Література:

1. Кочерган М.П. Про системність у лексиці та семантиці // УМЛШ. – 1976. - №4.

2. Кочерган М.П. Слово і контекст. – Львів: Вища шк., 1980. – С. 6 – 44.

3. Русский язык . Энциклопедия. – М.: Сов. Энциклопедия, 1979. – С. 302-303.

Завдання для самостійної роботи:

1. Порівняйте нижче подані визначення слів, що подаються у різних навчальних посібниках і узагальніть їх. З’ясуйте, що між ними спільного і відмінного?

а) Слово можна визначити як найменшу самостійну одиницю мови, що скдається з одного звука, а частіше і з граматично оформленого звукового комплексу, за яким суспільною практикою закріплене певне значення і якому властива відтворюваність у процесі мовлення (Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук.думка, 1973.-С.13.).

б) Слово – це основна функціонально-структурна і семантична одиниця мови, що становить звук або комплекс звуків і, характеризуючись самостійністю та відтворюваністю, є будівельним матеріалом для словосполучення і речення (Скчасна українська літературна мова /За ред. М.Ю.Плющ. – К.: “Вища школа”, 2000. – С. 117).

в) Слово – це звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле (Сучасна українська мова /За ред. Пономаріва О.Д. – К.: “Либідь”, 1997. – С.38)

Г) Слово – важнейшая структурно-семантическая единица языка, служащая для наименования предметов, процессов, свойств. (Русский язык. Энциклопедия. – м.: Сов. Энциклопедия, 1979. – с.302).

2. Яку функція виконує слово – смислорозрізнювальну, номінативну, комунікативну? Які одиниці мови виконують дві інші функції?

3. Познайомтесь з поняттям “лексичне значення слова”, яке дається у навчальних посібниках. Порівняйте і скажіть, які ознаки об’єднують ці визначення, а які відрізняють їх.

4. Використовуючи тлумачний словник, поясніть значення слова земля.

1. Дай землі, то й вона тобі дасть. 2. Земля багата – народ багатий. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий вгору дереться. 4. На чиїй землі живеш, того й воду п’єш. 5. Не випускай землі з рук, бо діти проклянуть. 6. Чия земля, того й хліб. 7. Доглядай землю плідну, як матір рідну. 8. Держись землі, то не впадеш. 9. На чорній землі біла пшениця родить.

2. Користуючись “Словником української мови” в 11 томах, знайдіть визначення поданих слів і, співставляючи їх, виділіть спільні і відмінні семантичні ознаки:

а) береза, верба, клен, тополя, дуб, ясень, осина;

б) село, передмістя, селище, містечко;

в) лебідь, качка, гуска;

г) школа, університет, училище, технікум, інститут.

6. Знайдіть українські відповідники до російського слова переводить. Перекладіть словосполучення: переводить разговор на что, перевести деньги по почте, перевести на другой язык, перевести рисунок, перевести время, перевести дух.

Тема: ОДНОЗНАЧІ І БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА

План:

1. Поняття про багатозначність (полісемію).

2. Багатозначні і однозначні слова.

3. Типи багатозначності в українській мові.

4. Смислові зв’язки між лексико-сематичними варіантами багатозначного слова.

Література:

1. Русанівський В.М. Закономірності розвитку значення слова //УМЛШ. – 1981. - № 4. – С. 27-36.

2. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність слова як засіб розмежування слова //УМЛШ. – 1978. - № 11. – С. 19-26.

3. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.: Наук. Думка, 1988. – С. 87-94.

4. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений //Вопросы языкознания. – 1953. - № 5. – С. 3 – 29.

5. Шевченко Л.Ю. Роль метафори і метонімії у творенні фразеологічних одиниць //УМЛШ. – 1985. - №10. – С.26-32.

Завдання для самостійної роботи:

1. Які основні типи лексичних значень виділив у своїй статті В.В.Виноградов?

2. Випишіть слова із значенням спорідненості й свояцтва. Поясніть, що вони означають.

1. Брати і сестри, тітки і дядини, зяті й невістки, внуки, правнуки – збентежені і здивовані, злякані і приголомшені Климовою сиертю, - йшли і йшли до його подвір’я. 2. Так вийшло, що хоч з-поміж усіх Данилових дітей найменший син Ярослав жив найдалі від Прилуки, прийхав він першим. 3. Щоб вони, Данилові діти, не робили зараз, чим би не були зайняті, - кожне думало про неї, про матір. 4. – Не діло це, синку, - сказав Ярославу, коли він зливав батькові на руки. 5. Клим мовчав. Колись уже мав про це розмову з жінкою. Та й не одну. 6. Мережана хустка – братовій, Насті значить. (З тв. О.Шеренгового). 7. Щоб свекорко, як батенько, Свекровонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братики і сестриці, мене прийняли. (І.Манжура).

3. Складіть словосполучення, в яких слова кінець, кров, лінія, курс вживалися б в різних значеннях. Поясніть роль контексту для виявлення лексичного значення слова.

4. Складіть словосполучення із поданими словами так, щоб вони набували різних значень. Перекладіть словосполучення на російську мову.

Зоря, жар, відбити, відбирати, відпливи.

5. Користуючись словником, назвіть серед поданих слів однозначні, з’ясуйте їхні лексичні значення.

Відгомін, гітара, гідний, глевкий, гумор, директор, достоту, дорога, елеватор, енциклопедія, Вінниця, ескіз, жовтий, калій, канцелярія, кармін, каюта, козуб, коноплянка, кропито, куховар, мемуари, наклейка, око, пацієнт, перерозподіл, мова, прислівник, юнак, левада, панькатися, будова, піч, доходити, вдосвіта, схожий, стипендія, зйомка, головний, десять, ти, колесо, плуг.

