Тема 16. Макроекономічна політика у відкритій економіці

країни може бути більшим або меншим від внутрішніх інвес­тицій.

Рівноважна реальна відсоткова ставка — це ставка від­сотка, за якої обсяг заощаджень дорівнює сумі внутрішніх і чистих іноземних інвестицій, тобто

5 = / + ІУ*7. (16.9)

Вплив обмінного курсу валют на обсяг попиту і пропози­ції позик на валютному ринку

Щоб зрозуміти механізм валютного ринку, варто прига­дати рівність ЛГЕ = ИП, в якій чистий експорт визначає кіль­кість закордонної валюти, яку витратили іноземці для його придбання в національних економіках, а чисті іноземні ін­вестиції визначають кількість національної валюти, потріб­ної для купівлі активів інших країн світу. Із цього випливає, таке:

якщо внутрішні заощадження перевищують внутріш­ні інвестиції, то різницю (й - І) країна може надати іншому світу в позику шляхом придбання іноземних цінних паперів, іноземної валюти чи будь-яким іншим способом;

коли внутрішні інвестиції перевищать внутрішні за­ощадження (І > Б), то різницю (І - Б), якої не вистачає для урівноваження (/ = 5), країна може позичити в “іншого сві­ту”. Це означає, що чисті іноземні інвестиції є балансуючою статтею платіжного балансу, яка підтримує рівновагу інвес­тицій і заощаджень у відкритих економічних системах.

Чисті іноземні інвестиції (8 - І) завжди дорівнюють зов­нішньоторговельному сальдо (Л^-Е). Якщо (8 -1) > 0 і АЇЕ > 0, то країна є чистим кредитором на світових фінансових рин­ках.

Якщо (5 -1) < 0 і МЕ < 0, то країна є чистим позичальни­ком (одержувачем позики), оскільки вона більше купує, ніж продає.

Розглянемо вплив експортно-імпортних операцій на внут­рішню макроекономічну ситуацію країни. Зростання експор­ту зумовлює зростання обсягів виробництва відповідно до рівня зайнятості, доходів і валютних резервів усередині на­ціональної економіки. Зростання імпорту спричинює змен­

357

шення внутрішніх витрат, а також зменшення рівня зайня­тості, обсягів внутрішнього національного виробництва та запасів іноземної валюти.

Варто звернути увагу на те, що: експорт однієї країни утворює імпорт іншої; імпорт є функцією, яка залежить від власного доходу країни, а експорт — функція, що залежить не тільки від внутрішніх можливостей країни, а й від динамі­ки національного доходу зарубіжних країн, а також від ба­жання іноземців купувати товари чи послуги тієї чи іншої країни; намагання країн зменшувати обсяги імпорту обо­в’язково призведуть до зменшення обсягу їхнього експорту.

Співвідношення попиту й пропозиції валют залежить від:

стану платіжного балансу країни;

співвідношення внутрішніх і світових відсоткових ста­вок;

темпів інфляції;

очікувань учасників валютного ринку;

офіційних валютних інтервенцій тощо.

У міжнародній практиці використовують два головні ре­жими валютних курсів — фіксовані та плаваючі. Крім того, використовують змішані режими.

До змішаних режимів валютних курсів належать:

керований плаваючий курс;

режим “повзуча прив’язка”;

фіксований курс у межах валютного коридору;

фіксований курс із можливими відхиленнями;

курс, фіксований ЦБ;

золотий стандарт;

єдина валюта.

Якщо державні органи, що здійснюють валютний конт­роль, запроваджують певні обмеження стосовно системи гнучких валютних курсів, то такий режим валютних курсів називають брудним флотингом, або керованим плаваючим валютним курсом. Найчастіше держави дотримуються саме цього режиму валютного курсоутворення. За нього ЦБ здійс­нює інтервенції з метою підтримання рівноваги на валютно­му ринку.

358