Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Политэкономия 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.56 Mб
Скачать

Розділ І

донів, які відокремлюють економічно доцільне виробництво від недоцільного, регулюючи пропорції виробництва.

Стимулювання розвитку продуктивних сил — кожний то­варовиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне отримати найбільший прибуток. Цього можна досягти, якщо ін­дивідуальна вартість його товару буде нижчою, ніж суспільна, ринкова вартість, а це можливо за умови зменшення індивідуаль­них затрат праці на виробництво товару на основі впровадження нової, продуктивнішої техніки, поліпшення організації виробни­цтва тощо. Але оскільки цього постійно прагнуть усі товарови­робники, це зумовлює загальний технічний прогрес, зростання продуктивних сил суспільства. Таким чином, закон вартості є ру­шієм розвитку продуктивних сил.

Економічна і соціальна диференціація товаровиробників — в умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зни­ження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспіль­ною, і, навпаки, потерпають ті товаровиробники, у яких індиві­дуальна вартість товару вища за суспільну. Перші отримують до­даткові прибутки, збагачуються, процвітають, зміцнюють своє економічне становище, другі не можуть покрити своїх витрат, за­знають збитків і згодом банкрутують. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефек­тивних господарств.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

  1. Тестові завдання

  1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

  1. Безперервний характер розвитку і постійне відтворення є рисою:

а) механізму господарювання;

б) суспільного виробництва;

в) лише товарного виробництва;

г) лише натурального виробництва.

  1. Свідома і цілеспрямована діяльність людини, що має на меті створення економічних благ є сутністю:

102

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

а) предметів праці;

б) засобів праці;

в) людської праці;

г) засобів виробництва.

  1. Засоби виробництва становлять сукупність:

а) робочої сили і предметів праці;

б) робочої сили та капіталу;

в) засобів праці та робочої сили;

г) засобів праці та предметів праці.

  1. Визначальною складовою процесу виробництва є:

а) капітал;

б) праця;

в) система управління збутом;

г) система управління працею.

  1. Характерною рисою послуг, на відміну від речей, є те, що:

а) момент їх виробництва збігається з моментом їх споживання;

б) вони можуть зберігатися протягом тривалого періоду;

в) вони створюються людською працею;

г) вони задовольняють економічні потреби людини.

  1. Відповідно до теорії вартості А. Сміта праця зайнятих у сфе­рі нематеріального виробництва є:

а) основою економічного розвитку;

б) продуктивною;

в) ефективною;

г) непродуктивною.

  1. Двома основними формами ефективності суспільного вироб­ництва є:

а) економічна та соціальна;

б) економічна та фінансова;

в) бухгалтерська і натуральна;

г) натуральна і товарна.

  1. Зростання матеріаломісткості може свідчити про:

а) зростання економічної ефективності виробництва;

103

Розділ І

б) зниження соціальної ефективності виробництва;

в) зниження економічної ефективності виробництва;

г) зростання соціальної ефективності виробництва.

  1. Частка вартості виробленої продукції у вартості основних засобів виробництва є показником:

а) фондовіддачі;

б) фондомісткості;

в) матеріаломісткості;

г) матеріаловіддачі.

  1. Технологічне співвідношення, що визначає залежність між сукупними витратами факторів виробництва і максимально мож­ливим обсягом випуску продукції, отримало назву:

а) виробничої функції;

б) економічної моделі;

в) господарського механізму;

г) функції попиту.

  1. ВВП (ВНП) у розрахунку на одну особу є показником:

а) економічної ефективності;

б) екологічної ефективності;

в) макроекономічної ефективності;

г) соціальної ефективності.

  1. Історично першою формою суспільного виробництва було:

а) скотарство;

б) мисливство;

в) натуральне виробництво;

г) товарне виробництво.

  1. Замкнутість економічної діяльності є основоположною ознакою:

а) простого товарного виробництва;

б) розвинутого товарного виробництва;

в) натурального виробництва;

г) демократизації виробництва.

  1. Двома основними типами товарного виробництва є:

а) просте і складне;

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

б) індустріальне і постіндустріальне;

в) диференційоване й уніфіковане;

г) просте і розвинуте.

  1. Найважливішими передумовами переходу від натурально­го до товарного виробництва є:

а) поділ праці та розвиток приватної власності;

б) промисловий переворот та науково-технічний прогрес;

в) одержавлення та монополізація економіки;

г) великі географічні відкриття і розвиток грошово-кредитних відносин.

  1. Результати економічної діяльності людини, обмежені як за обсягом, так і за структурою — це:

а) неекономічні блага;

б) економічні блага;

в) лише товари;

г) лише послуги.

  1. Згідно з трудовою теорією вартості, споживчу вартість то­вару створює:

а) складна праця;

б) конкретна праця;

в) абстрактна праця;

г) проста праця.

  1. Задоволення, яке отримує індивід від споживання певного блага є:

а) корисністю;

б) цінністю;

в) споживчою вартістю;

г) міновою вартістю.

  1. Яка з категорій широко використовується в марксистській політичній економії:

а) корисність;

б) цінність;

в) вартість;

г) рідкісність?

105

Розділ І

  1. Згідно з економічною теорією К. Маркса зовнішньою фор­мою прояву вартості товару є:

а) споживча вартість;

б) рідкісність;

в) мінова вартість;

г) корисність.