6. З’ясуйте значення слова “білий” у таких реченнях:

1. Як упав же він з коня та й на білий сніг (П.Тичина). 2. Вулиці залиті молочним світлом білої ночі (О.Іваненко). 3. Сумує, воркує, білим світом нудить (Т.Шевченко). 4. Там лакомини різні їди: буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі (І.Котляревський). 5. Мужики цікаві стали: чи ці кості білі всюди, чи блакитна кров проллється, як пробити пану груди? (Л.Українка). 6. Біле вугілля – дешевий вид енергії (З журналу). 7. Драматичні твори Лесі Українки написані білим віршем (З підручника).

Тема: ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

План:

1. Поняття про пряме і переносне значення слова.

2. Способи утворення переносних значень.

3. Метафора як вид перенесення назв (узуальні і оказіональні метафори).

Метонімія як вид перенсення найменувань.

4. Роль коннотації у формуванні й функціонуванні слів з переносним значенням.

Література:

1. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений //Вопросы языкознания. – 1953. - № 5. – С. 3 – 29.

2. Шевченко Л.Ю. Роль метафори і метонімії у творенні фразеологічних одиниць //УМЛШ. – 1985. - №10. – С.26-32.

Завдання до самостійної роботи:

1. Перекладіть текст на українську мову. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні, з’ясуйте вид переносного значення:

Блестели черные ветки, шуршал, сползая с крыши, мокрый снег, и важно и весело шумел за околицей сырой лес. Весна шла по полям как молодая хозяйка. Стоило ей только посмотреть на овраг. Как в нем тотчас начинал булькать и переливаться ручей. Весна шла, и звон ручьев с каждым ее шагом становился громче и громче. Снег в лесу потемнел. (К.Паустовский).

2. До поданих словосполучень доберіть словосполучення, вжиті у прямому значенні:

Солодкий сон, хмара плаче, вітер виє, осінь жовтокоса, море пшениці, срібний голос, радіє земля, йде весна, тепла зустріч, м’який характер.

3. Користуючись словником, назвіть серед поданих слів однозначні, з’ясуйте їхні лексичні значення.

Відгомін, гітара, гідний, глевкий, гумор, директор, достоту, дорога, елеватор, енциклопедія, Вінниця, ескіз, жовтий, калій, канцелярія, кармін, каюта, козуб, коноплянка, копито, куховар, мемуари, наклейка, око, пацієнт, перерозподіл, мова, прислівник, юнак, левада, панькатися, будова, піч, доходити, вдосвіта, схожий, стипендія, зйомка, головний, десять, ти, колесо, плуг.

4. У реченнях виявіть метафори. Розкрийте їх художньо-естетичну функцію.

1. Бо горе вірить тільки самоті (В.Стус). 2. Ці скромні квітки сміялись йому маленькими прапорцями великого життя (В.Підмогильний). 3. Тішуся сяєвом сонця, темними тінями лісу, ніжним дотиком повітря, міцною віпорністю грунту, тишею рослинного царства, різкими криками птахів. Зливаюся єством з сим безмежним життям, розпростираюся в безмежні простори, п’ю сонце й вогкість, врізуюся невидним корінням глибоко в лоно матері-землі і з її глибин тягнуся в світляну далечінь, щоб зв’язати в один міцний вузол сю сиру, повну родючої сили масу з сонцем, повітрям, безкраїми хмарами, з джерелом світу, життя, огня і руху (М.Грушевський). 4. Міх хмар із зорями, мов з житом, бере на плечі ніч і йде. 5. Ось бубон ранку – кругле сонце до маршу будить вояків. 6. Вітри на кленах грають, вітри – світанку сурмачі. 7. Сонна тиша, лиш перо дзвінке й крилате по папері, мов стріла, дзинчить (Б.-І. Антонич).

5. Охарактеризуйте вид метонімії у даних реченнях.

1. Ще сплять Карпати – глибінь безсонна. Сейсмічна зона! Сейсмічна зона! (П. Скунць). 2. Краплиною його живої сили я був і числився “штиком” (М.Карпенко). 3. Глумилась Європа з тієї нагоди (Л.Волошина). 4. Печаллю неглибинною, терпкою минула озивається війна (В.Лучук). 5. Яка земля, яка країна, хто все це витримати зміг! Горить Кубань і Україна… (Р.Третьяков). 6. Погляньте: літаки снують над тундрою, стартуючи із їхнього бетону (М.Братан). 7. Ти слово куй, як я гарячу сталь, щоб серце в ньому плакало й раділо (П.Засенко). 8. Тільки той, єдиний, необхідний, не схотів тривожити поріг (І.Жиленко). 9. Серед темної ночі біля Рильського хати “Рушничка” нам на трубах почали вигравати (А.Малишко).10. Неслися Колумби – Івани, Микити, щоб знову вкраїнську столицю відкрити. 11. Народжує Антеїв земля (Л.Забашта). 12. Тече залізо на Орел, горять розбомблені вокзали (В.Затуливітер). 13. Люблю тебе, мово Сервантеса, твій смак гіркуватий знаю (С.Жолоб). 14. Сонячно листом черленим з Німану й Волги слово приходить до мене (В.Юр’єв).

Тема: ОМОНІМІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

План:

1. Поняття про лексичні омоніми.

2. Джерела лексичної омонімії.

3. Типи омонімів:

а) етимологічні;

б) словотвірні;

в) семантичні.

4. Питання про так звані часткові омоніми (омофони, омографи, омоформи).

5. Проблема розмежування омонімії й полісемії.

6. Російсько-українські міжмовні омоніми.

7. Стилістичні функції лексичних омонімів.

8. Словники омонімів.