Література:

1. Карпова В.Л. Термін і художнє слово. – К.: Наук. Думка, 1967. – 128 с.

2. Ващенко В.С. Українська лексикологія. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпроп. Ун-ту, 1978. – С. 93-115.

Завдання для самостійної роботи

1. Чим відрізняється значення терміна від значення слів-нетермінів?

2. Наведіть приклади медичних та лінгвістичних термінів. Яким вимогам повинна відповідати така лексика?

3. В якій галузі вживаються подані терміни?

1.Амфібрахій – трискладова стопа на чотири мори з довгим середнім складом. У силаботонічному віршуванні – трискладова стопа з наголошеним другим складом (Літературознавчий словник-довідник). 2. Напівпериферією морфологічної системи становлять міжрівневі категорії перехідного типу, співвідношення семантичного і формально-граматичного змісту яких виступає відносно нерегулярним. (А.П.Загнітко). 3. Молоді стебла агрусу, як і смородини та порічок, при відповідних умовах здатні утворювати придаткові корені. У європейських сортів ці корені краще ростуть на пагонах поточного року, тому їх розмножують відсадками або зеленими живцями (посібник “Ягідні культури”).

Тема: СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ З ПОГЛЯДУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ

План:

1. Споконвічно українська лексика:

а) спільнослов’янська;

б) спільносхіднослов’янська;

в) власне українська.

2. Старослов’янська лексика, її риси, стилістична роль.

3. Запозичена лексика:

а) етапи освоєння запозичених слів і семантичні процеси, що їх супроводжують;

б) безпосередні і опосередковані запозичення;

в) класифікація запозичень за походженням;

в) тематичні групи запозичень.

4. Інтернаціоналізми у складі української лексики: їх ознаки, використання, стилістичні функції.

5. Запозичена лексика у тлумачних словниках і словниках іншомовних слів.

6. Слова українського походження в інших мовах.

Література:

1. Дзендзелівський Й.О. Українсько- західнослов’янські лексичні паралелі. – К.:Наук. Думка, 1969. – 211 с.

2. Акуленко В.В. Інтернаціональні елементи в словниковому складі мови //Мовознавство. – 1973. - № 3.- С. 20-29.

3. Коваль А.П. Слово про слово. –К.: Рад. Шк., 1986. – 384 с.

4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. К., 1982.. Т. 1; К., 1985. Т. 2; К., 1989. Т. 3.

5. Словник іншомовних слів (за ред. О.С. Мельничука). К., 1985.

Завдання для самостійної роботи

1. Які зовнішні (немовні) причини запозичення слів однієї мови іншою?

2. Доберіть приклади, в яких вживаються інтернаціоналізми. Використовуючи словники, поясніть їх значення, вкажіть на походження.

3. “…Процес запозичення іншомовних слів є процес двосторонній. Це не тільки проста передача готових елементів однією мовою іншій. Це разом з тим процес їх обмеженого освоєння системою даної мови, їх пристосування до його власних потреб, їх перетворення формального і семантичного в умовах іншої системи…” (Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского литературного языка. 30-90-е годы ХІХ века. – М. – Л.: Наука, 1965. – С. 174), Доведіть це, наводячи приклади.

4. Доберіть слова, що з’явилися порівняно недавно, з компонентами теле-, радіо-, супер-, шоу, бізнес.

5. Підкресліть ознаки власнеукраїнських слів.

Дурепа, халепа; малеча, ворожнеча, колотнеча; малювання, поневіряння, звільнення, горіння. Читання, доїння; стуконути, гуконути, скаконути, мазонути, шкрябонути, тупонути; завширшки, завбільшки, завдовжки, заввишки, завглибшки; горбань, пузань, горлань, черевань, лобань..

.

6. Допишіть до кожного слова відповідний фонетичний старослов’янізм.

Дерево, город, хороми, порох, шолом, голова, золото, олія, один, ворог, головний, молоко, печера, хоробрий, озеро, олень, сторона, осінь.

7. Підкресліть словотворчі ознаки, характерні для старослов’янізмів.

Премудрий, преславний, прекрасний, преображення; учитель, мислитель, повелитель; битва, молитва, жертва; роботящий, путящий, трудящий, грядущий, значущий, сущий; благословляти, благотворити, благочестивий, благодать, благодіяння, благоволити; доброчесний, добровільний, доброчинний, добросердечний; велемудрий, велелюдний, велемовний.

8. До наведених іншомовних слів доберіть власне українські відповідники.

Інцидент, інтуїція, астральний, прелюдія, превалювати, ребус, регіон, тенденційний, фальш, шеф, лінгвістика, фурункул, корупція, дискурс, дисиміляція, атестація, антитеза, парадиз, індустрія, оксидація, паремія, тотальний, ясир, кавалерія, голкіпер, депресія, дедукція, шофер, туберкульоз.

9. Випишіть запозичені слова і подайте їх розгорнуті словникові тлумачення.

Е р у д и т

З історії тягне митців і трибунів,

Поетів, царів і патриціїв.

Повірте, мовляв, що без цих атримбутів

Нема глибини ерудиції.

Ареною бою вважає естраду,

За зброю – треновану дикцію.

І друзів товче, демонструючи радо

Глибоку свою ерудицію.

Поези. Ноктюрни. Прелюди і скерцо –

Причали його і позиції.

Здається, у них загубилося й серце,

Не зайве при ерудиції. (М.Чернявський)

10. Які з наведених слів посіли чільне місце в українській мові? Чому? Чи мають вони національні відповідники?

Джемпер, джаз, джентельмен, бюджет, чабан, кинджал, отаман, базар, беркут, парча, качан, шайба, штепсель, солдат, єфрейтор, ландшафт, цейтнот, бухгалтер, балетмейстер, бутерброд, бюро, дебют, журі, гравюра, капюшон.

11. Знайдіть екзотичну лексику.

1. Найкращі кабальєро кружляли її в танці. Танцюй, танцюй, дитино! Життя – страшна корида, На сотню мінотаврів – один тореадор (Л.Костенко). 2. Йон уперше наглянув Гашіцу на джоку. Вона швидко упоралась з хозяйством, поснідала вчорашнім малаєм (М.Коцюбинський). 3. Його кольоровий чапан, ще не застебнутий, лежав на рівних раменах. Дехкани по черзі смоктали чилім. Алієв пішов поруч Мухтарова, виплутуючись поза тісними дувалами (І.Ле). Меддахи розповідали смішні історії. Карагйозники показували свої вистави про пригоди витівника Карагйоза…Борці – пехлевани показували свою силу (П.Загребельний).