи

Споживчий попит домогосподарств (С) — це плато­спроможний попит домогосподарств на товари довгостро­кового використання (холодильники, відео-, радіотехніка, пральні машини, меблі тощо) і повсякденного вжитку (хар­чування, одяг, засоби гігієни та ін.), а також послуги (охоро­на здоров’я, освіта, комунальні, страхові тощо).

Найважливіший чинник, що визначає споживання, — рі­вень доходу після сплати податків. Це означає, що зі зростан­ням доходу збільшується споживання, і навпаки. Тому уза­гальнено функція споживання матиме такий вигляд:

C_t-C(Y-T) = C(Y_d). (5.1)

Розрізняють середню та граничну схильності до спожи­вання.

Середня схильність до споживання (АРС, або с ) означає психологічну схильність людей до купівлі споживчих то­варів й обчислюється як відношення споживання до доходу після оподаткування:

103

АРС = с = — Y,

(5.2)

¹d

Гранична схильність до споживання (MPC, або с' ) визна­чається як відношення зміни споживання до тієї зміни дохо­ду після оподаткування, яка її спричинила:.

Заощадження (й) — частина доходу, яка в поточному пе­ріоді не споживається або залишається після сплати податків і вилучення витрат на споживання, тобто

Схильність до заощаджень — психологічний чинник, що означає прагнення людини до заощадження.

Середня схильність до заощаджень позначається АРБ, або в та визначається як відношення обсягу заощаджень до доходу після оподаткування, тобто

АРС = І = —. (5.5)

Гранична схильність до заощаджень — відношення змі­ни обсягу заощаджень до зміни обсягу доходу, тобто

(5.3)

S = Y,-C.

(5.4)

MPS = я' = — AY,

(5.6)

Якщо Y_d = С + S, то

ДС + AS = AY.

(5.7)

Тоді

АС AS

ДО + ЛЯ AY„

с + s

+

AY_d AY_d

Отже,

c' + s' = l.

(5.8)

MM