  1. Частина новоствореної вартості, яка виробляється найма­ними робітниками і привласнюється власником капіталу, в марк­систській економічній теорії отримала назву:

а) доданої вартості;

б) мінової вартості;

в) споживчої вартості;

г) додаткової вартості.

  1. Приріст корисності в результаті збільшення споживання економічного блага на одиницю є:

а) мінімальною корисністю;

б) середньою корисністю;

в) граничною корисністю;

г) загальною корисністю.

  1. Однією із важливих функцій закону вартості є:

а) функція диференціації товаровиробників;

б) функція інформування товаровиробників;

в) функція інтеграції товаровиробників;

г) функція підтримки товаровиробників.

''$54. Основоположником синтетичної теорії цінності є:

а) Ф. Хайек;

б) Й. Шумпетер;

в) А. Маршалл;

г) К. Маркс.

25. Теорію трьох факторів виробництва розробив:

а) Ж.-Б. Сей;

б) А. Сміт;

в) В. Петті;

г) Дж. Мілль.

106

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

і '26. Засновниками теорії граничної корисності є представники:

а) інституціоналізму;

б) фізіократії;

в) меркантилізму;

г) маржиналізму.

27. Закон, згідно з яким виробництво та обмін товарів здій­снюється на основі їх вартості, отримав назву:

а) закону ринків Сея;

б) закону попиту і пропозиції;

в) закону вартості;

г) закону складної граничної корисності.

  1. Завдання на встановлення правильності тверджень ( так/ні)

  1. У межах постіндустріальної цивілізації переважає нату­ральне виробництво.

  2. Предмети праці є складовою засобів виробництва.

  3. Сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей люди­ни, які забезпечують її здатність до праці, становить людський капітал.

  4. Аналіз підприємницьких здібностей як важливого факто­ра започаткував А. Сміт.

  5. Частка вартості виробленої продукції у вартості капіталу є нормою прибутку на капітал.

  6. Частка натурального виробництва може зростати в умовах розгортання економічної кризи, зниження рівня зайнятості насе­лення, зростання рівня інфляції.

  7. В умовах простого товарного виробництва економічні бла­га виробляються економічним суб’єктом як для власного спожи­вання, так і для продажу.

  8. Згідно з маржиналістською теорією цінність товару визна­чається його споживчою вартістю та рідкісністю.

  9. Основою для визначення мінової вартості є абстрактна пра­ця, втілена в економічних благах.

  10. У ситуації, коли індивідуальна вартість товару перевищує його суспільно необхідну вартість, виробник отримує прибуток у результаті реалізації товару на ринку.

107

Розділ І

  1. Основою трудової теорії вартості є концепція експлуатації найманого робітника власником капіталу, який незаконно при­власнює змінний капітал.

  1. Завдання на встановлення відповідності

  1. Встановіть відповідність між формами і сферами суспільно­го виробництва та їхньою економічною сутністю.

1

Матеріальне

виробництво

А

Форма організації виробництва, за якої еконо­мічне благо створюється для задоволення потреб виробника

2

Просте

товарне

виробництво

Б

Сфера виробництва послуг, які задовольняють духовні та соціальні потреби економічних суб’єктів

3

Розвинуте

товарне

виробництво

В

Виробництво, що базується на дрібній приват­ній власності, особистій праці власника засобів виробництва, має незначні обсяги; продукт є власністю виробника

4

Натуральне

виробництво

Г

Виробництво, яке ґрунтується на капіталістич­ній приватній власності, праці найманих робітників; продукт є власністю капіталіста; метою виробництва є максимізація прибутку

5

Нематеріаль­не виробниц­тво

д

Сфера виробництва уречевлених економічних благ, які задовольняють різноманітні індивіду­альні та соціальні потреби

  1. Встановіть відповідність між показниками економічної ефективності та їхніми формулами.

1

Трудомісткість

А

Вартість виробленої продукції Вартість капіталу

2

Продуктивність праці

Б

Вартість основних фондів

Вартість виробленої продукції

3

Капіталомісткість

В

Вартість затрат праці

Вартість виробленої продукції

4

Капіталовіддача

Г

Обсяг виробленої продукції Кількість працівників

108

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

Закінчення табл.

Фондомісткість

д

Вартість капіталу Вартість виробленої продукції

  1. Встановіть відповідність між властивостями товару та їхнім економічним змістом.

1

Вартість

А

Задоволення, яке отримує індивід від споживання економічного блага

2

Корисність

Б

Здатність товару задовольняти певну потребу людини

3

Цінність

В

Зовнішня форма прояву вартості, кількісне співвідношення, у якому один товар може бути обміняний на інший

4

Мінова вартість

Г

Втілені у товарі витрати факторів виробництва, що були пов’язані з його створенням

5

Споживча

вартість

д

Суб’єктивне грошове вираження корисності та рідкісності економічного блага

  1. Встановіть відповідність між прізвищами науковців та тео­ріями вартості, у розвиток яких вони зробили внесок.

1

Д. Рікардо

А

Теорія граничної корисності

2

М. Туган-Барановський

Б

Теорія трьох факторів виробництва

3

Ж.-Б. Сей

В

Трудова теорія вартості

4

К. Менгер

Г

Синтетична теорія вартості